увійти
УКР
№ К-7709/07
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
20 січня 2009 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Маринчак Н.Є.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Гусєва К.О.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 20.01.09 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.2007 у справі № 3/70 за позовом ТОВ «Фірма «Сервістранзит» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервістранзит» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0007521702/0 від 14.10.2005 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 5318,18 грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 09.08.2906 у справі №3/70 у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Фірмі «Сервістранзит» відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.2007 у справі № 3/70, частково скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення - рішення №0007521702/0 від14.10.2005 про визначення податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5256,74 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Полтаві проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Сервістранзит» за період з 01.10.2003 по 01.07.2005, за результатами якої складено акт № 453/23-4/23557490 від 10.10.2005, в якому констатовано порушення позивачем п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.9.10 ст.9, п.19.2 ст.19, п.22.6 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV (з наступними змінами), п.2.3, п.2.17 ст.2, п.п.5.8.4 п.5.8 ст.5 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 №72; п.19.2 ч. «б» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму - 2659,09 грн.
За встановлені документальною перевіркою порушення відповідачем на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховані фінансові санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання, а саме:
- за неправомірно надану податкову соціальну пільгу у місяці в якому платник подав про звільнення з роботи недоутримано податок з доходів фізичних осіб - 8 грн., фінансова санкція - 16 грн.;
- за неправильно оподатковані суми орендної плати нараховані за оренду бензовозу недоутримано податку з фізичних осіб - 2628,37 грн., фінансова санкція -5256,74 грн.;
- за відсутності підтверджуючих розрахункових документів (касового чека, прибуткового касового ордера) підприємством враховано до авансових звітів працівників витрати - недоутримано податку з доходів фізичних осіб - 13,62 грн., фінансова санкція - 27,24 грн.;
- неоподатковано вартість запасних частин, які були встановлені на приватний легковий автомобіль директора підприємства - недоутримано податку з доходів фізичних осіб - 9,10 грн., фінансова санкція - 18,20 грн.
Загальна сума застосованих до позивача штрафних санкцій складає 5318,18 грн.
На підставі акту перевірки № 453/23-4/23557490 від 10.10.2005р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2005 року за № 0007521702/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7977,27 грн., в тому числі 2659,09 грн. - за основним платежем та 5318, 18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду другої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно з п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", на яку посилається ДПІ у м. Полтаві в своїй касаційній скарзі, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач нарахував та сплатив в бюджет 1970,83 грн. податку з доходів фізичних осіб з виплачених ОСОБА_1сум, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача за 25.03.04р.
Таким чином, в даному випадку у податкового органу були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у м. Полтаві задоволенню не підлягає, а постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.2007 у справі № 3/70 - залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.2007 у справі № 3/70 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
