Ухвала суду № 31781720, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ К-35383/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Кошіля В.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010

у справі № 2а-4340/10/2070

за позовомІноземного підприємства «Калісто»доДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харковатретя особаДержавна податкова адміністрація у Харківській областіпроскасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство «Калісто» (далі по тексту - позивач, ІП «Калісто») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) про скасування рішення №0000232303 від 01.02.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83971,97 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДПА у Харківській області 28.12.2009 на підставі направлення № 15081 від 25.12.2009 та плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на грудень 2009 року проведено планову перевірку магазину ІП «Калісто» з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами наведеної перевірки був складений акт №11851/20/40/23/34756181 від 28.12.2009, яким встановлено порушення ІП «Калісто» п. 1 ст. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту ДПІ у Фрунзенському району м. Харкова було ухвалено рішення №0000232303 від 01.02.2010 про застосування до ІП «Калісто» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 83971,97 грн.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83971,97 грн., відповідач зазначив порушення п. 1 ст. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пп. 2.1 п. 2. п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, яке, на думку відповідача, виявилося в тому, що ІП «Калісто» здійснювало розрахункові операції за готівкові кошти на суму 16612,93 грн. з роздрукуванням та видачею розрахункових документів (чеків РРО) невідповідної форми, а саме, у розрахунковому документі від 28.12.2009 №0190890 обов'язковий реквізит - «назва господарської одиниці» не відповідав даним, що були наведені у реєстраційному посвідченні РРО та дозволі на розміщення об'єкту торгівлі.

Також підприємство за відсутністю відповідних первинних документів (накладних та товарно-транспортних накладних), які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, здійснювало реалізацію не облікованих у встановленому порядку товарів. На цій підставі відповідачем зроблено висновок про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих) послуг, на які виявлено невідповідність у зв'язку з не роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судами встановлено, що у реєстраційному посвідченні РРО № 2037002356, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була вказана назва господарської одиниці «Магазин з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів». В дозволі на розміщення об'єкту торгівлі №05-3648 від 06.04.2009, виданого Харківською міською радою, зазначено було назву господарської одиниці «Магазин з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів».

Роздрукований розрахунковий документ містив інформацію щодо назви господарської одиниці. При цьому, зазначена інформація відповідала фактичній назві торгівельного підрозділу підприємства ТД «Колос» та наведена на його фасаді. Крім того, ТД «Колос» є власним фірмовим знаком підприємства, який зареєстровано належним чином та використовується позивачем при здійсненні роздрібної та оптової торгівлі цілої низки товарів, що також не заперечується відповідачем.

Оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83971,97 грн., прийнято відповідачем, зокрема, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким встановлено штраф у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Проте, суди вірно зазначили, що наведена норма Закону не передбачає застосування штрафних санкцій за невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.2001 за №105/5296, а фіскального касового чеку №0190890 від 28.12.2009 підтверджує виконання розрахункової операції та на його підставі можливо ідентифікувати продавця товару.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно вважають помилковим посилання відповідача на невідповідність форми та змісту відповідного фіскального касового чеку вимогам Положення про форму та зміст розрахункового документа, оскільки його форма відповідає додатку № 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів (Форма N ФКЧ-1), а зміст містить всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 3.2.

При цьому, у зв'язку з формальною невідповідністю роздрукованого позивачем фіскального касового чеку №0190890 від 28.12.2009 у зв'язку з невірним зазначенням певних окремих реквізитів - «назва господарської одиниці» не можна вважати невідповідністю його змісту вищезазначеному Положенню, яка є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за оспорюваними рішенням.

При наведених обставинах, суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок, що позивачем розрахункова операція була зареєстрована у встановленому діючим законодавством порядку, на підтвердження чого підприємством був роздрукований та виданий фіскальний касовий чек за №0190890 від 28.12.2009, який підтверджує виконання розрахункової операції.

Щодо висновків відповідача про здійснення позивачем реалізації не облікованих у встановленому порядку товарів за місцем реалізації та зберігання за відсутністю відповідних первинних документів, колегія суддів зазначає таке.

З аналізу норм п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Судами встановлено, що магазин, який належить позивачеві, не є відокремленим підрозділом позивача та не веде бухгалтерського обліку щодо товарних запасів.

Акт перевірки №11851/20/40/23/34756181 від 28.12.2009 також не містить встановлення податковим органом не оприбуткування позивачем товарів в регістрах бухгалтерського обліку підприємства.

Крім того, порядок обліку товарних запасів визначений приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких, бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, визначає що запаси - це активи, які, зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до п. п. 1, 3 і 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно твердження позивача, всі первинні документи, які були отримані безпосередньо після проведення операцій отримання цих товарів, передаються позивачем в центральну бухгалтерію підприємства для відповідного проведення цих документів в регістрах обліку згідно встановленого приписами чинного законодавства порядку.

Зазначене твердження не спростовується відповідачем.

Як вбачається з копії акту перевірки №11851/20/40/23/34756181 від 28.12.2009, відповідачем у ході перевірки не встановлено будь-яких порушень зазначеної процедури, як і не надано судам будь-яких доказів з цього приводу.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо відсутності в торгівельному підрозділі позивача накладних відповідає обраному суб'єктом господарювання порядку і способу подання до обліку первинних документів, реєстрації та узагальнення інформації з урахуванням особливостей діяльності позивача і технології обробки облікових даних.

Отже, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що позивачем не було допущено порушень порядку проведення розрахунків за допомогою реєстраторів розрахункових операцій, а тому вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)В.В. Кошіль (підпис)С.Е. Острович

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова