Ухвала суду № 31781744, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року м. Київ К-37261/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010

у справі № 2а-15701/10/0570

за позовом Дочірнього підприємства ?Центральна районна аптека №27? Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент?

до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ?Центральна районна аптека №27? Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент? звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в період з 07.12.2009 по 18.01.2010 відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009 та складений акт № 93/23-011-1/30154785 від 25.01.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.23, п. 1.31, п. 1.32, п. 1.6 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1. п.п. 8.3.2, п.п. 8.3.4 п. 8.3, п.п. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України ?Про оподаткування прибутку підприємств?, а саме заниження оподаткованого прибутку на суму 380167 грн. за рахунок заниження валового доходу в результаті не включення до його складу вартості безоплатно отриманих основних засобів, зайвого включення до складу валових витрат вартості послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю та не підтверджених відповідними первинним документами, а також завищення сум амортизаційних відрахувань, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 95042 грн., у т.ч. у 3 кварталі 2007р. - 547 грн., у 4 кварталі 2007 р. - 72 грн., у 1 кварталі 2008р. - 71 грн., у 2 кварталі 2008р. - 71 грн., у 3 кварталі 2008р. - 110 грн., у 4 кварталі 2008р. - 787 грн., у 1 кварталі 2009р. - 75346 грн., у 2 кварталі 2009р. - 245 грн. та у 3 кварталі 2009р. - 17793 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідно до п.п. ?б? п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України ?Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами?, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 05.02.2010, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 129990,30 грн., у т.ч. за основним платежем - 95042,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34948,30 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162300/1 від 16.04.2010, аналогічне раніше прийнятому.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою прийняття податкового повідомлення - рішення стало заниження позивачем суми валового доходу у І кварталі 2009 року на остаточну вартість безоплатно отриманих основних фондів в сумі 299136 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно статуту Дочірнього підприємства ?Центральна районна аптека №27? Товариства з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія" майно, яке передається засновником є власністю засновника та належить Дочірньому підприємству ?Центральна районна аптека №27? Товариства з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія" на праві повного господарського відання.

З 24.03.2009 року права засновника Дочірнього підприємства ?Центральна районна аптека №27? Товариства з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія" перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент?, а будівлі 6 аптек залишились на балансі позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія" не пред'являло вимоги по поверненню вказаних майнових активів, ці основні засоби до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" обліковуються як безоплатно надані товари.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01.04.1999 Товариство з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія? передало на праві повного господарського відання на баланс Дочірнього підприємства ?Центральна районна аптека №27? Товариства з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія" основні засоби - будівлі аптек № 180 (с. Старогнатівка), № 430 (с. Чермалик (Заможне), № 28 (с. Греково-Олександрівка), № 370 (с. Андріївка), № 231 (с. Гранітне), № 27 (смт. Тельманове), що підтверджується актом прийому-передачі основних засобів у статутний фонд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно договорів купівлі-продажу від 27.03.2009 вказані об'єкти Товариство з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія? продало Товариству з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент? з наступним поверненням на баланс Товариству з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія? з наступною її передачею на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент?

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у даному випадку були проведені операції з купівлі-продажу будівель шести аптек між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Обласна аптечна холдингова компанія? та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент?. Позивач не був стороною договорів купівлі-продажу будівель, а лише передав за вказаними передаточними актами будівлі, що знаходились на його балансі для подальшого їх передання на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю ?Сігма Рент?.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акта перевірки та не заперечується сторонами у справі, будівлі шести аптек з 28.03.2009 були надані позивачу в оперативну оренду.

Згідно з п. 1.23 ст. 1 Закону України ?Про оподаткування прибутку підприємств? безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

За змістом ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України, власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві господарського відання.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у даному випадку майно у вигляді будівель шести аптек, переданих за актом приймання-передачі від 01.04.1999 Товариством з обмеженою відповідальністю «Обласна аптечна холдингова компанія» Дочірньому підприємству «Центральна районна аптека № 27» Товариства з обмеженою відповідальністю «Обласна аптечна холдингова компанія», належало останньому на праві господарського відання (без укладення будь-яких угод про безоплатну передачу майна). Право розпорядження зазначеним майном належало засновнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Обласна аптечна холдингова компанія», що було вказано у статуті дочірнього підприємства та відповідає нормам Господарського кодексу України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що відповідачем не доведено, що майно у вигляді будівель 6 аптек перейшло до позивача як безоплатно наданий товар. Те, що у Статуті позивача відсутні положення щодо належності засновнику підприємства прав власності на будівлі аптек, не може бути підставою для висновку, що ці будівлі належали позивачу. Наявність договорів купівлі-продажу аптек, в яких позивач не був стороною (продавцем) та передаточних актів підтверджує що позивач не мав у власності цих будівель, а був лише їх балансоутримувачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України, власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві господарського відання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що відповідачем було безпідставно донараховано позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2009 року у розмірі 75346 грн. у зв'язку з не включенням позивачем до складу валових витрат остаточної вартості будівель шести аптек, та безпідставно застосовано штрафну санкцію, у розмірі 30138,40 грн.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-15701/10/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-15701/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко