Ухвала суду № 31782129, 03.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2013 р. м. Київ К/9991/58236/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2011

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012

у справі № 2а/0470/8411/11

за позовом Приватного підприємства "Лібра Транс"

до 1. Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

2. Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лібра Транс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі -Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська) щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Дніпропетровській області висновків про відшкодування Приватному підприємству "Лібра Транс" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 3654,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3158,00 грн., за грудень 2010 року в розмірі 6867,00 грн. та за червень 2010 року в розмірі 8628,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства "Лібра Транс" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 3 654,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3 158,00 грн., за грудень 2010 року в розмірі 6 867,00 грн. та за червень 2010 року в розмірі 8628,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська щодо ненадання ГУ ДКУ у Дніпропетровській області висновків про відшкодування ПП "Лібра Транс" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 та прийнято нову постанову про задоволення позову.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем заявлено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість при подачі податкових декларацій з ПДВ за червень, жовтень, листопад, грудень 2010 року.

Податковим органом для встановлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого позивачем у вищевказаних податкових деклараціях, проведені позапланові виїзні перевірки ПП «Лібра-Транс», за результатами яких встановлено, що неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з відсутністю матеріалів перевірок щодо постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгам придбання до виробника:

- за червень 2010 року на суму 8626 грн. (акт № 7481/23-3/31076237 від 09.09.2010);

- за жовтень 2010 року на суму 3 654 грн. (акт № 170/23-3/31076237 від 19.01.2011);

- за листопад 2010 року на суму 3 158 грн. (довідка № 519/23-3/31076237 від 18.02.2011);

- за грудень 2010 року на суму 6 867 грн. (довідка № 829/23-31/31076237 від 17.03.2011).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

В п. 200.12 та п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Однак, як було вірно встановлено судами, податковий орган, в порушення вимог чинного законодавства України, в межах встановлених строків, не подав органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не надсилав позивачу податкове повідомлення, передбачене п. 200.14 ст. 200 ПКУ.

Доводи податкового органу про неможливість надання висновків щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування з огляду на відсутність матеріалів зустрічних перевірок щодо постачальників товарів по ланцюгам придбання до виробника, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки чинне законодавство не ставить в залежність подання органу Державного казначейства України висновку про відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість від отримання органом податкової служби матеріалів перевірок щодо постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгам придбання до виробника (імпортера).

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платником протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю з бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про протиправність бездіяльності податкового органу та про те, що права позивача потребують судового захисту шляхом стягнення з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Лібра Транс" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 3654,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 3158,00 грн., за грудень 2010 року в розмірі 6867,00 грн. та за червень 2010 року в розмірі 8628,00 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль