Постанова № 31793986, 30.05.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/2642/13-п

30.05.2013 рокум. Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, при секретарі Кульневій С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України (паспорт серії СМ №768173, виданий 20.09.2006 року Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює пенсіонер за віком,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2013 року о 09-50 год. гр. ОСОБА_2, у м. Сімферополі, на вул. Севастопольській, навпроти будинку №30/7, керуючи транспортним засобом «Nissan - Bluberd», р.н. НОМЕР_1, при виїзді з прилеглої території будинку недостатньо стежив за дорожніми умовами та їх змінами при початку руху в напрямку головної дороги (вул. Севастопольської), внаслідок чого допустив зіткнення з рухавшимся з боку вул. Козлова автомобілем «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 1.5., 2.3. «б», 10.1., 10.2., 26.4. ПДР України.

ОСОБА_2 у суді вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що ПДР не порушував. Навпаки, їх порушив саме інший водій. Так, ОСОБА_2 дійсно виїжджав з прилеглої території на головну дорогу, при цьому, впевнившись у безпеці виїзду - відсутності автомашин, повернув на головну у правий крайній ряд, і тут побачив у дзеркало, що по головній дорозі в метрах 15-20 від нього рухається машина потерпілого на великій скорості, у звязку з чим, ОСОБА_2 зупинився. Потерпілий різко прийняв вправо та зупинився перед ним. Ніякого удару машин він не чув. Після цього, потерпілий з пасажирами вийшли з машини та підійшли до ОСОБА_2, звинувативши його у ДТП. Приїхали працівники ДАІ, оформили матеріал. У ОСОБА_2 склалася думка, що працівники ДАІ були знайомими потерпілого, протокол складено лише на підставі пояснень ОСОБА_3, не дана оцінка невідповідності висоти бамперів машин, адже бампер машини ОСОБА_2 нижче ніж бампер машини потерпілого. В суді пояснив, що на його машині взагалі не було пошкоджень від ДТП, і що бампер його машини значно нижче бамперу машини потерпілого. Враховуючи це все, ОСОБА_2 просив суд закрити відносно нього провадження у справі за підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши ОСОБА_2, іншого учасника ДТП потерпілого водія ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, оцінивши докази, наявні в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил ПДР України (п. 1.5., 2.3. «б», 10.1., 10.2., 26.4.), що спричинило скоєння ДТП.

Так, потерпіла особа водій ОСОБА_3 в суді пояснив, що рухався по головній дорозі по вул. Севастопольській в м. Сімферополі, з провулку виїжджав Ніссан, та не пропустив його, адже навіть не пригальмував, в результаті чого зачепив машину потерпілого. На його машині було пошкоджено задній бампер з права, Ніссан контактував переднім бампером зліва. Працівників ДАІ викликав через «102». Наполягав, що перед ДТП ОСОБА_2 не перебував в полосі руху на головній, а лише виїжджав на неї, розташування ж машин працівники ДАІ зафіксували після ДТП, коли ОСОБА_2 вже вїхав та став в ряд. Наголосив, що якщо б не вийшов з машини, то ОСОБА_2 взагалі б скрився з місця ДТП. Своєї вини у ДТП не вбачає, наполягав, що ОСОБА_2 не пропустив його, виїжджаючи на головну дорогу. Щодо невідповідності висоти бамперів, то машина потерпілого була завантажена пасажирами родичами, тому «присіла». У машині ж ОСОБА_2, він був один.

Допитаний в якості свідка у справі ОСОБА_4 в суді пояснив, що наприкінці березня 2013 року у ранковий час йшов коло Центрального ринку м. Сімферополя. Бачив ДТП за участю вищезазначених водіїв. Так, дійсно автомашина «Ніссан» виїхала з провулку та стала, а машина «99» на великій скорості обігнала «Ніссана» та різко стала коло тротуару. Суд критично відноситься до показань цього свідка, адже пояснення в нього як очевидця ДТП працівниками міліції не відбиралося, хоча свідок бачив, як ДАІшники оформлювали ДТП, та поставив до відома ОСОБА_2 про те, що він є свідком. Але, і ОСОБА_2 не заявив цю людину в якості свідка ДТП безпосередньо при складані протоколу.

Допитаний в якості свідка у справі ОСОБА_5 в суді пояснив, що наприкінці березня 2013 року у ранковий час йшов коло Центрального ринку у м. Сімферополі. По ходу руху бачив, як по вул. Севастопольській на великій скорості їде червона машина «99» моделі. Яка різко прийняла вправо та зупинилася коло тротуару. Коли він підійшов, побачив, що коло неї стоїть білий «Ніссан». Як він зрозумів, між ними скоїлося ДТП, але, безпосереднім очевидцем аварії він не був, звернув увагу на стоячий «Ніссан» вже після зупинки красної «99». Тому, базового доказового значення, на думку суду, свідчення цієї особи в суді щодо обставин ДТП - не несуть, при цьому, цю особу також не було зафіксовано в якості очевидця ДТП працівниками ДАІ, ОСОБА_2 також не вказував у поясненні на існування такого свідка.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_2 при обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, крім пояснень потерпілого, підтверджуються також письмовими поясненнями самого ОСОБА_2 в матералах справи (а.с.2).

Так, ОСОБА_2, безпосередньо після ДТП поясняв, що дійсно виїжджав з двору «молочної кухні» на вул.. Севастопольську, і, пропускаючи автомобіль потерпілого, який рухався на великій скорості та різко прийняв вправо до тротуару, останній зачепів своїм заднім бампером його передній. Тобто, це свідчить про те, що ОСОБА_2 здійснював виїзд з прилеглої території на головну дорогу, бачив потерпілого, та на виконання вимог п. 1.5., 2.3. «б», 10.1., 10.2., 26.4. ПДР України, повинен був максимально впевнитися у безпеці свого маневру, не створюючи жодної перешкоди (аварійної обстановці) транспортним засобам, які рухалися по вул. Севастопольській у м. Сімферополі. Тому, деяке можливе перевищення скорості руху машини потерпілого на головній дорозі, у даному випадку, не є переважним та безумовним фактором причинного звязку з ДТП, адже в потерпілого був пріоритет на рух по дорозі. Одночасно, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази перевищення ОСОБА_3 допустимої скорості руху (наприклад, обєктивно: гальмівний слід внаслідок різкого гальмування, на чому наполягав ОСОБА_2). Саме зазначені письмові первинні свідчення ОСОБА_2 у повній мірі узгоджуються з іншими належними доказами у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, складеною схемою ДТП, фотознімками до неї, характером пошкодження автомобілів, поясненнями іншого водія потерпілого. Всі ці докази узгоджуються між собою та у сукупності підтверджують вину у ДТП саме ОСОБА_2

Надані ж у суді пояснення ОСОБА_2 частково суперечать наданим раніше, оскільки він почав стверджувати, що виїхав на головну без перешкод, вишикувався у полосі і тільки після цього побачив потерпілого, який, на думку ОСОБА_2, повинен був заздалегідь планувати перешикування у інший ряд. Тобто, вважає, що в цій ситуації діють інші правила: перешикування з одного до іншого ряду руху на дорозі. Що, по суті, суперечить доказам у справі.

Доводи ОСОБА_2 щодо того, що його вина у ДТП спростовується горизонтальним на полосі дороги положенням «Ніссана», суд вважає неспроможними з тих підстав, що, по-перше, таке положення зафіксовано після контактування т/з, а місце удару машин мало місце, як вбачається зі схеми, раніше та ближче до виїзду з прилеглої території. По-друге, виходячи з письмового пояснення ОСОБА_2 до протоколу про адміністративне правопорушення, він безпосередньо при виїзді з прилеглої території вже бачив машину потерпілого. А, при здійсненні виїзду з прилеглої території повинен був зупинитися перед початком закруглення - межею перехрестя, максимально впевнитися у відсутності перешкод, адже заборонено виїжджати на головну дорогу, не надавши пріоритет у русі транспортним засобам на ній, у тому числі тим, які здійснюють зїзд з головної дороги. Насамперед ОСОБА_2 повинен був слідити за зміною дорожньої обстановки, оцінювати наслідки свого руху на головну дорогу.

Щодо того, що, як вказує ОСОБА_2, він виїхав на головну дорогу та зразу зупинився, то, відповідно до п.15.2. і п.15.9. «і» ПДР України, зупинка т/з, по-перше, не повинна перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху, а, по-друге, заборонена ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території і безпосередньому виїзді. Тому, якщо і виходити з пояснень ОСОБА_2 про зупинку, то, виходячи також зі схеми ДТП, все одно його дії не відповідають встановленим вимогам ПДР України.

Доводи ОСОБА_2 про однобічність оформлення ДТП працівниками ДАІ суд вважає неспроможними, оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення заснований не тільки на показаннях потерпілого, а й з урахуванням (в більшості своїй) пояснень ОСОБА_2, аналізу схеми ДТП, фотознімків, тим паче, що ОСОБА_2 зауважень до схеми ДТП та відображених у неї даних не надавав, зі скаргами на дії працівників ДАІ нікуди не звертався.

Аналогічно неспроможними суд вважає посилання ОСОБА_2 на те, що на його автомашині відсутні пошкодження та висота бамперів машин свідчить про відсутність можливості їх контактування. Так, по-перше, відповідно до схеми ДТП (а.с.4 зв.), працівником ДАІ були зафіксовані пошкодження обох т/з, зокрема, машини ОСОБА_2 «потертість переднього бамперу зліва». Зауважень з цього приводу водії не зазначали, як свідчать їх підписи про підтвердження даних про пошкодження т/з. По-друге, контактування т/з підтверджується як поясненнями потерпілого, так й характером, локалізацією зазначених пошкоджень та узгоджується зі складеною схемою розташування транспортних засобів на дорозі при ДТП. По-третє, додані до схеми ДТП фотознімки контактуючих частин автомобілів (бамперів) з розміткою (а.с.5 перші два верхніх знімки) достовірно підтверджують фактичну імовірність контактування даних т/з з урахуванням погрішностей вимірювання (мякість предмета), завантаженості машин, а також враховуючи покриття бамперу «99-ої» краскою, луплення якої значно візуально збільшує (розширює) розмір фактичного контакту (пошкоджень), і що бампер «Ніссана» не був покритий краскою. При цьому, також треба звернути увагу на те, що ОСОБА_2 у своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2) сам підтверджував факт контактування транспортних засобів при ДТП.

Посилання ОСОБА_2 у суді на те, що він при оформленні ДТП, складенні схеми, написанні первісного пояснення «не зорієнтувався, не надав уваги складеному», і лише після цього правильно оцінив дії учасників ДТП, суд вважає неспроможними з огляду на його водійський досвід, адже він неодноразово звертав увагу на свій 46-річний водійський стаж та відсутність за цей період жодного порушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Клопотань про призначення у справі авто-технічної експертизи ОСОБА_2 - не заявлялося.

Враховуючи вищезазначене, при розгляді справи судом не встановлено обставин, які б свідчити про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про закриття справи за відсутністю події або складу адміністративного правопорушення.

При обранні виду стягнення за адміністративне правопорушення суд, керуючись ст. 33 КпАП України, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2, судом не вбачається.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене правопорушення, судом також не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням пенсійного віку ОСОБА_2, відсутності в нього до цього порушень у сфері безпеки дорожнього руху в Україні, суд вважає необхідним накласти адміністративне стягнення в вигляді мінімально передбаченого штрафу.

На підставі ст.124 КУпАП України, керуючись ст. ст. 27, 33, 221, 248, 249, 251, 268, 276, 279, 280, 283, 284 КпАП України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Реквізити для оплати штрафу: р/р 31113149700002, код 21081300, отримувач державний бюджет м. Сімферополя, банк отримувача ГУ ДКСУ АРК, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026.

Строк для пред'явлення постанови до виконання - три місяці.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Центральний районний суд м. Сімферополя АРК до Апеляційного суду АРК протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:Н. В. Кучеренко