Ухвала суду № 31782209, 03.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2013 р. м. Київ К/9991/55912/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Кобилинський П.І.,

відповідача - Самохвалова О.А., Щукін О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012

у справі № 0670/6786/11

за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство"

до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012, задоволено позовні вимоги (з урахуванням уточнених позовних вимог): визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011 № 0000822350 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1215689,00 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 303924,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з фірмою "Глобус ЛЛС" за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, складено акт від 17.06.2011 № 22/23-16/00991798, в якому, зокрема, встановлено порушення абз. 12 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року № 2755, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 на суму 1235194,00 грн.

На думку податкового органу, позивач неправомірно застосував нульову ставку при експорті продукції, в результаті чого занизив зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки компанія-контрагент позивача вважається недіючою.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000822350 від 05.07.2011, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1235194,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 303925,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Аналогічні правові норми були закріплені і в пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач за період з 01.01.2008 по 31.03.2011 здійснював експорт продукції на адресу нерезидента фірми "Глобус ЛЛС" США згідно укладених контрактів: № 34 від 25.06.2009, № 1-BEL від 01.01.2010, № 2-ГЛ від 19.01.2011.

Фактичне здійснення позивачем експорту продукції за межі України підтверджується вантажно-митними деклараціями, в графі 8 яких одержувачем зазначається одна і та ж іноземна особа - фірма "Глобус ЛЛС", а її місцезнаходження: 82001, США, штат Вайомінг, м.Чеєнне, вул. Карей Авеню, 2120. Факт перерахування позивачу грошових коштів за експортовану продукцію сторонами також визнається.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними контрактів №34 від 25.06.2009, №1-BEL від 01.01.2010 та №2-ГЛ від 19.01.2011, на підставі яких позивачем експортувалась продукція на користь ТОВ "Глобус" та складалися вантажно-митні декларації.

Доводи відповідача про фіктивність компанії-контрагента позивача - фірми "Глобус ЛЛС", судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки повідомленням Офісу державного секретаря штату Вайомінг (м. Шаєнн, США) підтверджується, що на момент проведення експортних операцій, фірма "Глобус ЛЛС" (ТОВ "Глобус") було діючим товариством.

На вказаному повідомленні проставлено апостиль відповідно до вимог Гаазької Конвенції від 15.10.1961. Згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів, вона поширюється на офіційні документи, що складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави, єдиною формальною процедурою, котра може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, у якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, у якій документ складений.

10.01.2002 Верховною Радою України прийнято Закон N 2933-III, відповідно до якого Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, що набула чинності для неї 22.12.2003 р. Виходячи зі змісту Конвенції, наведене означає, що на території цих держав (Україна, США) прийматимуться документи, завірені апостилем.

Крім того, на запит суду першої інстанції, що був направлений до Міністерства фінансів України, від Державної податкової служби України надійшла відповідь, що Компанію "Globus LLC" (ТОВ "Глобус") дійсно зареєстровано в штаті Вайомінг, США.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача за спірний період (з 01.04.2008 по 31.03.2011) прав на здійснення на користь ТОВ "Глобус" експортних операцій по поставці продукції та відсутність у відповідача підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за такими експортними операціями.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль