Ухвала суду № 31792940, 10.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р.

справа № 2а/0470/7975/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 02.10.2012р. у справі №2а/0470/7975/12

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум»

до:

про:

Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

визнання недійсним та скасування повідомлення, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

11.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум» (далі – ТОВ «НЛС-Петролеум») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – Південна МДПІ у м. Кривому Розі) про визнання недійсним та скасування повідомлення №104820018916343 від 28.04.2010р. та зобов’язання вчинити певні дії / а.с. 3-8/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2010р. у справі №2а-9941/10/0470 вищезазначений адміністративний позов було залишено без розгляду / а.с. 2/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012р. у справі №2а-9941/10/0470 апеляційна скарга ТОВ «НЛС-Петролеум» задоволена, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2010р. у справі №2а-9941/10/0470 скасована, справа №2а-9941/10/0470 направлена до суду першої інстанції для вирішення питання стосовно відкриття провадження в адміністративній справі / а.с. 42-44/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/7975/12 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 77/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що ним було отримано повідомлення відповідача №104820018916343 від 28.04.2010р., яким податковий орган самостійно без будь-якого погодження з платником податків, самостійно, не зарахував до бюджету у повному обсязі сплачену позивачем згідно платіжного доручення №92 від 26.04.2010р. суму поточного платежу з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. у розмірі 180 грн. шляхом її розподілу та зміни призначення платежу – на погашення податкового боргу (частини) та на погашення пені, яка нарахована на суму такого податкового боргу (частини), позивач вважає такі дії відповідача безпідставними, незаконними, оскільки жодною нормою чинного законодавства податковому органу не надано право змінювати призначення платежу, який обрано платником податків у відповідному платіжному документі, тому просив суд визнати недійним та скасувати повідомлення відповідача №104820018916343 від 28.04.2010р., зобов’язати відповідача вчинити дії спрямовані на повернення грошової суми у розмірі 180 грн. та зарахувати цю суму як попередню оплату позивачем податку на прибуток за 1 квартал 2010р. відповідно до платіжного доручення №92 від 26.04.2010р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі №2а/0470/7975/12 адміністративний позов задоволено, визнано недійсним та скасовано повідомлення Південної МДПІ у м. Кривому Розі №104820018916343 від 28.04.2010р. та зобов’язано Південну МДПІ у м. Кривому Розі вчинити певні дії, спрямовані на повернення грошової суми у розмірі 180 грн. та зарахувати цю суму як попередню оплату позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. відповідно до вимог платіжного доручення №92 від 26.04.2010р. (суддя Коблова О.Д.) / а.с. 117-119/.

Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі – Криворізька південна МДПІ), яка є правонаступником відповідача у справі, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 125-129/, у якій з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги / а.с. 135/ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 02.10.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким закрити провадження у даній справі, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 141-146/ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з’ясовано усі обставини справи, які мали значення для її вирішення, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 02.10.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засідання заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях позивача на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 02.10.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 132,134/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач у даній адміністративній справі - ТОВ «НЛС-Петролеум», зареєстрований як юридична особа 13.11.2001р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 31735235 / а.с. 61/, як платник податків позивач у справі перебуває на обліку у відповідача у даній адміністративній справі.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №92 від 26.04.2010р. позивачем у даній адміністративній справі було здійснено перерахування коштів у розмірі 180 грн. в рахунок оплати податку на прибуток за 1 квартал 2010р. / а.с. 54/.

Відповідачем у справі 28.04.2010р. було прийнято повідомлення №104820018916343, яким грошові кошти у розмірі 180 грн., які були сплачені позивачем у справі за платіжним дорученням №92 від 26.04.2010р., було розподілено на погашення податкового боргу э( його частини) та пені , яка нарахована на суму такого податкового боргу (частини) / а.с. 53/.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з урахуванням часу їх виникнення врегульовано нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі – Інструкція).

Так, аналіз положень пп. 16.3.3. п.16.3 ст. 16 Закону та п.1.7, п. 3.8 Інструкції дає можливість зробити висновок про те, що прийняття податковим органом повідомлення про розподіл сплаченої платником податку суми можливо лише у випадку, коли платник податків сплачує податковий борг на те сплачує пеню, яка нарахована на такий податковий борг, а джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, що свідчить про те, що грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань та погашення податкового боргу.

Аналіз положень п.1.7, п. 3.8 Інструкції дає можливість зробити висновок про те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за доручення власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, реквізит платіжного доручення «призначення платежу» заповнюється платником з метою надання повної інформації про платіж та документи на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані платником в реквізиті «призначення платежу» певного платіжного документу, яким є платіжне доручення, під час перерахування поточних податкових зобов’язань до бюджету є неправомірним, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок що під час вчинення таких дій відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, діяв не у межах повноважень та не у спосіб, які визначені чинним законодавством України, та обґрунтовано постановив рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача в частині необхідності закриття провадження у даній справі, оскільки даний спір на думку відповідача не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то колегія суддів вважає ці доводи відповідача безпідставними з урахуванням того, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, предметом спору у даній справі фактично є оскарження позивачем (платником податків) дій відповідача (податкового органу, суб’єкта владних повноважень, щодо розподілу коштів, які були сплачені позивачем рахунок поточних податкових зобов’язань, на погашення податкового боргу та пені, яка нарахована на такий борг, що з урахуванням положень ст. ст. 3,17 КАС України свідчить про те, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 02.10.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки відповідачем доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі №2а/0470/7975/12 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 13.05.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко