Постанова № 31781732, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К-5139/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Острович С.Е.

Степашко О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Господарського суду Одеської області від 16.07.2007 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009

у справі № 15/149-07-3574А (22а-2303/2008)

за позовом Громадської організації "Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України"

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги.

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.07.2007 позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009 постанову Господарського суду Одеської області від 16.07.2007 скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 16.07.2007 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань повноти утримання, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на землю за період з 01.04.2003 по 31.03.2006 та складено довідку № 17/23/02722281 від 21.08.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 12 розділу 5 Закону України "Про плату за землю", а саме: заниження розміру податку на землю на загальну суму 9345,81 грн., в т.ч. по періодах: 2004 рік - 7791,05 грн.; 2005 рік - 1554,76 грн.

На підставі акта перевірки № 03141/23-30/02722281 від 22.08.2006 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021822300/0 від 31.08.2006 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по платі за землю з юридичних осіб в розмірі 9345,81 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4672,91 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного повідомлення - рішення Рішенням відповідача № 18375/10/25 від 31.10.2006 суму податкового зобов'язання по платі за землю та штрафної (фінансової) санкції було збільшено на 5827,62 грн. На підставі вказаного рішення про результати розгляду первинної скарги 01.11.2006 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0021822300/1 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по платі за землю з юридичних осіб в розмірі 9345,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4672,91 грн., на загальну суму 14 018,72 грн. та № 002552300/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по платі за землю з юридичних осіб в розмірі 3885,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1942,54 грн., на загальну суму 5827,62 грн.

06.04.2007 відповідачем була виставлена позивачу перша податкова вимога №1/55 щодо сплати позивачем суми податкового боргу по земельному податку на загальну суму 19837,74 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 розділу 5 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняються підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач укладав угоди про оренду землі.

Згідно договору № 23 від 01.06.2003 на право використання ділянки землі аеродрому під автодром з Одеською автомобільною школою № 2 Товариства сприяння обороні України (код 02724156), предметом якого була безкоштовна передача у користування земельної ділянки розміром 7,0 га терміном на 5 років, про що складено акт здачі - приймання орендного об'єкту (б/н та дати).

Згідно договору б/н від 16.04.2001 про сумісну діяльність, позивач передав у оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Августівка" 18,25 га придорожніх земель аеродрому "Одеса-Лиман". п. 4.1 договору визначено умови використання земельної ділянки в розмірі 18,25 га, а саме: за проведення Агрофірмою робіт по рекультивації землі, знищенню бур'янів та кущів, збору та вивозу сміття та промислових відходів на придорожній території з подальшим засівом даної території сільськогосподарськими культурами. За використання 18,25 га придорожніх земель аеродрому Агрофірма має проводити обкіс диких трав на всій території аеродрому (п. 4.2). Термін дії договору 4 роки та шість місяців. Підтвердженням укладання та виконання даного договору є Калькуляція вартості робіт, здійснених на території аеродрому в 2001-2004 рр. товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Августівка" та лист № 57/Бл від 21.08.2006.

Вказані обставини були встановлені судами попередніх інстанцій, однак не взяті до уваги.

Відповідно до ст. 12 розділу 5 Закону України "Про плату за землю" якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що позивачем було порушено вимоги ст. 12 розділу 5 Закону України "Про плату за землю", а тому відповідач правомірно і обґрунтовано прийняв податкові повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Господарського суду Одеської області від 16.07.2007 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009 у справі № 15/149-07-3574А (22а-2303/2008) слід задовольнити, судові рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 16.07.2007 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009 у справі № 15/149-07-3574А (22а-2303/2008) скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді С.Е. Острович

О.І. Степашко