Ухвала суду № 31781978, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Київ К/800/16470/13

Колегія Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Стрелець Т.Г.,

Голяшкіна О.В.,

Розваляєвої Т.С.

розглянувши в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року

у справі 2а-1670/7903/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради,

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулось до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради в якому просило суд стягнути невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_4 за списком № 2, в розмірі 2237,12 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року у справі 2а-1670/7903/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у зазначеній справі - у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, скаржник просить вищевказані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 03365854), відповідно до приписів статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Відповідно до наказу виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 23 квітня 1990 року №99 реорганізовано структуру управління міського житлового господарства, Житлово-експлуатаційне об'єднання Полтавського міськвиконкому ліквідовано та створено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Пільгова пенсія ОСОБА_4 призначена Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на адресу відповідача надіслано повідомлення про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 ОСОБА_4 від 10 вересня 2012 року № 610, від 15 жовтня 2012 року № 689, від 14 листопада 2012 року № 770 на загальну суму 2237,12 грн..

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Положеннями пункту 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що наказом виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 23 квітня 1990 року №99 відповідача не визначено правонаступником Житлово-експлуатаційного об'єднання Полтавського міськвиконкому.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що, зважаючи на приписи пункту 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у відповідача відсутній обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 гр. ОСОБА_4.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією окружного адміністративного та апеляційного судів, щодо правомірності відмови в позові Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржених судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.