Постанова № 31790556, 23.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року Справа № 814/560/13-а

м. Миколаїв

11:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030 до відповідача:Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський Діпроміст», вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001 про:стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 сумі 103,58 грн.,В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський Діпроміст» (надалі - відповідач або Товариство) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 сумі 103,58 грн.

22.05.2013 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі (ар. с. 125,126).

23.05.2013 представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження (ар. с. 127, 128).

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд розглянув справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що колишні працівники відповідача отримують пенсії, згідно із Законом України від 13.12.1991 №1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (надалі - Закон № 1977). Але Товариство, в порушення приписів Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та інших навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (надалі - Порядок), кошти на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах, не сплатило, що стало підставою звернення позивача до суду.

Відповідач 27.02.2013 подав заперечення проти позову (ар. с. 21-23) в яких посилається на те, що Товариство не відноситься до наукової установи і не має в своєму складі наукових підрозділів. Також, відповідач посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження фактичних виплат наукових пенсій вказаним у розрахунку особам.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в якості юридичної особи 22.11.1994, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 83-85). В Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів за № 1402010140.

Відповідно до пункту 5 Порядку, державні не бюджетні підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточних роках.

Чотирьом колишнім працівникам відповідача як науковим працівникам була призначена пенсія у відповідності з Законом № 1977, що підтверджується довідками відповідача про наукову та науково-технічну діяльність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їх трудовими книжками (ар. с. 38-67, 78-79).

Відповідно до статті 24 Закону № 1977, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових працівників небюджетних установ і організацій за рахунок коштів цих підприємств у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку відповідач повинен сплачувати позивачу кошти на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств і організацій визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду України до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації. Державні не бюджетні підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточних роках.

Суми, що підлягають сплаті, обчислюються підприємством, організацією самостійно в розмірі, що відповідає місячному розміру витрат на виплату різниці у розмірі пенсії.

Згідно з пунктом 6 Порядку, у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на розмір витрат, органи Пенсійного фонду України повідомляють про це відповідні підприємства, організації в місячний термін з моменту виникнення таких обставин.

На підставі викладеного позивач надсилав відповідачеві до відома повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно з Законом № 1977, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, які підлягають сплаті за період з 01.11.2012 по 31.12.2012, що було отримано відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи (ар. с. 12, 13). Зобов'язання зі сплати відповідач не виконав, в зв'язку з чим заборгованість складає 103,58 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем (ар. с. 7).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський Діпроміст», вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001 (банківські реквізити: р/р 26004301430407, філія МЦВ ПІБ, МФО 326438, ідентифікаційний код 02497921) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030 (банківські реквізити: р/р 256053016117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, ідентифікаційний код 20876125) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 сумі 103,58 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна