Ухвала суду № 31781342, 25.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р. справа № 2а-2694/08/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (за дов. від 30.06.2011 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу військової частини А 1126

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року

у справі № 2а-2694/08/0470

за позовом ОСОБА_2

до військової частини А 1126

про визнання рішення незаконним, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до військової частини А 1126, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати незаконним рішення про дострокове розірвання контракту та звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, що викладені у пункті 4 наказу № 1089 командира військової частини А 1126 від 05 жовтня 2007 року та пункті 2 наказу (по стройовій частині) № 228 командира військової частини А 1126 від 10 жовтня 2007 року; зобов'язати військову частину поновити її на військовій службі на посаді старшого радіотелефоніста взводу управління 2 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А 1126 та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2007 року по день видання наказу про поновлення на військовій службі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено (а.с.211-217).

Військова частина А 1126, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник військової частини А 1126 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 з серпня 1996 року проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, що підтверджується матеріалами особової справи (№ 4567).

Згідно пункту 1 наказу № 133 (по стройовій частині) командира військової частини А 1126 від 01 липня 2003 року позивач проходила військову службу на посаді старшого радіотелефоніста взводу управління командира 2 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А 1126, ВОС - 423842, у військовому званні «старший солдат».

З 08 серпня 2007 року Міністерство оборони України в особі командира військової частини А 1126 продовжило проходження військової служби позивача на п'ять років до 08 серпня 2012 року.

В період проходження військової служби у військовій частині А 1126 на умовах попередніх та цього Контракту, позивач не мав дисциплінарних стягнень. В період проходження військової служби ОСОБА_2 нагороджена відзнакою Міністерства оборони медаллю «За сумлінну службу» III ступеню згідно наказу Міністра оборони від 09 листопада 2006 року № 1632, та нагрудним знаком « 15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України» згідно наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 27 липня 2007 року № 447, що підтверджується матеріалами особової справи.

Згідно частини 1 пункту 3.1. «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженого наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577, з метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, контролю за розподілом та використанням житлової площі у гарнізонах військових частинах, організаціях та установах утворюються житлові комісії.

Як вбачається з акту проведення службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків секретаря житлової комісії частини старшим солдатом ОСОБА_2 від 10 вересня 2007 року, остання, під час перебування у черговій відпустці голови житлової комісії військової частини в період з 15 червня 2007 року по 01 серпня 2007 року, виконуючи обов'язки секретаря житлової комісії частини, оформила протоколи № 8 від 19 червня 2007 року та № 9 від 09 липня 2007 року без проведення засідання житлової комісії, та самостійно, без розгляду на засіданні житлової комісії відповідного питання, зарахувала себе на квартирний облік та здійснила розподіл квартири АДРЕСА_1. Як зазначено в акті, своїми діями секретар житлової комісії частини старший солдат ОСОБА_2, використовуючи своє службове становище в особистих цілях, для отримання службової квартири, в порушення вимог статті 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 та пункту 3.3 наказу Міністра Оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року, створила умови для порушення порядку і правил розподілу житлової площі в частині, так як засідання житлової комісії частини по постановці її на квартирний облік не проводилось і по розподілу їй житлової площі командир військової частини протоколи № 8 та № 9 не затверджував.

12 вересня 2007 року командир військової частини А 1126 своїм наказом № 996 «Про результати проведення службового розслідування по факту неналежного виконання службових обов'язків», зокрема, «відмінив, як ті, що не мають юридичної сили» протоколи засідань житлової комісії частини № 8 від 19 червня 2007 року та № 9 від 09 липня 2007 року, старшого солдата ОСОБА_2 за порушення вимог статті 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 та пункту 3.3 наказу Міністра Оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року, створення умов для порушення порядку і правил розподілу житлової площі в частині, порушення статті 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність.

05 жовтня 2007 року командир військової частини А 1126 пунктом 4 свого наказу № 1089 відповідно до матеріалів службового розслідування на підставі статті 59 підпункту «ж» Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняв рішення про звільнення позивача з військової служби за службовою невідповідністю.

Також, згідно цього ж наказу, голові житлової комісії частини та членам житлової комісії частини наказано розробити інструкцію та функціональні обов'язки членів житлової комісії та секретаря житлової комісії згідно вимог керівних документів, оскільки під час виконання ОСОБА_2 обов'язків секретаря житлової комісії були відсутні інструкція та посадові обов'язки секретаря житлової комісії.

Матеріали особової справи ОСОБА_2 містять копію пункту 2 наказу (по стройовій частині) командира військової частини А 1126 від 10 жовтня 2007 року № 228, згідно якого вона звільнена з військової служби в запас відповідно до підпункту «е» статті 85 (за службовою невідповідністю) «Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців». Такий же запис зроблений в її послужному списку та Контракті.

Таким чином, видана ОСОБА_2 копія вищенаведеного наказу про її звільнення з військової служби містить розбіжності в частині підстав звільнення та фактично позивача звільнено з військової служби в запас відповідно до підпункту «е» статті 85 (за службовою невідповідністю) «Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців».

Між тим, атестаційні матеріали у відношенні ОСОБА_2 з рекомендацією про звільнення за службовою невідповідністю не готувалися, атестаційною комісією не розглядалися та, відповідно, не приймався атестаційний висновок про звільнення позивача за службової невідповідністю в порядку, встановленому Положенням про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України, затвердженим Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001, та Інструкцією про організацію виконання вимог Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України, що затверджена Наказом Міністра Оборони України від 30 вересня 2002 року № 322 (в редакції, що діяли на час існування між сторонами відповідних правовідносин).

Згідно постанови заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону від 15 жовтня 2007 року, яка набрала законної сили, на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 відмовлено. До адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не притягувалася.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії військової частини А 1126 при звільненні ОСОБА_2 з військової служби, не відповідають нормам законодавства України.

При прийнятті рішення про накладення дисциплінарного стягнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_2, командування військової частини А 1126 не врахувало, що її діяльність, як секретаря житлової комісії, не була пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, тобто не містила ознак невиконання або неналежного виконання нею своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку.

В порушення вимог пунктів 42, 86, 89 «Положення про проходження військової служби солдатами (матросами) сержантами і старшинами Збройних Сил України» при прийнятті рішення про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_2 з військової служби в зв'язку з службовою невідповідністю, командування військової частини А 1126 всебічну оцінку її професійних, ділових та моральних якостей, шляхом проведення атестування позивача не здійснило. Атестація на ОСОБА_2 взагалі не складалася та не вивчалася атестаційною комісією в її присутності, про своє наступне звільнення позивач за 2 місяці повідомлений не був.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та наявність підстав для їх задоволення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А 1126 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим