Ухвала суду № 31792951, 29.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/12661/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. у справі №2а/0470/12661/12за позовом:Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс»до: про:Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання неправомірними дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000592305 та №0000602305 від 21.05.2012р. ВСТАНОВИВ:

24.10.2012р. Приватне підприємство «Рент-Сервіс Плюс» (далі - ПП «Рент-Сервіс Плюс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) про визнання неправомірними дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000592305 та №0000602305 від 21.05.2012р. / а.с. 3-11 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2012р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №2а/0470/12661/12 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем у справі документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період липень 2009 р.- вересень 2010р. було складено акт №507/229/33382646 від 25.04.2012р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу ПП «Рент-Сервіс Плюс» -ТОВ «Карат» та відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій, що призвело до безпідставного віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду ПДВ на загальну суму 1850099 грн., та заниження податку на прибуток підприємства протягом перевіряємого періоду на загальну суму 2281191 грн., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) на підставі акту перевірки відповідачем 21.05.2012р. було прийнято податкові повідомлення - рішення: №0000602305, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 2312623,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 1850099 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 462524,75грн.; та № 0000592305, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у сумі 2851488,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 2281191 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)-570297,75 грн., позивач вважає що документальна позапланова виїзна перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період липень 2009 р.- вересень 2010р. проведена податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки були відсутні будь-які визначені чинним законодавством підстави для проведення такої перевірки, відповідачем не було своєчасно вручено платнику податків направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки, висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагент позивача - ТОВ «Карат», на момент укладення договору та виконання сторонами за договором своїх зобов'язань був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентом своїх зобов'язань за договором, що свідчить про те, що ця угода були укладена свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях відповідача, просив суд: визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у порушенні порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та складенні за її наслідками акту перевірки №507/229/33382646 від 25.04.2012р.; у викладенні у акті перевірки №507/229/33382646 від 25.04.2012р. висновків щодо визнання фінансово-господарських операції з ТОВ «Карат» протягом перевіряємого періоду нікчемними, встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціям з придбання послуг у ТОВ «Карата» та безпідставного віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум ПДВ на загальну суму 1850099 грн. та щодо заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 2281191 грн., скасувати податкові повідомлення - рішення №0000602305 та № 0000592305 від 21.05.2012р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. у справі №2а/0470/12661/12 адміністративний позов задоволено частково, визнано неправомірними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо порушення порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Рент-Сервіс Плюс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період липень 2009р. - вересень 2010р., скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0000602305 та № 0000592305 від 21.05.2012р., прийняті на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Рент-Сервіс Плюс» №507/229/33382646 від 25.04.2012р., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (суддя Турова О.М.) / а.с. 13-19 том 2 /.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 26-29/ у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 28.11.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 28.11.2012р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 42 том 2/, надав суду письмове клопотання / а.с. 43 том 2/, у якому просив суд розглянути дану адміністративну справу у відсутність свого представника. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника позивача.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «Рент-Сервіс Плюс», ідентифікаційний код 3382646, зареєстровано як юридична особа 27.01.2005р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради /а.с. 28 том 1/, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська / а.с. 29 том 1/, та одним з основних видів діяльності підприємства є здавання у оренду власного нерухомого майна / а.с. 28 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що у зв'язку необхідністю підтвердження відомостей, щодо правових відносин при здійснені фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Карат», відповідачем у справі відповідно до п. 20.1.6 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, п. 17 ст. 11 Закону України «Про міліцію», ст. 22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» 01.02.2012р. було надіслано на адресу позивача запит за вих. №3499/10/26-202 щодо надання належним чином завірених копій документів на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період січень 2009-грудень 2010р., який було отримано позивачем у справі 02.02.2012р. / а.с. 174,212 том 1/.

Позивач у справі 16.02.2012р. листом за вих. №01/02-2012 надав відповідачу відповідь на вищезазначений запит, у якому зазначив, що витребувані документи не можуть бути надані, оскільки запит податкового органу складено з порушенням вимог чинного законодавства / а.с. 175,213 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії запиту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська вих. №3499/10/26-202 від 01.02.2012р. / а.с. 174,212 том 1/ цей запит не містить підстав для його надіслання всупереч вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, не містить викладення обставин, які відповідно до п. 17 ст. Закону України «Про міліцію» та ст. 22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», надають відповідачу право одержувати від платника податків копії документів на підтвердження тих чи інших результатів фінансово-господарської діяльності платника податків, зазначені обставини дають можливість зробити висновок про те, що відповідачем запит за вих. №3499/10/26-202 від 01.02.2012р. / а.с. 174,212 том 1/ було складено з порушенням вимог чинного законодавства, що надало право позивачу у справі відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України відмовитись від надання відповіді на такий запит, про що позивач повідомив відповідача листом за вих. №01/02-2012 від 16.02.2012р. / а.с. 175,213 том 1/.

Наказом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №350 від 03.03.2012р. на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням податкової інформації, за якою виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, оскільки платником податків не надано пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, призначено здійснити документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Рент-Сервіс Плюс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період січень 2009-грудень 2010р. з 05.03.2012р. на 5 робочих днів / а.с. 170-171 том 1/.

У подальшому відповідними наказами відповідача термін проведення вищезазначеної перевірки продовжувався неодноразово / а.с. 179-186 том 1/.

Посадовими особами відповідача відповідно до направлень на перевірку / а.с. 31,33 том 1/ у період з 03.03.2012р. по 18.04.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Рент-Сервіс Плюс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період січень 2009 року - вересень 2010 року, за результатами якої було складено акт №507/229/33382646 від 25.04.2012р. (далі -акт перевірки) / а.с. 47-66 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що копія наказу про призначення перевірки №350 від 03.03.2012р. та направлення на проведення перевірки від 05.03.2012р. були вручені посадовій особі суб'єкта перевірки (позивача у справі) лише 13.03.2012р. о 17 годин 20 хвилин / а.с. 172-173 том 1/.

З наданої суду ксерокопії акту перевірки №507/229/33382646 від 25.04.2012р. / а.с. 47-66 том 1/ вбачається, що податковим органом за результатами перевірки було зроблено наступні висновки:

- про порушення ПП «Рент-Сервіс Плюс» вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу ПП «Рент-Сервіс Плюс» -ТОВ «Карат» та відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2009р. - вересні 2010р. суми ПДВ на загальну суму 1850099 грн.,

- про заниження податку на прибуток підприємства протягом перевіряємого періоду на загальну суму 2281191 грн..

За результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 21.05.2012р. було прийнято податкові повідомлення-рішення :

- №0000602305, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 2312623,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 1850099 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 462524,75грн. / а.с. 68 том1/;

- № 0000592305, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у сумі 2851488,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 2281191 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)-570297,75 грн. / а.с. 67 том 1/

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та приймаючи до уваги положення пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якими визначено підстави за наявності яких проводяться документальні позапланові виїзні перевірки платників податків, положення ст. 82 Податкового кодексу України, яка встановлює тривалість проведення перевірок передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та визначає підстави та порядок продовження строків проведення перевірок та встановлює строк, на який може бути продовжено проведення перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив правильний висновок про те, відповідачем у справі документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Рент-Сервіс Плюс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період січень 2009 року - вересень 2010 року проведено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку проведення таких перевірок та обґрунтовано визнав такі дії відповідача у справі неправомірними та задовольнив у цій частині заявлені позивачем позовні вимоги.

Щодо заявлених позивачем у справі вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо викладення у акті перевірки №507/229/33382646 від 25.04.2012р. висновків про визнання фінансово-господарських операції з ТОВ «Карат» протягом перевіряємого періоду нікчемними, встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціям з придбання послуг у ТОВ «Карата» та безпідставного віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум ПДВ на загальну суму 1850099 грн. та щодо заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 2281191 грн., то колегія суддів з урахуванням положень ст. 81 Податкового кодексу України вважає, що акт перевірки №507/229/33382646 від 25.04.2012р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) та висновки акту перевірки самі по собі не впливають на коло прав та обов'язків позивача у справі, оскільки акт перевірки є лише засобом документування і фіксації тих чи інших обставин, на підставі якого у подальшому приймається певні рішення суб'єкта владних повноважень ( у даному випадку податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) яке і є юридичним наслідком і є об'єктом оскарження, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що виключає можливість оскарження такого акту в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем у справі позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0000602305 та № 0000592305 від 21.05.2012р., які були прийняті податковим органом (відповідачем у справі) за результатами перевірки на підставі акту перевірки №507/229/33382646 від 25.04.2012р., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки 507/229/33382646 від 25.04.2012р / а.с. 47-66 том 1/ висновки зроблені податковим органом за результатами перевірки ґрунтуються на встановлення податковим органом у ході перевірки нікчемності правочинів, які були укладені між ПП «Рент-Сервіс Плюс» та ТОВ «Карат».

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі у період липень 2009р. - липень 2010р. дійсно мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Карат» на підставі договору суборенди (найму) приміщень №01/0709 від 30.06.2009р., контрагент позивача за цим договором ТОВ «Карат» під час укладення договору з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором протягом перевіряємого періоду був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований як платник ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором / а.с. 69-157 том 1/.

Щодо визнання податковим органом правочинів позивача з ТОВ «Карат» фіктивними та нікчемними, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно висновків акту перевірки 507/229/33382646 від 25.04.2012р / а.с. 47-66 том 1/ відповідач у справі правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Карат», кваліфікує, як такі що не направлені на настання реальних правових наслідків, а отже визнає їх нікчемність, але враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентом, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуги) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуги) , який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Щодо посилань відповідача на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. у справі №0417/1-298/2011 / а.с. 187-203 том 1/, як на підстави не визнання ним права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Карат», оскільки вироком суду встановлено, що на ОСОБА_1 було покладено безпосереднє керування підприємством ТОВ «Карат», складання первинних бухгалтерських документів фіктивної господарської діяльності підприємства ТОВ «Карат», яке було створено з метою прикриття незаконної господарської діяльності організованої групи, контактування з представниками податкових органів, правоохоронних та інших контролюючих державних органів, тим самим забезпечуючи зовнішню безпеку здійснення незаконної діяльності організованої групи по наданню незаконних фінансових послуг, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, та лише у питання чи мало місце діяння та чи вчинені воно цією особою, тому дії ОСОБА_1, злочинність яких встановлена вироком суду, не можуть бути єдиним та належним доказом вчинення позивачем у справі господарських операцій з ТОВ «Карат» без мети настання реальних наслідків та про нікчемність цих операція, за наявності доказів, які підтверджують рух активів між учасниками цих господарських операцій.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування правомірності прийняття ним рішень за результати перевірки, на порушення кримінальної справи №99126207 відносно директора ПП «Рент-Сервіс Плюс» ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.5 ст. 191 КК України, оскільки ця кримінальна справа припинена у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складів цих злочинів / а.с. 241 том 1, а.с. 6, 7-8 том 2/

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» та п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 5.1, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента ТОВ «Карат» послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства у податковій звітності з податку на прибуток підприємств за період ІІІ квартал 2009р. - ІІІ квартал 2010р., оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості послуг, які позивачем було отримано від його контрагента ТОВ «Карат», що свідчить про те, що висновок податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2009р. - вересні 2010р. суми ПДВ на загальну суму 1850099 грн. та про заниження податку на прибуток підприємства протягом перевіряємого періоду на загальну суму 2281191 грн. є безпідставним, і суд першої інстанції зробив правильний висновок про безпідставність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000602305 та № 0000592305 від 21.05.2012р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0000602305 та № 0000592305 від 21.05.2012р.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 28.11.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. у справі №2а/0470/12661/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 16.05.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: В.Є. Чередниченко