Ухвала суду № 31782105, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Київ К/9991/24443/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011

у справі № 2а-4409/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько- Американський інститут відкритої освіти ім. Дж. Вашингтона»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американський інститут відкритої освіти ім. Дж. Вашингтона» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Українсько-Американський інститут відкритої освіти ім. Дж. Вашингтона») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009 №0014221530/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2009 відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо нарахування земельного податку, за результатами якої складено акт №761/15-30/33778160.

Актом перевірки встановлено, що розмір податкового зобов'язання з земельного податку зазначеного платником у податковій декларації, є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні декларації платником податку не враховано п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 №944/944, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 32377,74 грн.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009 №0014221530/0, яким визначено податкове зобов'язання по земельному податку у розмірі 33996,63 грн., в тому числі 32377,74 грн. - основний платіж, 1618,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

25.12.2008 Київською міською Радою прийнято рішення №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» п. 2 якого встановлено, що з 01.04.2009 плата за земельні (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (3%).

Повноваження Київської міської ради в галузі земельних відносин визначені Земельним кодексом України, ст. 9 передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить в тому числі розпорядження землями територіальної громади міста та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 залишена без змін постанова Шевченківського районного суду м. Києва про визнання незаконним та нечинним з часу прийняття рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 №944/944.

Спеціальними законами, які регулюють суспільні відносини у сфері обрахування та сплати земельного податку є Закон України «Про систему оподаткування», який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю» визначено, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Порядок встановлення ставки земельного податку в населених пунктах визначається ст. 7 Закону України «Про плату за землю». Відповідно до частини першої зазначеної статті, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Судами встановлено, що позивач сплатив земельний податок у повному розмірі за ставкою, встановленою ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», що відповідає чинному законодавству.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає ч. ч. 1 та 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», п. 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова