Постанова № 31789944, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/75/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 у справі за його адміністративним позовом до Київської міської ради, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Головного управління юстиції в м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Інфокс» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило: визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) яка виявилася у не наданні відповіді на запит ТОВ «Інфокс» від 05.11.2012 № 141-10/2012 та не вчиненні дій по скасуванню запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі про державну реєстрацію Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 та Договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001; зобов'язати Київську міську раду, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) скасувати запис у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі про державну реєстрацію Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 та Договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), яка виявилася у не наданні відповіді на запит ТОВ «Інфокс» від 05.11.2012 № 141-10/2012; в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині незадоволених вимог, як таку, що ухвалена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2001 між Київською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Інфокс» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець, на підставі рішення Київради від 23.12.1999 № 167/669, передає, а Орендар приймає у оренду на 50 (п'ятдесят) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Боженка, 20 у Залізничному районі м. Києва розміром 0, 0387 га, для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісних будівель у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її грошової оцінки.

Згідно з пунктом 8 договору повернення земельної ділянки Київській міській раді здійснюється у порядку, встановленому законодавством України; після припинення дії договору оренди позивач зобов'язаний повернути Київській міській раді земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її у оренду.

Дія договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001 припиняється у разі: закінчення терміну, на якій укладено цей договір; одержання Орендарем земельної ділянки у власність; дострокового розірвання цього договору за згодою сторін; примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, визначеному законодавством України; ліквідації юридичної особи - Орендаря; дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.

Також, 04.04.2001 між Київською міською радою та ТОВ «Інфокс» укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею, за умовами якого Київська міська рада на підставі рішення від 23.12.1999 № 1611669 надає, а ТОВ «Інфокс» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0, 0387 га в межах проектних (червоних) ліній згідно з планом землекористування (пункт 1.1. цього договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 10 (десять) років для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісних будівель на вул. Боженка, 20 у Залізничному районі м. Києва.

Пунктом 2.1. цього договору встановлено, що плата за землю вноситься землекористувачем згідно Закону України «Про плату за землю» у вигляді земельного податку у розмірі одного відсотка у рік від грошової оцінки земельної ділянки, що оподатковується на рахунок 25420200371807, код 13050100 у Залізничній Філії КБ «Хрещатик», МФО 322595, код ЗКПО 02317505.

Сторонами визнано, що укладені договори зареєстровані у Київському міському управлінні земельних ресурсів (копії відповідних сторінок книги записів державної реєстрації договорів оренди землі та книги реєстрації договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) містяться в матеріалах справи).

Крім того, 04.12.2006 між позивачем та ТОВ «Т.П. Петроліум» укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ «Т.П. Петроліум» купило нежилі будівлі № 20, що знаходяться по вул. Боженка в місті Києві. Відчужувані нежилі будівлі складаються з: нежилий будинок (літ. А) площею - 685,40 кв. м.; нежилий будинок (літ. Б) площею - 81,60 кв. м; нежилий будинок (літ. В) площею - 54,90 кв. м. Загальна площа 821,90 кв. м.

Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу відчужувані нежилі будівлі належать позивачу на підставі договору купівлі-продажу приміщення, зареєстрованого Українською біржею «Десятинна» 13.04.1998 за реєстром № 2905-Б/921, та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 01.06.1998 за № 199-3.

04.12.2006 між позивачем та ТОВ «Т.П. Петроліум» підписаний акт прийому-передачі нежилих будівель, відповідно до якого позивач передав, а ТОВ «Т.П. Петроліум» прийняло майно - нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 20, а саме: нежилий будинок (літ. А) площею - 685,40 кв. м.; нежилий будинок (літ. Б) площею - 81,60 кв. м; нежилий будинок (літ. В) площею - 54,90 кв. м.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що до виключної компетенції Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відносяться питання щодо підписання договорів оренди та договорів на користування земельними ділянок, водночас питання щодо скасування записів у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності не відноситься до компетенції відповідачів.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.12 встановлено факт припинення правових відносин між позивачем і відповідачем, які випливають із вищезгаданих договорів оренди земельної ділянки, з моменту укладення позивачем договору купівлі-продажу будівель, що знаходяться на цих земельних ділянках, тобто з 04.12.2006, а отже позивач фактично позбавлений своїх прав, як землекористувач, проте, продовжує нести обов'язки землекористувача, що неправомірно породжує для нього фінансове зобов'язання по сплаті земельного податку та орендної плати.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Колегія суддів звертає увагу, що з наведених норм вбачається наступне. Якщо особа має у власності нерухоме майно та орендує за договором земельну ділянку на якій розміщено таке майно, то у разі продажу цього нерухомого майна іншій особі до неї, в силу вказаних норм права, переходить також договірне право оренди земельної ділянки на тих самих договірних умовах, які були у попереднього орендатора.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.12 встановлено, що права та відповідно обов'язки за укладеним попереднім орендатором договором оренди земельної ділянки набуває покупець нерухомого майна, при цьому права та обов'язки продавця нерухомого майна (попереднього орендатора) за договором оренди земельної ділянки припиняються з моменту набрання чинності договором купівлі-продажу нерухомого майна. В той же час сам договір оренди земельної ділянки, визначені ним права та обов'язки сторін залишаються чинними та продовжують діяти для орендодавця та нового орендаря (покупця нерухомого майна). Таким чином, права та обов'язки ТОВ «Інфокс» за вказаними договорами земельної ділянки припинилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання суду першої інстанції на те, що в даному провадженні рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.12 не може бути враховане як обставини, які не потребують доказування, оскільки за результатом розгляду господарської справи позивачу відмовлено у розірванні договорів оренди земельної ділянки є необгрунтованими з огляду на те, що положення ч. 1 ст. 72 не пов'язує звільнення від доказування обставин, встановлених судовим рішення в господарській справі, що набрало законної сили при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, зі змістом резолютивної частини цього рішення, прийнятого під час розгляду господарської справи.

З приводу доводів апелянта про неправомірність дій Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) по відмові скасувати запис у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі про державну реєстрацію договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 та договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001 колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із листами про виключення ТОВ «Інфокс» з реєстру землекористувачів земельної ділянки в зв'язку з відсутністю наміру позивача користуватися зазначеною земельною ділянкою.

Листами Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2012 № 05-358/19463 та від 31.07.2012 № 07-387/22377 позивача повідомлено, що згідно рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві» необхідно залучити землевпорядну організацію, яка підготує технічну документацію із землеустрою, на підставі якої Київською міською радою буде прийнято рішення про оформлення права оренди на нового власника нерухомого майна та розірвання договору оренди земельної ділянки розташованої на вул. Боженка, 20 у Голосіївському районі м. Києва, який укладено між Київською міською радою та ТОВ «Інфокс».

Крім того, зі змісту листів Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що новий орендар (покупець нерухомого майна) не вчиняв ніяких дій по оформленню права користування земельною ділянкою під придбаними ним спорудами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство не вимагає від нового орендаря обов'язку звертатися за перереєстрацією права на землю до відповідних державних органів, а попередній орендар також не має права вимагати від ТОВ «Т.П. Петроліум» здійснити відповідне переоформлення права на землю.

Однак, колегія суддів зазначає, що неоформлення новим власником нерухомого майна права користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, не може бути підставою для відмови відповідних державних органів внести зміни до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, що підтверджується наступним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди-землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009.

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно п. 4 Порядку Книга записів відкривається та ведеться у паперовому вигляді територіальним органом Держземагенства.

Головне управління земельних ресурсів, згідно Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що затверджене рішенням Київської міської ради №182/342 від 19.12.2002 є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

Згідно п.п. 3.13, 3.23 п. 3 цього Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради, управління відповідно до покладених на нього завдань організовує видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, договорів особистого земельного сервітуту та здійснює реєстрацію суб'єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею, договорів на оренду (суборенду) землі та договорів особистого земельного сервітуту; веде книгу записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, договорів особистого земельного сервітуту та поземельну книгу.

Однак, враховуючи те, що у зв'язку з набранням чинності Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01.01.2013 ведення Державного земельного кадастру в місті Києві здійснюється виключно територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, а реєстрація прав на земельні ділянки здійснюється державними реєстраторами прав, які визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно до Положення про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві, затвердженого наказом Головного управління юстиції у м. Києві від 21.10.2011 № 2014/02, основним завданням Відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відділ відповідно до покладених на нього завдань:

- проводить державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації відповідно до закону;

- забезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом першої інстанції за заявою позивача від 08.02.2013 № 41-02/2013 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві.

Представником третьої особи в судовому засіданні від 25.02.2013 визнано, що скасування записів про державну реєстрацію договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 та договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001 відноситься до компетенції відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Протокольною ухвалою Київський апеляційний адміністативний суд задовольнив клопотання ТОВ «Інфокс» про заміну відповідача Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступникаа відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві; Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) набув статусу третьої особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог ухвалене рішення з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2013 - скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 04.04.2001 та договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 07.06.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.