Ухвала суду № 3178007, 26.01.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-15822/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“26” січня 2009 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2007р.

у справі № 2-19/1553-2007А

за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушта

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості, -

встановив:

У січні 2007р. позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.03.2007р., поставлено питання про стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 3798,96грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення пп.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р., відповідачем, при здійсненні підприємницької діяльності, розрахункові операції не були проведені через реєстратор розрахункових операцій, отже, розрахункові документи не роздруковувались та не надавались. Також, в порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями), відповідачем проводилась роздрібна торгівля алкогольними напоями при відсутності відповідної ліцензії.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2007р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2007р., позовні вимоги були задоволені.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» (від 04.12.1990 року №509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Як вбачається з матеріалів справи, існування заборгованості підтверджується висновком до акту №001803 від 21.01.2004р., рішенням про застосування фінансових санкцій від 28 січня 2004 року, обліковим рахунком відповідача.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також, провадження у справі закрити, оскільки вирішення даного спору не віднесено до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована 07 жовтня 1999 року у якості суб'єкту підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію за №04055736Ф0010659.

21 січня 2004р. співробітниками Державної податкової інспекції у м. Алушта була проведена перевірка відносно дотримання відповідачем встановленого законами України порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), використання торгівельних патентів, здійснення відповідних видів підприємницької діяльності, необхідність яких встановлена  наявністю відповідної ліцензії.

За результатами перевірки складено акт №001803 від 21.01.2004р. на підставі якого стосовно відповідача було прийнято рішення від 28 січня 2004р. про застосування фінансових санкцій №0000242303/173 та податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2004р. №0000232303/174 на суму 1428,50грн..

Під час перевірки податковим органом встановлено, що в порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р. (зі змінами та доповненнями), відповідачем проводилась роздрібна торгівля алкогольними напоями при відсутності відповідної ліцензії.

За наслідками перевірки контролюючим органом прийняте оскаржуване рішення від 28 січня 2004р. про застосування фінансових санкцій №0000242303/173 на суму 1700,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2004р. №0000232303/174 на суму 1428,50грн..

31 серпня 2004р. співробітниками Державної податкової інспекції була проведена перевірка відносно дотримання відповідачем встановленого законами України порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), використання торгівельних патентів, здійснення відповідних видів підприємницької діяльності, необхідність яких встановлена  наявністю відповідної ліцензії.

Вказаною перевіркою було встановлено, що в порушення пп.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР відповідачем при здійсненні господарської діяльності не були застосовані реєстратори розрахункових операцій, отже розрахункові документи не роздруковувались та не видавались.

За результатами перевірки складено акт №002278 від 31.08.2004р. на підставі якого, стосовно відповідача, прийнято оскаржуване рішення №0002562303/0/3959 від 10.09.2004р. на суму 668,35грн.. До того ж у відповідача існує заборгованість по сплаті пені, у сумі 2,11грн..

Як вбачається із матеріалів справи суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 своєчасно визначену заборгованість не погасила.

У касаційній скарзі відповідач просить провадження у справі закрити, посилаючись на те, що висновок Господарського суду Автономної Республіки Крим та колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду стосовно проведення провадження у даній справі за нормами Кодексу адміністративного судочинства є помилковим, а отже провадження повинно вестись за нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суд не погоджується з доводами скаржника відносно необхідності розгляду даної справи за нормами Господарського процесуального кодексу України, оскільки Державна податкова інспекція, відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 встановлено, що органами уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи а також державні виконавці у межах їх компетенції) та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України» (зокрема, щодо віднесення контролю за своєчасністю подання бухгалтерських звітів і балансів, податкової звітності тощо до ДПА), є органом державної податкової служби і суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, а тому даний спір повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства відповідно до положень п.4 ч.1 ст.17.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2007р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.