Ухвала суду № 31781777, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К-36440/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Муравйова О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Бовкуна В.В.

представник позивача Приятеленко Т.В.

представник відповідача Харка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010

у справі № 2а-2647/09/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія розвитку будівництва»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києвапроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія розвитку будівництва» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Компанія розвитку будівництва») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі по тексту - позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2009 №0001892307/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 29.12.2008 по 13.02.2009 ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 20.02.2009 № 107/23-7/32250868, яким встановлено порушення, а саме, про безпідставність здійснення позивачем амортизаційних відрахувань за нематеріальними активами «Організація залучення коштів населення і фінансування за їх рахунок житлового будівництва»та «Організація будівництва житла за рахунок коштів населення».

На підставі даного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 № 0001892307/0, яким позивача зобов'язано сплатити донараховану суму податкового зобов'язання в сумі 6542786,00 грн., в тому числі за основним платежем 3424684,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3118102,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Положеннями пп. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державним підприємством «Техма» була здійснена оцінка об'єктів інтелектуальної власності на підставі договору про проведення експертної оцінки від 19.12.2003.

За результатами оцінки було складено «Звіт про вартість об'єкту оцінки» та «Експертний експрес висновок про інвестиційну вартість об'єкта оцінки» за якими вартість зазначених нематеріальних активів визначено в розмірі 18000000 грн. за кожний нематеріальний актив.

Посилання відповідача на те, що вказаний звіт та експертний висновок не можуть прийматися до уваги, оскільки підписані невстановленою особою не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до висновку спеціаліста № 1643 за результатами дослідження підписів від імені ОСОБА_4 складений 03.03.2009 підписи від імені ОСОБА_4 у звіті про експертну оцінку інвестиційної вартості об'єктів інтелектуальної власності, в експертному експрес-висновку про інвестиційну вартість об'єктів оцінки виконано власноручно ОСОБА_4

У висновку спеціаліста № 1642 по дослідженню документів Держаного підприємства «Техма» складеного 03.03.2009 вказано, що відтиски печатки у експертному експрес-висновку про інвестиційну вартість об'єкта оцінки, на звіті про експертну оцінку ринкової вартості пакету акцій ВАТ «Проектно-технологічний інститут «Київоргбуд» та на звіті про експертну оцінку інвестиційної вартості об'єктів інтелектуальної власності нанесені одним і тим же кліше печатки Державного підприємства «Техма».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)О.В. Муравйов З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова