Постанова № 31794020, 10.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 804/6748/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представників відповідача Дорошенко Г.В. Пилипенко С.О. Туркіної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами, з урахуванням уточнень, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000101502 від 14.02.2013 р., № 0000811501 від 15.05.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Що стосується віднесення до податкового кредиту листопада 2011 р. сум податку за податковими накладними за вересень-жовтень 2010 р., то підприємство діяло правомірно, відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення правовідносин. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000101502 від 14.02.2013 р., № 0000811501 від 15.05.2013 р. суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які допустили порушення податкового законодавства. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Старт-Д». Угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. Крім того, перевірка позивача проводилась не в межах кримінального провадження, порушеного щодо вказаних контрагентів, оскільки наказ та постанову слідчого про призначення перевірки податковий орган отримав після проведення перевірки. Крім того, позивачем протиправно включено до податкового кредиту у листопаді 2011 р. суми податку на підставі податкових накладних за вересень-жовтень 2011 р., по яких минуло 365 календарних днів з дати виписки. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» зареєстровано як юридична особа 28.07.2010 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 37196329 та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

14.01.2013 р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 158/221/37196329 від 21.01.2013 р. (а.с. 14-76).

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод»:

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Старт-Д», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування та встановлено порушення:

- пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, пп. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 135.1., пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 7 підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з урахуванням норм пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 296 277,31 грн.;

- ст. 185, ст. 188, ст. 201, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, абз. «п» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.3, пп. 4.6.6, пп. 4.6.8 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 439 925,39 грн. (а.с. 75).

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» мало господарські взаємовідносини з контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Старт-Д», які допустили порушення податкового законодавства, а саме: відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, власні основні фонди, технічний персонал в необхідній кількості, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості. Зазначені висновки зроблені на підставі матеріалів перевірок зазначених контрагентів, здійснених іншими податковими органами. Угоди позивача з указаними контрагентами визнані такими, що не спричиняють правових наслідків (Т. 1 а.с. 36). Крім того, встановлено факт включення до податкового кредиту листопада 2011 р. сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в вересні та жовтні 2010 р., шляхом подання уточнюючого розрахунку № 9010090236 від 04.11.2011 р. за жовтень 2010 р., чим порушені вимоги п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 62-65).

На підставі акту № 158/221/37196329 від 21.01.2013 р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення № 0000101502 від 14.02.2013 р., № 0000811501 від 15.05.2013 р. (Т. 1 а.с. 124, 154).

Постановою про призначення позапланової документальної перевірки від 31.01.2013 р., винесеною старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України Борисенком В.М., призначено у кримінальному провадженні № 32013180000000005, порушеному стосовно, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариства з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-Д», комплексні документальні перевірки, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод».

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до п. 15.1.1. ч. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 15.3.1. вказаного Закону України заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до ч. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону України якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. зазначено: «В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

При винесенні податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримано вимог п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України щодо заборони винесення та надіслання платнику податків податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили рішенням в кримінальній справі.

Доводи представників відповідача стосовно того, що постанова слідчого про призначення перевірки позивача отримана податковим органом вже після проведення планової перевірки підприємства не приймаються судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначена постанова слідчого була отримана відповідачем після проведення перевірки, але до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, податковий орган до прийняття податкових повідомлень-рішень був обізнаний про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні стосовно контрагентів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариства з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-Д» та мав врахувати положення п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України.

Твердження представників відповідача стосовно неправомірності збільшення позивачем суми податкового кредиту на 164 519,00 грн. в уточнюючому розрахунку за жовтень 2010 р., поданому в листопаді 2011 р. на підставі включення сум за податковими накладними, виписаними в вересні-жовтні 2010 р. не враховуються судом в зв'язку з наступним.

В період виникнення правовідносин був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» положення якого встановлюють право платника податку на виправлення помилки, допущеної в податковій декларації, зокрема, шляхом подання уточнюючого розрахунку не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У разі, коли за результатами виправлення помилки виникає необхідність повернення надміру сплачених або невідшкодованих сум, такі суми можуть бути отримані платником лише в тому випадку, якщо з моменту здійснення переплати минуло не більше 1 095 днів.

У відповідності до цих норм позивачем протягом 1 095 днів було використане право на виправлення помилки. Уточнюючий розрахунок, на підставі якого до складу податкового кредиту включено суму податкових накладних за вересень-жовтень 2010 р., було подано в межах 1 095 днів та до початку проведення перевірки.

На момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено право платника податків на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 днів з дати складання податкової накладної.

При цьому, законодавство, чинне на момент виникнення правовідносин, не містило зазначеної норми.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р., суд приходить до висновку, що положення ст. 198 Податкового кодексу України не підлягали застосуванню при винесенні податкового повідомлення-рішення, оскільки звужують права платника податків

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000101502 від 14.02.2013 р., № 0000811501 від 15.05.2013 р. не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 2 294,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000101502 від 14.02.2013 р., № 0000811501 від 15.05.2013 р.

Судові витрати в розмірі 2 294,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 червня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя О.С. Рябчук 12.06.2013 р. О.С. Рябчук