Ухвала суду № 31781920, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К/9991/50981/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Муравйова О. В., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ФЕД", за участю прокуратури м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі - ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові), третя особа - Публічне акціонерне товариство "ФЕД" за участю прокуратури м. Харкова в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року позов ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року апеляційні скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові та прокуратури м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" у задоволені позову.

ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі ВПП у м. Харкові в період з 11.11.2010 року по 22.11.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009 року на підставі отриманих додаткових матеріалів. За результатами перевірки складено акт від 22.11,2010 року №4357/41-018/14310052.

В акті перевірки зазначено про порушення ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4, п.п. 7.7.1, абз."а" п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові 03.12.2010 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000340841/0 від 03.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 207259,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 103630,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" контрагентом позивача, ВАТ "ФЕД" було поставлено три генератори ГТ90НЖЧ 12К. Реальність та товарність господарських операцій підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлені вимоги до податкової накладної.

У відповідності до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця удвох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первинні документи складені в межах цієї господарської операції, в тому числі і податкові накладні, згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про Податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Щодо висновку відповідача про нікчемність правочину з придбання генераторів, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Статтею 216 ЦК України визначено загальні правила наслідку вчинення правочину, що порушує публічний порядок.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згаданий правочин був укладений між право та дієздатними суб'єктами права, предметом згаданого правочину є необмежені у цивільному обороті речі.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4, п.п. 7.7.1, абз."а" п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є законними, обгрунтаваними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О. В. Муравйов