Ухвала суду № 31781790, 12.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2013 р. м. Київ К-26332/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» на постанову Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 по справі №10/1 за позовом Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області про визнання заборгованості безнадійною та зобов'язання вчинити дії щодо списання нарахованої штрафної санкції

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області про визнання заборгованості безнадійною та зобов'язання вчинити дії щодо списання нарахованої штрафної санкції в сумі 9101,36грн.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів мотивовано відсутністю підстав для списання узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0002861500/0 від 06.11.2008, стосовно якого строк позовної давності не сплинув. При цьому, суди виходили з того, що строк позовної давності щодо податкових зобов'язань визначається ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ) та становить 1095 днів.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Голова ліквідаційної комісії Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» 26.07.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 08.10.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог Голова ліквідаційної комісії Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема п.п. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України №2181-ІІІ, п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 №110.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.03.2000 зборами ради засновників спільних підприємств прийнято рішення про ліквідацію, зокрема, Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» (протокол №24). Рішенням зборів трудового колективу Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» від 15.03.2000 створено ліквідаційну комісію, головою ліквідаційної комісії обрано Константинович С.М.

Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією в Чернігівській області проведено невиїзну документальну перевірку щодо своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за результатом якої складено акт №367/15/01781548 від 06.11.2008.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату підприємством земельного податку протягом періоду з 30.01.2002 по 31.01.2005, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002861500/0 від 06.11.2008, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50 % суми узгодженого податкового зобов'язання за несвоєчасну сплату земельного податку в розмірі 9101,36 грн., відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ.

За результати адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення №0002861500/0 від 06.11.2008 залишено без змін.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого п.п 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судоми попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0002861500/0 від 06.11.2008 скасовано не було ні в адміністративному, ні в судовому порядку, у зв'язку з чим, таке податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку в сумі 9101,36 грн. є узгодженим.

Згідно з підпунктом 18.2 статті 18 Закону України №2181-ІІІ підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції на податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Пунктом 1.3 статті 1 вказаного Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України №2181-ІІІ у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 №103, безнадійний податковий борг - це податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку.

Таким чиномё враховуючи, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань, які визначені до сплати позивачу, є податковим зобов'язанням платника податків самостійно визначеним контролюючим органом, строк щодо їх стягнення становить 1095 днів та на момент звернення до суду не сплинув, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Спільного підприємства «Об'єднання громадського харчування» залишити без задоволення, постанову Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ Н.Г. Пилипчук