Постанова № 31792939, 29.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/7043/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. у справі №2а/0470/7043/12за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет»до: про:Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання дій протиправними, скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет» (далі- ТОВ «Метал Маркет») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька південна МДПІ) про визнання дій протиправними. / а.с. 2-10,206 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/7043/12 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 1 том 1/.

Позивач посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнень позову / а.с. 227-235 том 1, 108-118 том 14/ на те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р., за результатами якої було складено акт №289/231/37064740 від 31.05.2012р. , у ході перевірки податковим органом було зроблено висновки про те, що правочини, які укладені між позивачем та його контрагентами-постачальниками та контрагентами - продавцями, здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки у ході перевірки не було підтверджено наявність поставок товарів, відсутні первинні документи на зберігання товару, відсутні відомості про наявність складських приміщень для зберігання товару, що свідчить про нікчемність цих правочинів та відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів та продажу товарів у період з 06.05.2011р. по 31.03.2012р., та у акті перевірки зазначено, що: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за грудень 2011р.- березень 2012р.; - угоди з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за грудень 2011р. - березень 2012р. вбачаються, як такі що є нікчемними; - підприємство не утримало податок на доходи фізичних осіб в сумі 150 грн. у травні 2010р. ( не було включено до податкового розрахунку за формою 1Д за І квартал 2012р. дохід нарахований (сплачений) на користь ФОП ОСОБА_1, крім цього у акті перевірки податковим органом було зазначено, що позивачем під час проведення перевірки не було надано первинні документи на підставі яких здійснювався бухгалтерський облік та формувалась податкова звітність протягом перевірямого періоду та зазначено, що директором та головним бухгалтером пояснення щодо обставин здійснення господарської діяльності не надавались, за результатами проведеної відповідачем перевірки на підставі акту №289/231/37064740 від 31.05.2012р. було прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб, будь-які рішення щодо визначення податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, з урахуванням зроблених у ході перевірки висновків, податковим органом не було прийнято, але на підставі висновків акту перевірки податковим органом було здійснено коригування податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. на суму податку на додану вартість, яка була сплачена у вартості отриманого позивачем від його контрагентів товару протягом перевіряємого періоду, за правочинами, які на думку податкового органу є нікчемними, позивач вважає такі дії відповідача безпідставними з огляду на те, що у позивача наявні усі первинні документи, які свідчать про те, що правочини, які були укладені позивачем протягом перевіряємого періоду з контрагентами продавцями та покупцями були спрямовані на настання реальних наслідків, ці правочини виконано у повному обсязі, посилання податкового органу на відсутність у позивача можливості виконати свої зобов'язання за цими правочинами та про відсутність руху товару, відсутність у позивача складських приміщень, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки умови угод, які були укладені позивачем з контрагентами-продавцями товару протягом перевіряємого періоду, свідчать про те, що придбаний позивачем товар зберігався у виробника (продавця товару) і подальша реалізація цього товару позивачем контрагентам-покупцям здійснювалась шляхом відвантаження цього товару з складів виробника, що позбавляло позивача необхідності орендувати складські приміщення та техніку для здійснення відвантаження товару та працівників, які б виконували ці роботи, крім цього позивач вважає, що у податкового органу відсутні повноваження визнавати угоди нікчемними, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства встановлення недійсності, нікчемності угод здійснюється лише відповідним судовим рішення, а такі рішення стосовно угод, укладених позивачем з його контрагентами протягом перевіряємого періоду у податкового органу відсутні, також позивач зазначав, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства коригування податкових зобов'язань платника податків здійснюється лише на підставі податкового повідомлення-рішення, яке приймається відповідним податковим органом за результатами проведеної ним перевірки на підставі акту перевірки, що свідчить про безпідставність коригування відповідачем у справі податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р., за таких обставин позивач вважає дії відповідача щодо складання акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. незаконними та протиправними, тому просив суд: - визнати дії відповідача на підставі яких було складено акт перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. протиправними; - визнати протиправними дії відповідача щодо визнання усіх угод та правочинів укладених позивачем з придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей за період з 06.05.2010р. по 31.03.2010р. такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та проголошення цих правочинів нікчемними; - визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податок на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на прибуток позивача за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. без оформлення податкового повідомлення-рішення; - зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту що були відкориговані на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. про результати позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; - зобов'язати відповідача вилучити із АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, яка оформлена актом перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. і поновити в них данні, що містяться у наданих позивачем податкових звітах з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. у справі №2а/0470/7043/12 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Ніколайчук С.В.) / а.с. 127-132 том 14 /.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 137-145 том 14/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 11.09.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 170-172 том 14/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які мали значення для її вирішення та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просила суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 11.09.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 11.09.2012р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях відповідача на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 11.09.2012р. залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Метал Маркет», ідентифікаційний код 37064740, зареєстровано як юридична особа 05.05.2010р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради /а.с. 103 том 1/, та позивачу у справі, як платник податків, перебуває на податковому обліку у відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача у період з 14.05.2012р. по 24.05.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метал Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. та валютного та іншого законодавства за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р., за результатами якої було складено акт №289/231/37064740 від 31.05.2012р.. (далі -акт перевірки) / а.с. 13-66 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 13-66 том 1/ за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про те, що :

· документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за грудень 2011р.- березень 2012р.;

· угоди з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за грудень 2011р. - березень 2012р. вбачаються, як такі що є нікчемними;

· підприємство не утримало податок на доходи фізичних осіб в сумі 150 грн. у травні 2010р. ( не було включено до податкового розрахунку за формою 1Д за І квартал 2012р. дохід нарахований (сплачений) на користь ФОП ОСОБА_1

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що податковим органом за результатами проведеної перевірки на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. було-прийнято податкове повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання позивача з податку з доходів фізичних осіб, а будь-які податкові повідомлення рішення щодо визначення податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, та податкового кредиту податковим органом (відповідачем у справі) не приймались.

З акту перевірки / а.с. 13-66 том 1/ вбачається, що податковим органом усі господарські операції (угоди, правочини) укладені протягом перевіряємого періоду між позивачем у справі з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (постачальник), ТОВ «Завод Метиз» (продавець), ТОВ «АрселорМіттал пакеринг» (постачальник) визнані нікчемними, оскільки у ході перевірки, на думку податкового органу, встановлено лише факт здійснення документообігу між контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями з метою нарощування ціни на металопродукцію шляхом використання додаткової ланки проходження товару у ланцюгу постачання без можливості підтвердження реального факту здійснення господарських операції, ТОВ «Метал Маркет» не мало необхідних умов для виконання значного обсягу постачання або здійснення діяльності, не мало складських приміщень транспортних засобів, основних фондів, активів, технічного персоналу, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про те, що ці правочини не відповідають вимогам цивільного та господарського законодавства, фактичним засадам господарської діяльності тобто є нікчемними.

У судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи колегією суддів встановлено, що позивач у справі протягом перевіряємого періоду мав господарські відносини щодо придбання ним металопродукції з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (постачальник), ТОВ «Завод Метиз» (продавець), ТОВ «АрселорМіттал пекержинг» (постачальник) на підставі належним чином укладених договорів поставки та договорів купівлі продажу / а.с. 122-123, 143,168-169 том 1/ , придбана позивачем у вищезазначених контрагентів -постачальників металопродукція протягом перевіряємого періоду була реалізована позивачем контрагентам-покупцям - ПП «Верона», ТОВ «Нейл», ТОВ «ТД «Дівес», ТОВ «Дніпробудметіз» та іншими, на підставі належним чином укладених договорів поставки /а.с. 134-135, 150-151, 178-179 том 1/, при цьому з матеріалів даної адміністративної справи вбачається що контрагенти позивача, як постачальники так і покупці, під час укладення договорів з позивачем у даній справі та здійснення господарських операцій з позивачем протягом перевіряємого періоду були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та зареєстровані як платники ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи судом було надано усі первинні документи за цими правочинами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, та свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за вищезазначеними правочинами та про використання отриманого позивачем товару від його контрагентів-постачальників у власній господарській діяльності шляхом його подальшої реалізації контрагентам-покупцям. Зазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були надані суду позивачем у справі та містяться в матеріалах даної / томи 2-13, а.с. 1-96 том 14/.

Щодо доводів відповідача у акті перевірки та під час розгляду даної справи, як на обґрунтування нікчемності угод укладених позивачем у справі з контрагентами постачальниками та покупцями, щодо відсутність у позивача складських приміщень транспортних засобів, основних фондів, активів, технічного персоналу, які необхідні для здійснення господарської діяльності, то колегія суддів не може прийняти ці доводи до уваги, оскільки з змісту угод укладених позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями вбачається, що придбана позивачем металопродукція зберігалась на складських приміщеннях виробника, та після укладення позивачем угод з контрагентами-покупцями, ця металопродукція відвантажувалась виробником з свого складу на адресу контрагента-покупця позивача (постачання на умовах СРТ, FCA,EXW), що свідчить про те, що для здійснення цих господарських операцій у позивача була відсутня необхідність у власних або орендованих складських приміщеннях для зберігання металопродукції, у транспортних засобах та розвантажувальній техніці.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом (відповідачем у справі) під час проведення перевірки не було встановлено факту використання придбаних позивачем товарів (робіт та послуг) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства, та під час розгляду даної справи судом відповідачем у справі також не було надано суду належних письмових доказів цих обставин, як і не було надано доказів відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів (податкових накладних) за цими господарськими операціями або доказів на підтвердження відсутності дійсної поставки товарів (робіт та послуг) позивачу від його контрагентів.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язуть недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України, відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень, щодо визнання недійними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами постачальниками та покупцями, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

При цьому, з урахуванням положень ст. 228 ЦК України, в редакції закону, що діяла з 01.01.2011р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, що свідчить про те, що повноваження на встановлення законності правочинів, які вчинені позивачем за тими критеріями оцінки, які зазначені відповідачем акті перевірки, відносяться виключно до компетенції судових органів.

Але з урахуванням положень ст. 81 Податкового кодексу України акт перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р., який фактично оскаржується позивачем у справі, не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) та висновки акту перевірки самі по собі не впливають на коло прав та обов'язків позивача у справі, оскільки акт перевірки є лише засобом документування і фіксації тих чи інших обставин, на підставі якого у подальшому приймається певні рішення суб'єкта владних повноважень ( у даному випадку податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) яке і є юридичним наслідком і є об'єктом оскарження.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги положення п. 1 ст. 17 КАС України, колегія суддів вважає, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що виключає можливість оскарження такого акту в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, тому заявлені позивачем позовні вимоги про: - визнання дій відповідача на підставі яких було складено акт перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. протиправними; - визнання протиправними дії відповідача щодо визнання усіх угод та правочинів укладених позивачем з придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей за період з 06.05.2010р. по 31.03.2010р. такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та проголошення цих правочинів нікчемними, є безпідставними та не ґрунтуються на законі.

Щодо решти заявлених позивачем вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем за результатами проведеної перевірки, на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р., податкові повідомлення рішення щодо визначення податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, та податкового кредиту не приймались, зазначені обставини не заперечувались представниками осіб, які беруть участь у розгляді справи, які під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час розгляду справи апеляційним судом.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. було здійснено коригування податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств та податкового кредиту за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р., при цьому колегія суддів критично оцінює доводи відповідача під час розгляду справи стосовно того, що жодних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за перевіряємий період за результатами перевірки на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. ним не було вчинено, оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, і заперечує проти заявлених позивачем позовних вимог, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження цих обставин.

Аналіз положень п. 140.2 ст. 140, ст. 86.10, п. 86.5 ст. 85, п. 14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що перерахунок доходів та витрат платника податків, та відповідно донарахування податкового зобов'язання здійснюється податковим органом лише у разі визнання угоди недійсною за рішенням суду, яке набрало законної сили, в акті перевірки повинні бути зазначені встановлені у ході перевірки факти заниження та завищення платником податків своїх податкових зобов'язань, їх розмір та підстави виникнення, за результатами перевірки на підставі акту перевірки керівником відповідного податкового органу приймається рішення про визначення податкового зобов'язання платника податків (податкове повідомлення-рішення) лише за наявності якого у платника податків виникає обов'язок внести відповідні зміни до податкової звітності, а у податкового органу виникає право на здійснення самостійного коригування (внесення відповідних змін) показників у службових електронних комплексах та АСУ на рівні ДПА України.

Отже приймаючи до уваги фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні , та враховуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що у податкового органу (відповідача у справі), який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, були відсутні законодавчо визначені підстави для здійснення коригування податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та податкового кредиту за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. без прийняття відповідних рішень (податкових повідомлень-рішень) за результатами перевірки на підставі акту перевірки, що свідчить про те, що відповідач у справі під час вчинення таких дій діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який встановлено чинним законодавством, що призвело до порушення прав та інтересів позивача у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому необхідно апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, постанову суду першої інстанції від 11.09.2012р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і необхідно заявлені позивачем вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на прибуток позивача за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. без оформлення податкового повідомлення-рішення; зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. про результати позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; зобов'язання відповідача вилучити із АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, яка оформлена актом перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. і поновити в них данні, що містяться у наданих позивачем податкових звітах з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. задовольнити, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,202,205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. у справі №2а/0470/7043/12 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податок на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет» за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. без оформлення податкового повідомлення-рішення.

Зобов'язати Криворізьку південну міжрайонну Державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту що були відкориговані на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. про результати позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет» за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Зобов'язати Криворізьку південну міжрайонну Державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби вилучити із АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет», що оформлена актом перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012р. і поновити в них данні, що містяться у наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Маркет» податкових звітах з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 06.05.2010р. по 31.03.2012р..

В решті позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 30.05.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: В.Є. Чередниченко