Ухвала суду № 31782141, 03.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року м. Київ К/9991/65410/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а-1870/1249/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0009031501/94276 від 23.11.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект" у розмірі 893 453,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача за податковий період - 2 квартал 2011 року, складений акт перевірки від 04.11.2011 № 8152/15-1/31651276/928, в якому встановлено порушення позивачем п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме неправомірне віднесення до складу витрат 2 кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років в сумі 3 884 579,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 893 453,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009031501/94276 від 23.11.2011, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 893 453,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток " цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств " втрачає чинність 01 квітня 2011 року.

Отже, в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми даного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналізуючи зазначені норми права, слід зазначити, що норми пункту 3 підрозділу 4 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містять заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а тому, такі збитки мають вираховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушень позивачем вимог п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а, відтак, і про протиправність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення №0009031501/94276 від 23.11.2011є вірними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль