Постанова № 31796391, 04.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2013 року 11:24 № 826/3846/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., при секретарі судового засідання Щур Л.В., вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2до третя особа 1 третя особа 2 Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Міністерство юстиції України Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництвапровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,за участю представників сторін:

від позивача 1: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_5;

від позивача 2: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_6;

від відповідача 1: ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 08.04.13 № 2432-03/171; ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 08.04.13 № 2432-03/174;

від відповідача 2: ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 14.02.13 № 2432-03/88;

від третьої особи 1: ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 28.12.12 № 9.1-22/1561;

від третьої особи 2: ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності від 20.11.2012 р. № 5479;

вільний слухач: ОСОБА_8

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (надалі -МКМТ) вчинила протиправну бездіяльність, а саме - офіційно не оприлюднила рішення МКМТ від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08. Крім цього протиправними є спільні пов'язані дії Міністерства економіки та МКМТ з вчинення 14 березня 2013 р. опублікування повідомлення в газеті «Урядовий кур'єр» в частині того, що вказане рішення комісії набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги.

Відповідно до уточнених позовних вимог від 14.05.2013 р. позовними вимогами є :

1) Визнати бездіяльність Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з офіційного не опублікування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 р. № СП -275/2012/4423-08- протиправною.

2) Визнати дію Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі зі створення «Повідомлення про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту» для газети «Урядовий кур'єр» в частині того, що Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення - неправомірною.

3) Визнати дію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з вчинення 14 березня 2013 р. в газеті «Урядовий кур'єр» «Повідомлення про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту», в тому числі і в тій частині, що Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 р.№ СП-275/2012/4423-08 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення - неправомірною, саме такою, що не спричиняє набуття чинності рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 № СП-275/2012/4423-08 через 30 днів з дня опублікування вказаного повідомлення.

4) Визнати протиправним і скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 № СП-275/2012/4423-08 в частині того, що Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 № СП-275/2012/4423-08 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього.

5) Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» (Державне підприємство редакція газети «Урядовий кур'єр» код: 32109603) повідомлення, яким оголосити про протиправність опублікування 14 березня 2013 р. в газеті «Урядовий кур'єр» «Повідомлення про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2013 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє слухання справи на 11 квітня 2013 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2013 р. закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до колегіального судового розгляду.

Так, на обґрунтування позовних вимог Позивачі 1, 2 зазначили, що діями МКМТ порушено чинне законодавство в частині неопублікування рішення від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08, чим порушено право позивачів знати свої права та обов'язки, а також доступ до публічної інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, а також створення загрози для позивачів керуватися невідомим рішенням МКМТ, яке не було опубліковане, а отже не почало набувати чинності, а відтак позивач вважає, що воно не може вважатися чинним. У зв'язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники Відповідача 1, 2 вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, Відповідач 1 в межах своїх повноважень прийняв оскаржуване рішення, у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством. В свою чергу Відповідач 2 здійснив публікацію повідомлення про оскаржуване рішення у відповідності та у спосіб, визначеному чинним законодавством. Також представники відповідачів зазначили, що позивачі не довели суду про порушення їх прав та законних інтересів в зазначеній справі.

Представник третьої особи 1 проти позову заперечував та просив відмовити його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи 2 зазначив, що рішення є регуляторним актом, змінює норми права для суб'єктів господарської діяльності, які імпортують автомобілі та застосовуються щодо невизначеного кола осіб. Держпідприємництвом направлено запит для проведення відповідної експертизи. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги позивачів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративного суд міста Києва у складі колегії суддів, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2013 р. в газеті «Урядовий кур'єр» Міністерством економічного розвитку та торгівлі України (далі-Міністерство) було опубліковано повідомлення МКМТ про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту.

В повідомленні йшлося проте, що МКМТ прийняла рішення від 28.04.2012 № СП-275/2012/4423-08, відповідно до якого застосувала спеціальні заходи щодо імпорту товару в Україну незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені переважно для перевезення людей (категорія М1-транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше 8 місць для сидіння, крім сидіння водія), з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3 , нові, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8703221000 та 8703231910.

В повідомленні зазначалось, що рішення комісії набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Позивачі, вважаючи дії МКМТ протиправними, звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва за захистом своїх порушених прав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються законами України: Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959 -ХII, Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-ХІV, Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 № 332-ХІV, Законом України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998 № 331-ХІV.

Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що МКМТ здійснює державне оперативне регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення такої функції встановлений спеціальними законами, а саме: Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» щодо застосування антидемпінгового мита, Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» щодо проведення спеціальних заходів.

Порядок створення та роботи МКМТ визначається Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» щодо застосування спеціального мита.

Виходячи з положень ч. 7 ст. 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» МКМТ в межах своїх повноважень застосовує заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності , до яких відносяться заходи оперативного регулювання, які здійснюються МКМТ. При цьому до заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться економічні заходи оперативного регулювання, які здійснюються МКМТ.

З системного аналізу вищевказаних правових норм, судова колегія приходить до висновку, що МКМТ здійснює заходи щодо оперативного управління в межах, визначених Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», що підтверджується Листом Міністерства юстиції України від 20.10.2005 р. № 20-36-270.

Статтею 3 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» передбачено, що проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, Державною митною службою України, а також Комісією.

Частинами 3 та 6 ст. 5 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», встановлено, що формою роботи Комісії є засідання, на яких, зокрема, приймаються рішення про застосування антидемпінгових заходів.

Зі змісту ст. 37 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» вбачається, що Комісія, Міністерство та Служба у зв'язку із проведенням розслідувань відповідно до цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати відповідні акти. Такі акти набирають чинності у строки, зазначені в них, якщо інше не передбачено цим Законом, але не раніше дня їх опублікування в газеті або доведення до відома заінтересованих осіб у інший спосіб, і є обов'язковими для виконання.

Роз'яснення з питань застосування цього Закону надає МКМТ.

Отже, МКМТ не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації та не належить до кола регуляторних органів, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що чинним законодавством не передбачено необхідності здійснення державної реєстрації рішень МКМТ.

Статтею 276 Митного кодексу України та Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» визначено коло осіб, яких стосуються рішення комісії щодо застосування спеціальних заходів, зокрема це платники спеціального мита та заінтересовані особи, які брали участь у спеціальному розслідуванні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення МКМТ від 28.04.2012 № СП - 275/2012/4423-08 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту» стосується обмеженого кола осіб, а тому породжує права та/ або обов'язки лише для осіб, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів під час імпорту в Україну легкових автомобілів з об'ємом двигуна від 1 л до 2,2 л (бензин).

Відповідно до ч.11 ст. 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україні» про рішення МКМТ, прийняте відповідно до цієї статті, Міністерство за дорученням МКМТ публікує в газеті відповідне повідомлення та інформує Кабінет Міністрів України та Службу або відповідний орган виконавчої влади.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 8 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» Міністерство публікує про це відповідне повідомлення в друкованому органі Кабінету Міністрів України.

Тобто, виходячи з вищенаведеного, оприлюдненню може підлягати як рішення МКМТ, так і повідомлення про таке рішення, а обов'язок щодо опублікування повідомлення покладено на Міністерство.

Як вбачається з Витягу з рішення МКМТ від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту, Міністерству доручено забезпечити опублікування повідомлення про це рішення в газеті «Урядовий кур'єр».

Таким чином, у відповідності до чинного законодавства та на виконання доручення МКМТ було опубліковано повідомлення про рішення в газету Урядовий кур'єр» № 48 від 14.03.2013 р.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» МКМТ та Міністерство на виконання закону приймають в межах своїх повноважень акти. Такі акти набирають законної сили у визначені в них строки, крім випадків, якщо непередбачено цим законом, але не раніше дня опублікування цих актів у газеті або доведення до відома заінтересованих осіб в інший спосіб, і є обов'язком для виконання.

Матеріалами справи встановлено, що Міністерство опублікувало повідомлення про рішення МКМТ, а також листом від 15.03.2013 р. № 4423-07/9100-13, нотами МЗС України від 25.03.2013 р. проінформувало заінтересованих сторін та органи країн-експорту, що зареєстровані у спеціальних заходах.

Натомість зазначена публікація передбачає можливість набрання чинності рішення через 30 днів з дня опублікування.

Системний аналіз вищенаведених правових норм вказує, що нормами права прямо передбачено повноваження МКМТ щодо застосування заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, до яких відносяться заходи оперативного регулювання.

Зокрема, зазначеними нормами права регламентується діяльність МКМТ, її повноваження щодо прийняття відповідних актів у зв'язку із проведенням спеціальних розслідувань.

Отже, МКМТ на підставі прямо передбачених норм закону, розглянувши звіт та матеріали про результати спеціального розслідування щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту, керуючись положеннями Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» прийняла рішення від 28.04.2012 р. №СП -275/2012/4423-08 та доручило опублікувати повідомлення про прийняте рішення Міністерству.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що МКМТ та Міністерство щодо створення та опублікування повідомлення діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Отже, дії МКМТ та Міністерства вчинені в межах вимог та у спосіб, визначених Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а відтак є правомірними.

В свою чергу позивачами не доведено належними та допустимими доказами, що опублікування повідомлення призвело до порушення їх прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами було укладено договори купівлі-продажу автомобілів з ТОВ «Арма Моторс» від 06.03.2013 р. та 12.03.2013 р. Відповідно до умов договору, будь-які зміни в чинному законодавстві України в частині збільшення чи зменшення мита, зборів, нових податків, спеціального мита щодо ввезення автомобілів на митну територію України мають відношення до придбаного товару та впливають на його ціну, ціна товару у такому випадку збільшується/ зменшується на величину введених та/або збільшених/зменшених існуючих розмірів податків, зборів, мит, спеціальних мит або інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті продавцем (або його постачальником), таким чином саме ТОВ «Арма Моторс» повинно формувати ціну та сплачувати її.

В силу ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог, визначених Цивільним кодексом України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638. Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі, укладаючи зазначені договори були обізнані з можливістю збільшення/зменшення ставок існуючих податків, мит, спеціальних зборів, що мають відношення до товарів, а відтак свідомо погодились з можливістю настання у майбутньому зазначених обставин та погодилися з наслідками їх настання.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивачі лише уклали договори купівлі-продажу, проте доказів на підтвердження порушення їх прав та інтересів суду не надано.

Відтак, в даному випадку суб'єктом на якого буде розповсюджуватися дія спеціальних заходів є ТОВ «Арма Моторс» або інша особа, на яку буде покладено обов'язок щодо сплати спеціального мита під час імпорту в Україну легкових автомобілів з об'ємом двигуна від 1 л до 2,2 л (бензин).

Враховуючи викладене, суд встановив, що оскаржуване рішення стосується лише МКМТ, Мінекономрозвитку, заявника, імпортерів легкових автомобілів та заінтересованих сторін у спеціальному розслідуванні, зареєстрованих відповідно до закону, та не породжує права та обов'язки у позивачів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

Як вже зазначалось раніше, МКМТ має право на своїх засіданнях приймати рішення про застосування антидемпінгових заходів що стосуються платників спеціального мита та заінтересованих осіб, які брали участь у спеціальних розслідуваннях.

Таким чином, законом визначено коло осіб, яких стосуються рішення комісії щодо застосування заходів спеціального розслідування, зокрема це є МКМТ, Мінекономрозвитку, заявник, імпортери легкових автомобілів та заінтересовані сторони у спеціальному розслідуванні, зареєстровані відповідно до закону, а тому, враховуючи зазначене, оскаржуване рішення не породжує права та обов'язки у позивачів.

До суду звернулись з позовом фізичні особи, які не є суб'єктами правовідносин, з приводу яких подано позов, а тому суд приходить до висновку проте, що права, свободи та інтереси вказаних осіб не порушені.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши всі наявні у справі докази та врахувавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги про визнання дій та бездіяльності відповідачів протиправною є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, -

ПОСТАНОВИЛА:

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа 1- Міністерство юстиції України, третя особа 2 - Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П.Шулежко