Ухвала суду № 31781730, 10.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2013 р. м. Київ К-56991/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції в місті Алушті АР Кримна постановуОкружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2009та ухвалуСевастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009у справі № 2а-7141/08/8/0170 за позовомКомунального підприємства «Житлово - експлуатаційна ділянка №1»доДержавної податкової інспекції в місті Алушті АР Кримпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна ділянка №1» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Алушті АР Крим №0005381502/0 від 26.07.2007 на суму 6291,01 грн., №0005471502/0 від 17.08.2007 на суму 8256,51 грн., №0005561502/0 від 13.09.2007 на суму 9592,01 грн., №0005701502/0 від 24.10.2007 на суму 13811,02 грн., №0005821502/0 від 23.11.2007 на суму 8206,00 грн., №0000011502/0 від 12.01.2008 на суму 5970,01 грн., №0000111502/0 від 13.02.2008 на суму 9781,40 грн., №0000271502/0 від 21.04.2008 на суму 11267,03 грн., №0000601502/0 від 15.08.2008 на суму 20105,03 грн., №0000661502/0 від 03.10.2008 на суму 17280,02 грн., №0000781502/0 від 06.11.2008 на суму 22737,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 у даній справі, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 5050,01 грн. №0005471502/0 від 17.08.2007, №0005561502/0 від 13.09.2007, №0005701502/0 від 24.10.2007, №0005821502/0 від 23.11.2007, №0000011502/0 від 12.01.2008, №0000111502/0 від 13.02.2008, №0000271502/0 від 21.04.2008, № 0000601502/0 від 15.08.2008, №0000661502/0 від 03.10.2008, № 0000781502/0 від 06.11.2008; в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005381502/0 від 26.07.2007 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 1241,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- в період з липня 2007 року по жовтень 2008 року відповідачем проведено ряд невиїзних документальних перевірок дотримання вимог податкового законодавства позивачем з питання своєчасності сплати податку на додану вартість, під час яких були встановлені порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у зв'язку з порушенням граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за що до позивача на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 названого Закону спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані штрафні санкції, а саме:

1) за результатами перевірки, проведеної 16.07.2007р. з питання своєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, визначених у податковій декларації за липень 2006 року №17510 від 21.08.2006 у сумі 12582,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №932/15-2/24410369 від 16.07.2007, на підставі якого відповідно до пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ податковим повідомленням-рішенням №0005381502/0 від 26.07.2007 застосовані штрафні санкції в розмірі 6291,01 грн.;

2) за результатами перевірки, проведеної 09.08.2007 (за період з 03.10.2006 по 25.07.2007) по податковій декларації за серпень 2006 року №18800 від 20.09.2006 у сумі 16513,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №1076/15-2/24410369 від 09.08.2007, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0005471502/0 від 17.08.2007 застосовані штрафні санкції в розмірі 8256,51 грн.;

3) за результатами перевірки, проведеної 28.08.2007 (за період з 31.10.2006 по 10.08.2007) по податковій декларації за вересень 2006 року №21603 від 20.10.2006 у сумі 19184,00грн., відповідачем складено акт перевірки №1169/15-2/24410369 від 28.08.2007, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0005561502/0 від 13.09.2007 застосовані штрафні санкції в розмірі 9592,01 грн.;

4) за результатами перевірки, проведеної 10.10.2007 (за період з 01.12.2006 по 24.09.2007) по податкових деклараціях за жовтень та листопад 2006 року №24867 від 17.11.2006 у сумі 13527,00 грн. та №27151 від 20.12.2006 у сумі 14095,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №1354/15-2/24410369 від 10.10.2007, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0005701502/0 від 24.10.2007 застосовані штрафні санкції в розмірі 13811,02 грн.;

5) за результатами перевірки, проведеної 07.11.2007 (за період з 31.01.2007 по 23.10.2007) по податковій декларації за грудень 2005 року №30038 від 20.01.2006 у сумі 16412,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №1459/15-2/24410369 від 07.11.2007, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0005821502/0 від 23.11.2007 застосовані штрафні санкції в розмірі 8206,00 грн.;

6) за результатами перевірки, проведеної 18.12.2007 (за період з 03.03.2007 по 27.11.2007) по податковій декларації за січень 2007 року №934 від 19.02.2007 у сумі 11940,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №1712/15-2/24410369 від 18.12.2007, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000011502/0 від 12.01.2008 застосовані штрафні санкції в розмірі 5970,01 грн.;

7) за результатами перевірки, проведеної 28.01.2008 (за період з 27.11.2007 по 28.12.20070 по податкових деклараціях за лютий та червень 2007 року №3738 від 20.03.2007 в сумі 9926,00 грн. та №14616 від 19.07.2007 у сумі 14921,00грн., відповідачем складено акт перевірки №93/15-2/24410369 від 28.01.2008, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000111502/0 від 13.02.2008 застосовані штрафні санкції в розмірі 9781,40 грн.;

8) за результатами перевірки, проведеної 21.03.2008 (за період з 31.03.2007 по 28.02.2008) по податковій декларації за липень 2007 року №17573 від 17.08.2007 у сумі 22534,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №381/15-2/24410369 від 21.03.2008, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000271502/0 від 21.04.2008 застосовані штрафні санкції в розмірі 11267,03 грн.;

9) за результатами перевірки, проведеної 01.08.2008 (за період з 02.10.2007 по 21.07.2008) по податкових деклараціях за серпень 2007 року №19389 від 20.09.2007 у сумі 20755,00 грн., а також за вересень 2007р. №22778 від 19.10.2007 у сумі 19455,00 грн., відповідачем складено акт перевірки №914/15-2/24410369 від 01.08.2008, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000601502/0 від 15.08.2008 застосовані штрафні санкції в розмірі 20105,03 грн.;

10) за результатами перевірки, проведеної 22.09.2008 (за період з 01.12.2007 по 09.09.2008) по податкових деклараціях за жовтень та листопад 2007 року №26142 від 20.11.2007 та №28121 від 19.12.2007, відповідачем складено акт перевірки №1203/15-2/24410369 від 22.09.2008, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000661502/0 від 03.10.2008 застосовані штрафні санкції в розмірі 17280,02 грн.;

11) за результатами перевірки, проведеної 27.10.2008 (за період з 31.01.2008 по 16.10.2008) по податкових деклараціях за грудень 2007 року №31137 від 21.01.2008 у сумі 17678,00 грн., за січень 2008 року №2432 від 19.02.2008 у сумі 12996,00 грн., за лютий 2008 року №4698 від 20.03.2008 у сумі 14801,00грн., відповідачем складено акт перевірки №1347/15-2/24410369 від 27.10.2008, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000781502/0 від 06.11.2008 застосовані штрафні санкції в розмірі 22737,52 грн.

Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позов, дійшли висновку, що оскільки в платіжному дорученні позивачем було самостійно визначено призначення платежу з вказівкою на конкретний період, тому зарахування такого платежу в рахунок погашення існуючої недоїмки є неправомірним, та, як наслідок, неправомірним є застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій в цій частині сплаченого позивачем податкового зобов'язання згідно призначення платежу, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Строки погашення узгодженого податкового зобов'язання встановлені відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. В свою чергу, в силу пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналіз положень ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної ДПІ України №37 від 12.05.1994 (в редакції наказу ДПА України №342 від 03.09.2001) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.1994 за №114/323, а також Інструкції, затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005, дають підстави для висновку, що операції з нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податку проводяться в хронологічному порядку та виключно на підставі первинних документів платника податків, - платіжних доручень тощо, - та визначених в них призначень платежів.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що при перевірці дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання дослідженню підлягають первинні документи з призначеннями платежів, визначеними платником податку, а не дані особового рахунку, та, як наслідок, - нарахування штрафних санкцій в автоматичному режимі є порушенням норм податкового законодавства.

Разом з тим, згідно пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, та який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підставою для застосування встановлених цим пунктом штрафних санкцій є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, у відсотковому розмірі, який обчислюється виходячи із несплаченої суми і залежить від періоду затримки.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем в ході перевірки були використані податкові декларації позивача з ПДВ та данні особового рахунку підприємства, однак, первинні документи позивача, зокрема, платіжні доручення, якими позивач сплачував визначене та узгоджене у перевірених податкових деклараціях з податку на додану вартість податкове зобов'язання згідно з вказаними у них призначеннями платежів, відповідачем не досліджувались. А також відповідачем зараховувались платежі в рахунок погашення суми недоїмки з податку на додану вартість в порядку календарної черговості її виникнення, а не за призначенням платежу, визначеним позивачем у платіжному документі.

Виключенням з цього є встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо недотримання позивачем граничних строків сплати ПДВ за липень 2006 року, часткова сплата якого здійснена платіжним дорученням №209 від 30.05.2007 з порушенням граничного строку на 272 дні, що є законною підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій в цій частині.

Щодо застосування окремих приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та КАС України в частині застосування строків давності звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення - рішення, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу того, що оскільки КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків, то такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним та скороченим строками звернення до адміністративного суду, визначеними ст.99 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ст.71 КАС України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції в місті Алушті АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний