Ухвала суду № 31782036, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К/9991/48482/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Муравйова О. В.секретаря судового засідання Волошина В.М.

представник позивача Бойко Ю. О., Порубльовий С. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Атом" (далі - ПАТ "Атом") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) в якому просить визнати протиправними дії, скасувати акт та податкові повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року позов ПАТ "Атом" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.08.2010 року №00029741702/0/2578. Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту №3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 року закрито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року апеляційні скарги Кременчуцької ОДПІ та ПАТ "Атом" залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ "Атом".

До касаційної скарги Кременчуцької ОДПІ приєдналась ПАТ "Атом", але з вимогами про скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та направлення справи в цій частині до суду першої інстанцій на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 01.07.2010 року по 28.07.2010 року податковими проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Атом" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., валютного законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2010 року №3885/23-209/25163708 в якому відображено порушення: п.п 5.2.1, п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3, п.п 5.4.6, п.п 5.4. ст. 5, п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 452653,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування на 1470451,00 грн.; п.п 7.4.1, 7.4.4., п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 50666,00 грн.; п.п 4.2.9 п. 4.2, п.п 8.1.1 п. 8.1. ст. 8, п.п "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період суму 4678,50 грн.

На підставі висновків акта перевірки 12.08.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення: №0006572301/0/2577, яким ПАТ "Атом" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 678979,50 грн.; №0006582301/0/2576, яким ПАТ "Атом" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 75999 грн.; №0029741702/0/2578, яким ПАТ "Атом" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Атом" віднесено до складу валових витрат вартість послуг від ПП "Надим" та ПП "Анілді" на суму 253330, 00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з абз. 4 п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такі обов'язкові реквізити як: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первині документи не відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ПАТ "Атом" включало до валових витрат витрати на обов'язкове страхування транспортних засобів та майна у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім - витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року у сумі 43280, 00 грн. і на підставі наданих для перевірки договорів страхування, аналізу рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" на 2267, 00 грн., а саме: суми страхових платежів по договору добровільного страхування майна №092-10/12-1854-20 від 24.12.2008 року, Страховик АСК "Омега". Також, 24.12.2008 між ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега" (Страховик) та ПАТ "Атом" (Страхувальник) укладено договір № 92-10/12-1854-20 добровільного страхування майна.

Згідно з п.п 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нерухоме майно (1/2 частини 2-х квартирного житлового будинку із спорудами) належить громадянину ОСОБА_6

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про правомірність нарахування ПАТ "Атом" податкового зобов'язання з податку на прибуток в цій частині.

Щодо порушення позивачем вимоги норми п.п 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємство не включило до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912, 00 грн., за 4 квартал 2008 року 1449272, 00 грн., але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440, 00 грн., що вплинуло на визначення об'єкту оподаткування за попередні звітні періоди, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент перевірки при аналізі журналів-ордерів та відомостей по рахунку 632 "Розрахунки із іноземними постачальниками" встановлено, що у ПАТ "Атом" рахується заборгованість перед вказаними вище нерезидентами а саме: із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина в розмірі 20734,00 євро, дата виникнення заборгованості 29.10.2004 року, із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія в розмірі 28044,72 євро - дата виникнення заборгованості 27.10.2004 року, із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія в розмірі 133506,24 євро - дата виникнення заборгованості 27.12.2005 року. В даному випадку, спірним стала гранична дата строку позовної давності, дата виникнення заборгованості та розмір якої сторонами не оспорюється.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безнадійною заборгованістю визнається заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Абзацом 4 п.п 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що безповоротною фінансовою допомогою вважається сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валового доходу підприємства включаються доходи з інших джерел у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно із п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

До валових доходів підприємства включаються доходи у вигляді сум заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишається не стягнутою після закінчення строку позовної давності.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що зафіксоване в акті перевірки порушення ПАТ "Атом" п.п 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є обґрунтованим.

Щодо донарахування ПАТ "Атом" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із встановленим в ході перевірки порушенням п.п 7.4.1, 7.4.4., п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 50666,00 грн., суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.3. Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно із п.п 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що є правомірним донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 75900,00 грн. за таке порушення.

Щодо до нарахування податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі на загальну суму 14035,50 грн., суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

У відповідності до абз. "а" п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.

Трудові відносини регулюються трудовим законодавством, згідно з яким при укладанні трудового договору (контракту) між працівником і працедавцем працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену такою угодою (контрактом), тобто виконувати трудову функцію за дорученням або наказом працедавця, а працедавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи в межах законодавства про працю, охорону праці, колективних договорів і угодою сторін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що колективним договором передбачено, що Власник, здійснює, зокрема, оплату витрат на перевезення працівників до місця роботи як власним так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

У відповідності до п.п 3.21. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 року, №5 не належить до фонду оплати праці витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення рішення від 12.08.2010 року №0029741702/0/2578, яким ПАТ "Атом" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн. відповідач діяв необґрунтовано, а отже воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суди попередніх інстанцій зазначено, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки не є рішенням в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Атом".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко О. В. Муравйов