Ухвала суду № 31789953, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2149/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудування Інвест ЛТД» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив: визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню 18.01.2013 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД», визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 000018/2202 та № 0000892202 від 08.02.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» з питань правомірності дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Емф Плюс» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено акт від 22.01.2013 № 215/22.2/32731467, яким встановлено порушення ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД»:

- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 177 854 грн., у тому числі по періодам: за вересень 2012 року в сумі 177 854 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток в загальній сумі 186 747 грн., в тому числі по періодам: за ІІІ квартал 2012 року в сумі 186 747 грн.

На підставі складеного акту перевірки 08.02.2013 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 000018/22.02, яким збільшено ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» суму грошового зобов'язання в розмірі 222 318 грн., з якої за основним платежем - 177 854 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 464 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100;

- № 0000892202, яким збільшено ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» суму грошового зобов'язання в розмірі 233 434 грн., з якої за основним платежем - 186 747 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 687 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС порушено порядок проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, а також тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та сум податку на прибуток в частині господарських відносин за участю ТОВ «Емф Плюс».

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Емф Плюс» складені всупереч вимог діючого законодавства України, в зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту вартості придбання ТМЦ від ТОВ «Емф Плюс».

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу наведених норм права, колегія суддів зазначає, що податковий орган наділений правом на проведення документальної невиїзної перевірки лише у випадку, коли платнику податку до початку проведення перевірки вручено копію наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі виконання платником податків вимог ст. 78 ПК України та надання вичерпних пояснень та повного пакету документів на їх підтвердження. Вказаний висновок узгоджується з положеннями п. 79.1 ст. 79 ПК України, який передбачає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі ж ненадання відповіді на запит податкового органу або якщо надані платником податку письмові пояснення та документи будуть визнані неповними чи недостатніми - виникають підстави для проведення виїзної документальної перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Містобудування Інвест ЛТД» розпочата 18.01.2013.

В акті також зазначено, що посадових осіб TOB «Містобудування Інвест ЛТД» проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 18.01.2013 № 15/22.2, яке разом з копією наказу від 18.01.2013 № 83 направлено на адресу підприємства рекомендованим листом 18.01.2013.

Однак позивач зазначив, що не отримував наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про проведення невиїзної документальної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки, а відповідачем доказів на підтвердження надіслання на адресу позивачем копії наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про проведення невиїзної документальної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки та доказів отримання зазначених документів TOB «Містобудування Інвест ЛТД» не надано.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що навіть у разі надіслання ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС на адресу позивача копії наказу про проведення невиїзної документальної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки - 18.01.2013, про що зазначено в акті перевірки, відповідач був позбавлений права розпочинати проведення перевірки 18.01.2013, оскільки станом на 18.01.2013 позивачу не могло бути відомо про проведення такої перевірки податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем порушено порядок проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, атому позовні вимоги TOB «Містобудування Інвест ЛТД» про визнання дій відповідача по проведенню 18.01.2013 документальної позапланової невиїзної перевірки підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2012 між ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД», як замовником, та ТОВ «Емф Плюс», як виконавцем, укладено договір про виконання роботи № 11/08-12, за умовами якого виконавець за завданням замовника зобов'язується виконати роботи із залученням підрядників, що мають ліцензію на будівельні роботи, проконтролювати хід робіт, нести за них відповідальність та передати закінчені роботи замовнику в порядку і строк встановлений цим договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору.

Згідно пункту 1.2 договору, виконавець виконує всі види будівельно-монтажних робіт (відповідно до проектно-кошторисної документації) по об'єкту: будівельні роботи по реконструкції приміщень під розміщення амбулаторії лікарів сімейної медицини по вул. Бальзака, 22 у Деснянському районі м. Києва, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, а замовник приймає та оплачує виконані роботи.

Ціна договору на момент підписання становила 366 585, 60 грн., в тому числі ПДВ - 61 097,60 грн. (пункт 2.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ «Емф Плюс» виписало на користь ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» податкову накладну № 3 від 10.09.2012 (том 1 а.с. 74-75) на загальну суму 366 585, 60 грн., в тому числі ПДВ 61 097,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2012 підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою № КБ-3 (том 1 а.с. 30-31) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) по реконструкції приміщень під розміщення амбулаторії лікарів сімейної медицини по вул. Бальзака, 22 у Деснянському районі м. Києва для влаштування амбулаторії лікарів сімейної медицини (том 1 а.с. 32-75).

На підтвердження перерахування коштів від ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» на користь ТОВ «Емф Плюс», згідно укладеного договору, позивачем надано виписки по рахунку в Печерському відділенні Київської філії ПАТ «КБ «Південкомбанк» та платіжні доручення (том 1 а.с. 76-84).

06.08.2012 між ТОВ «ЕМФ Плюс», як виконавцем, та ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД», як покупцем, укладено договір поставки № 06-1/08/12, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар згідно специфікацій, що є додатками до цього договору, а у випадках встановлених цим договором, виконати монтажні роботи конструкцій, вартість яких, їх обсяг та сама необхідність їх проведення зазначається у відповідних додаткових угодах, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених договором, прийняти названий товар та оплатити його, а також, в передбачених договором випадках, прийняти виконані належним чином роботи, та оплатити їх вартість.

Згідно специфікацій, які є додатками до договору № 06-1/08/, ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» замовило у ТОВ «ЕМФ Плюс» металопластикові конструкції (комплексна поставка) на загальну суму 1 311 204,90 грн (том 1 а.с. 156-160)

На виконання умов договору ТОВ "Емф Плюс" виписало на користь ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" податкові накладні: № 1 від 04.09.2012 на загальну суму 54 316,08 грн., в тому числі ПДВ 9 052,68 грн., № 2 від 05.09.2012 на загальну суму 43 056 грн., в тому числі ПДВ 7 176 грн., № 4 від 12.09.2012 на загальну суму 192 020,40 грн., в тому числі ПДВ 32 003,40 грн., № 5 від 13.09.2012 на загальну суму 51 723,36 грн., в тому числі ПДВ 8 620,56 грн., № 6 від 14.09.2012 на загальну суму 50 544 грн., в тому числі ПДВ 8 424 грн., № 8 від 17.09.2012 на загальну суму 22 464 грн., в тому числі ПДВ 3 744 грн., № 9 від 18.09.2012 на загальну суму 286 416 грн., в тому числі ПДВ 47 736 грн (том 1 а.с. 161-167).

Між позивачем та ТОВ «Емф Плюс» підписані видаткові накладні № 17 від 04.09.2012, № 22 від 24.09.2012, № 49 від 26.10.2012, № 48 від 24.10.2012, згідно яких ТОВ «Емф Плюс» поставлений позивачу товар, згідно специфікацій (том 1 а.с. 168-171).

На підтвердження перерахування коштів від ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» на користь ТОВ «Емф Плюс», згідно укладеного договору, позивачем надано виписки по рахунку в Печерському відділенні Київської філії ПАТ «КБ «Південкомбанк» та платіжні доручення ( том 1 а.с. 172-190).

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту.

Посилання апелянта на висновок спеціаліста Головного управління МВС України в Київській області № 617 від 27.11.2012, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_2 (директор ТОВ «Емф Плюс») на документах: копії статуту ТОВ «Емф Плюс», затвердженого протоколом № 05/2012 від 14.05.2012, копії протоколу № 05/2012 від 14.05.2012, копії наказу № 5-к від 15.05.2012 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою є безпідставними з огляду на наступне.

Більше того, колегія суддів не бере до уваги вищезазначений висновок спеціаліста, оскільки з акту перевірки вбачається, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, а отже і факт проведення почеркознавчої експертизи в даному випадку виключається.

Відповідачем не надано вироку суду, яким би були скасовані чи визнані нечинними установчі документи ТОВ «Емф Плюс» або було встановлено, що вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД», підроблялись первинні документи або що товари, роботи (послуги) від вказаного контрагенту позивачу фактично не передавались.

Більше того, колегія суддів не бере до уваги вищезазначений висновок спеціаліста Головного управління МВС України в Київській області № 617 від 27.11.2012, оскільки з акту перевірки вбачається, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, а отже і факт проведення почеркознавчої експертизи в даному випадку виключається.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що укладені між позивачем та ТОВ «Емф Плюс» договори не визнані недійсними в судовому порядку, а тому доводи апелянта про їх нікчемність є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не порушено п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 139.1.9 п 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Містобудування Інвест ЛТД» та прийняття податкових повідомлень-рішень № 000018/2202 та № 0000892202 від 08.02.2013.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.