Ухвала суду № 31782085, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року м. Київ К/9991/67015/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Муравйова О.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011

у справі № 2а-1675/08/1770

за позовомКомунального підприємства «Сарникомуненергія» Сарненської міської радидоСарненської міжрайонної державної податкової інспекціїпровизнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Сарникомуненергія» Сарненської міської ради (далі по тексту - позивач, КП «Сарникомуненергія») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Сарненської МДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001512340/0 від 21.11.2007, № 0001512340/1 від 18.12.2007, № 0001512340/2 від 22.02.2008.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011, позов задоволено частково, визнано нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001512340/0 від 21.11.2007, № 0001512340/1 від 18.12.2007, № 0001512340/2 від 22.02.2008 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5846,00 грн. за основним платежем та 2923,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в жовтні 2007 року Сарненською МДПІ проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства КП «Сарникомуненергія» за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено акт перевірки № 83/23/30132604 від 05.11.2007, якою встановлено порушення позивачем вимог абз. 3 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1 ст. 5, ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в ІІІ кварталі 2006 року в сумі 310846,00 грн., в ІV кварталі 2006 року в сумі 78450,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в І кварталі 2007 року в сумі 3834,00 грн., в ІІ кварталі 2007 року 311006,00 грн.

На підставі даного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001512340/0 від 21.11.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 576099,00 грн., в тому числі 389296,00 грн. за основним платежем та 186803,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань скарги позивача щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001512340/1 від 18.12.2007 та № 0001512340/2 від 22.02.2008 на аналогічні суми визначених податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, донарахування податкових зобов'язань по податку з прибутку підприємств на загальну суму 576099,00 грн. згідно спірних податкових повідомлень-рішень відбулося за ІІІ та ІV квартали 2006 року за рахунок зменшення підприємству валових витрат у зазначені періоди на суму 1533800,00 грн. і амортизаційних відрахувань та відповідно збільшення об'єкта оподаткування у ІІІ кварталі 2006 року на суму 2338,00 грн.

Зокрема, проведеною перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу валових витрат суми оплаченої заборгованості минулих років згідно рішень судів перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», а саме у ІІІ кварталі 2006 року 2035737,00 грн. та в ІV кварталі 2006 року 246440,00 грн., хоча датою збільшення валових витрат позивача на суму витрат, понесених у зв'язку з придбання природного газу, є дата, яка сталася раніше, а саме дата оприбуткування отриманого природного газу.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, датою збільшення валових витрат КП «Сарникомуненергія» на суму витрат, понесених у зв'язку з отриманням природного газу від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є дата, яка мала місце раніше, а саме: дата оприбуткування отриманого природного газу.

Згідно положення п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Оскільки позивач не надав доказів щодо неврахування у минулих податкових періодах витрат за отриманий від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» природний газ в сумі 1533800,00 грн., тому він не мав права вносити в рядок коду 05.2 «Витрати минулих періодів» декларації з податку на прибуток суми 1220000,00 грн. в ІІІ кварталі 2006 року та 313800,00 грн. в IV кварталі 2006 року.

Стосовно висновків податкового органу про завищення позивачем амортизаційних відрахувань в ІІІ кварталі 2006 року на суму 23382,00 грн., то судами зазначено наступне.

17.10.2005 між КП «Сарникомуненергія» (орендодавець) та ТОВ «Теплоенергосервіс-ТЕС» (орендар) був укладений договір оренди № 07/09/05-02, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс; факт передачі об'єкта оренди засвідчуються складеним актом прийому-передачі.

Виходячи із змісту пп. 1.18.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказана господарська операція підпадає під ознаки оперативного лізингу (оренди).

Згідно з пп. 7.9.1, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передача майна в оперативний лізинг не змінює податкових зобов'язань орендаря і орендодавця, при цьому останній збільшує суму валових доходів, а орендар суму валових витрат на суму нарахованої орендної плати за наслідками податкового періоду.

Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі (пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону).

Окрім цього, згідно пп. 8.5.1 п. 8.5 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду).

За таких обставин висновки податкового органу про те, що впродовж строку перебування об'єкта оренди в користуванні орендаря (жовтень 2005 року серпень 2006 року) позивач не мав права нараховувати амортизаційні відрахування, не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи, що амортизаційні відрахування є складовою об'єкта оподаткування, які визначаються ст. ст. 8 та 9 наведеного Закону, то порядок їх нарахування не може встановлюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності. При цьому не встановлено, що цей Закон регулює питання оподаткування прибутку підприємств.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)О.В. Муравйов (підпис)С.Е. Острович

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова