Ухвала суду № 31781789, 10.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2013 р. м. Київ К-15194/09

К-26857/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.Всуддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Львові та Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009у справі № 5/853-19/37А (22-а-5626/08/9104) за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»доДержавної податкової інспекції у м. Львовіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,- ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило, з урахуванням доповнень та уточнень, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №602301/0/19557/23-0 від 20.11.2006, №602301/1/1785 від 01.02.2007 та №602301/2/7034 від 19.04.2007 в частині донарахування 8781,90 грн. податку на прибуток та 420584,37 грн. штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Львівської області від 06.12.2007 позов було задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 06.12.2007 у даній справі та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позову, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №602301/0/19557/23-0 від 20.11.2006, №602301/1/1785 від 01.02.2007 та №602301/2/7034 від 19.04.2007 в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем в сумі 8781,90 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3917,70 грн., а разом на суму 12699,60 грн., в решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у м. Львові подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції його прийняв з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» також подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги податкового органу є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг сторін, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорювані повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №602301/0/19557/23-0 від 20.11.2006, №602301/1/1785 від 01.02.2007 та №602301/2/7034 від 19.04.2007, прийняті за наслідками проведеної перевірки та на підставі акту перевірки №140/23-0/01059900 від 20.11.2006 про результати виїзної планової документальної перевірки ДТГО «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, за висновками якого позивачу згідно з пп."б" 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у тому числі основний платіж - 15752,96 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 423305,99 грн.

При цьому вищенаведеними спірними податковими повідомленнями-рішеннями донараховано податок на прибуток та штрафні санкції по відокремленим по наступним підрозділам, які, в свою чергу, не мають статусу юридичної особи і входять до складу ДТГО «Львівська залізниця»:

1) дистанція колія «Підзамче» - донараховано податок на прибуток в розмірі 6024,20 грн. та 3012,13 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.7.4.1,7.4.3 п.7.4 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через невключення до складу валового доходу вартості квитків, безоплатно наданих працівникам підрозділу;

2) станція «Чернівці» - донараховано податок на прибуток в розмірі 441,50 грн. та 182,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій внаслідок порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - завищене нарахування підрозділом амортизації на основні засоби, які були передані Івано-Франківській дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці (на автомобілі ЗІЛ 2 шт.) та Чернівецькому фізкультурному спортивному клубу «Локомотив» (на автомобіль ВАЗ 1 шт.);

3) Ковельська дистанція сигналізації та зв'язку - донараховано податок на прибуток у розмірі 277,70 грн. та 111,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення пп.8.3.1, 8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через завищення амортизаційних відрахувань на основні засоби, які були передані Івано-Франківській дирекції залізничних перевезень;

4) Львівська дистанція електропостачання - донараховано податок на прибуток у розмірі 2035,50 грн. та 611,54 грн. штрафних (фінансових) санкцій внаслідок сплати податку на прибуток в сумі 8153,92 грн. у другому кварталі 2006 року замість першого кварталу 2006 року;

5) служба капітальних вкладень - донараховано 416666,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення пп.5.3.2. п.5.3. ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з безпідставністю включення до валових витрат 16666666,00 грн. на придбання основного фонду - електропоїзда ЕПЛ - 2Т.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірними податковими повідомленням-рішенням позивачу неправомірно донараховано податкові зобов'язання та штрафні санкції, оскільки висновок податкового органу про несплату податку структурними підрозділами залізниці є помилковим, так як доказами у справі підтверджений факт сплати податку Управлінням залізниці, а передача об'єктів основних засобів по авізо в межах однієї залізниці не вплинули на розмір податку на прибуток по залізниці в цілому.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пп.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат не включаються витрати на придбання основних фондів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, службою капітальних вкладень позивача включено до валових витрат 16666666,00 грн. за придбання основного фонду - електропоїзда ЕПЛ - 2Т, на підставі додаткової угоди від 06.02.2006 №1/Л/Т-06234/ню до договору №804/06-14/02/06 від 10.01.2006, оплата за який здійснювалась авансовими платежами в лютому-березні 2006 року.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент спірних правовідносин) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Оскільки позивачем сума штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати сплачена не була, відтак, податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу в сумі 416666,67 грн. є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому воно в цій частині скасуванню не підлягає.

Разом з тим, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованим доводами касаційних скарг, що спірні податкові повідомлення-рішення №602301/0/19557/23-0 від 20.11.2006, №602301/1/1785 від 01.02.2007 та №602301/2/7034 від 19.04.2007 в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем у сумі 8781,90 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3917,70 грн. є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Згідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчинення процесуальної дії.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Львові та Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний