Постанова № 31776711, 05.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. № 809/1409/13-a

10 год. 37 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гундяка В.Д.

при секретарі Боднар В.Я.,

за участю: представника позивача Кічури Г.В.,

представника відповідача Довбні В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 року Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську (далі - ДПІ у м.Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до Виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" (далі - ВП "Прикарпатагрогазсервіс") про стягнення коштів. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, орендної плати за землю та штрафних (фінансових) санкцій, що в загальному розмірі становить 34874,90 грн.

В ході судового розгляду представником позивача двічі подавалися заяви про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме: 27.05.2013р. - заява про зміну позовних вимог та стягнення 34140,69 грн. (32095,69грн. по орендній платі з юридичних осіб та 2045 грн. по податку на додану вартість) та 05.06.2013р. - заява про зміну позовних вимог та стягнення 32095,69 грн. по орендній платі з юридичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що ВП "Прикарпатагрогазсервіс" подало до податкового органу декларацію з плати за землю за 2012 рік, в якій самостійно визначино грошове зобов'язання в розмірі 96527,00 грн. з щомісячною сплатою 8043,92 грн. У зв'язку з несплатою вказаної суми за листопад-грудень 2012 по даному платежу утворилася заборгованість в розмірі 16087,84 грн. За результатами перевірки, на підставі відповідного акту, ДПІ у м.Івано-Франківську були винесені податкові повідомлення-рішення №0008791593 та №0008781593 від 26.12.2012 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3371,71 грн. та відповідно 12636,14 грн. Вказала, що відповідач зазначені податкові повідомлення-рішення у встановлені строки не оскаржив, а тому визначені ним грошові зобов'язання вважаються узгодженими. Сума заборгованості відповідачем у встановлений строк не сплачена, а відтак підлягає до стягнення в судовому порядку. На підставі наведеного позивач позов просить задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмове заперечення проти позову та доповнення до нього. В судовому засіданні позов визнав частково, за виключенням сум штрафних санкцій, суду пояснив, що ДПІ у м.Івано-Франківську пропущено шестимісячний строк звернення до суду про стягнення заявлених коштів в дохід бюджету. Також зазначив, що згідно підрозділу 10 розділу ХХ статті 7 Податкового кодексу Украйни штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне таке порушення. У зв'язку з цим штрафні санкції на його думку повинні складати за вісім правопорушень, починаючи з 30.01.2011 року по 30.06.2011 року, не 11027,83 грн., а 8 грн. Також звернув увагу суду на ту обставину, що станом на 20.05.2013 року існує кредиторська заборгованість за виконані роботи Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації перед ВП "Прикарпатагрогазсервіс" яка становить 11389,00 грн. Тому вважає, що у випадку своєчасного погашення даної заборгованості підприємство сплатило би до бюджету всі грошові зобов'язання, визначені ДПІ у м.Івано-Франківську.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що відповідно до довідки АА №558760 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 24.04.1996 року ВП "Прикарпатагрогазсервіс" зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської області, як юридична особа (а.с. 6).

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПК) України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі вищевказаної норми Кодексу відповідачем подані до ДПІ у м.Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 12825,00 грн. та вересень 2012 року на суму 2152,00 грн.

Таким чином шляхом подачі даних декларацій ВП "Прикарпатагрогазсервіс" самостійно визначило та узгодило податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень-вересень 2012р. в загальному розмірі 14972грн. ( 12820,00 грн.+ 2152,00 грн.= 14972 грн.)

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем погашено з порушенням встановленого строку.

Дана обставина підтверджується актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ВП "Прикарпатагрогазсервіс" за серпень-вересень 2012р. №12165/1592/20532897 від 14.12.2012р. (а.с. 6).

Як вбачається з даного акту, при проведенні перевірки податковим органом встановлено, що відповідачем в порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України несвоєчасно проводилась сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підставі наведеного позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007451592 від 14.12.2012р., згідно якого ВП "Прикарпатагрогазсервіс" нараховано штрафні санкції в розмірі 215,20 грн. та податкове повідомлення-рішення за №0007461592 від 14.12.2012р. згідно якого останньому нараховано штрафні санкції в розмірі 2564,01грн.(а.с. 7-8).

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення у порядку, визначеному п.58.3 ст.58 ПКУ, направлені відповідачу та отримані останнім 21.12.2012р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. ВП "Прикарпатагрогазсервіс" у відповідному порядку та встановлені терміни не надало суду доказів оскарження даних рішень податкового органу.

Одночасно судом встановлено порушення відповідачем термінів сплати грошових зобов'язань з плати за землю.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено плату за землю, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно із п.п.14.1.72 п.14.1.ст.14 ПКУ земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п.285.1, п.285.2 ст.285 ПК України)

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів адміністративної справи ВП "Прикарпатагрогазсервіс" подано до ДПІ у м.Івано-Франківську податкову декларацію з плати за землю за №9001376731 від 25.01.2012 року на суму 96527,00 грн. із щомісячним внеском 8043,92 грн. (а.с. 13-14).

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем сплата за листопад та грудень 2012 року по податковій декларації з плати за землю не проводилася, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 16087,84 грн. Дана обставина не підлягає доказуванню згідно ч.3 ст.72 КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2012 ДПІ у м.Івано-Франківську проведено камеральну перевірку ВП "Прикарпатагрогазсервіс" по податковій декларації з плати за землю за період з 30.01.2011 року по 04.07.2012 року, за результатами якої складено акт №14153/15-93 від 26.12.2012 року (а.с. 12).

Як вбачається з даного акту, дослідженого в якості письмового доказу, при проведенні перевірки податковим органом встановлено, що відповідачем в порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України сплата узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб проводилась несвоєчасно.

На підставі наведеного позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008781593 від 26.12.2012р., згідно якого ВП "Прикарпатагрогазсервіс" нараховано штрафні санкції в розмірі 12636,14 грн. та податкове повідомлення-рішення за №0008791593 від 26.12.2012р. згідно якого останньому нараховано штрафні санкції в розмірі 3371,71грн. (а.с. 10-11).

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення у порядку, визначеному п.58.3 ст.58 ПКУ, направлені відповідачу та отримані останнім 28.12.2012р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. ВП "Прикарпатагрогазсервіс" у відповідному порядку та встановлені терміни не надало суду доказів оскарження даних рішень податкового органу.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу та при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином ДПІ у м.Івано-Франківську правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 10% та 20% відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки затримка ВП "Прикарпатагрогазсервіс" по сплаті узгоджених сум грошового зобов'язання становила до 30 календарних днів і більше.

Враховуючи вищенаведене на момент звернення позивача до суду заборгованість ВП "Прикарпатагрогазсервіс" в загальному розмірі становила 34874,90 грн., а саме 32095,69 грн. по орендній платі з юридичних осіб та 2779,21 грн. по податку на додану вартість.

Однак як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів адміністративної справи відповідач заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 2779,21 грн. погасив, тому станом на 05.06.2013р. за ВП "Прикарпатагрогазсервіс" рахується заборгованість в загальному розмірі 32095,69 грн., а саме 16087,84грн. - орендна плата з юридичних осіб та 16007,85грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Так на основі вищевказаного, позивачем було надіслано ВП "Прикарпатагрогазсервіс" податкову вимогу №0007451592 від 14.12.2012р. про сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 215,20 грн.

Підпунктом 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні облікової картки платника податків після надіслання відповідачу вищезгаданої вимоги, сума податкового боргу останнього збільшувалась.

Таким чином загальна сума заборгованості ВП "Прикарпатагрогазсервіс", яка підлягає до стягнення складає 32095,69 грн., з яких 16087,84 грн. - орендна плата з юридичних осіб та 16007,85грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою ДПІ у м.Івано-Франківську та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на незаконність рішень суб'єкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій, оскільки чинним податковим законодавством встановлений визначений порядок узгодження податкових зобов'язань, в тому числі і шляхом оскарження відповідних рішень контролюючого органу. Відповідно до приписів п.56.17.5 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платників податків. Згідно ч.2 ст.11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки в даній справі вимога про визнання незаконними відповідних податкових повідомлень- рішень позивача не заявлена, суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо їх протиправності поза встановленим чинним законодавством порядком оскарження таких рішень.

Не можуть бути враховані судом при постановленні рішення і посилання представника відповідача на наявність у нього бюджетної дебіторської заборгованості, важкий матеріальний та фінансовий стан підприємства, так як обов'язок платника щодо сплати відповідних сум податків, в тому числі пені і штрафних санкцій, до Державного бюджету України виникає виключно в силу закону, не залежить від результатів фінансової діяльності підприємства та не може бути припинений в зв'язку з відсутністю у платника податків обігових коштів чи з інших причин.

Частиною 2 ст. 99 КАСУ визначено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватись інші строки для звернення до суду суб'єкта владних повноважень. Згідно положень п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. За таких обставин суд залишає без уваги твердження представника відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, п.п.14.1.147, п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, ст.49, п.56.11 ст.56, п.57.1 ст.57, п.59.5 ст.59, п.95.1- п.95.4 ст.95, п.126.1 ст.126, п.203.1, 203.2 ст.203, п.п.286.2 п.286.1 ст.286, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ст.162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 32095,69 (тридцять дві тисячі дев'яносто п'ть) грн. 69 коп. податкового боргу.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 10.06.2013 року.

Суддя: Гундяк В.Д.