Ухвала суду № 31782128, 03.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року м. Київ К/9991/50207/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012

у справі № 2а-16191/11/2070

за позовом Державного підприємства «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство»

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012, задоволено адмністартивний позов про скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 08.11.2008 № 0004512311 та № 0004522311.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового законодавства України під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «Електроспецтех» за грудень 2010 року, складено акт за № 834/2311/00993069 від 21.10.2011, яким зафіксовані наступні порушення: відсутність реального вчинення господарської операції ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» з ТОВ «Електроспецтех», та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників відповідної операції; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 565,00 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 565,00 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 452,00 грн., в тому числі за грудень 2010 року 452,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.11.2011 № 0004512311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 678,00 грн. та № 0004522311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 847,50 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна перевірка здійснюється за наявності таких обставин: виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків валютного та іншого законодавства та ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки матеріали справи свідчать, що позивачем надавалась відповідь на письмовий запит органу державної податкової служби разом із витребуваними первинними документами, підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача були відсутні.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Електроспецтех», згідно договору підряду від 01.11.2010 № 7/11 на ремонт гаражу, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності: актами виконаних робіт, податковими та видатковими накладними, розрахунковими документами, а також, локальними сметами, договірними цінами, довідками щодо вартості виконаних робіт та актами приймання та використання будівельних матеріалів.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Електроспецтех», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ «Електроспецтех», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року за результатами господарських операцій з ТОВ «Електроспецтех» та податкового зобов'язання з податку на прибуток, а відтак - протиправність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 08.11.2008 № 0004512311 та № 0004522311.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль