Ухвала суду № 31773660, 12.06.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/1519/13 Головуючий у 1 інстанції: Степаненко Ю.А.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Кримської О.М.,

Суддів Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.,

При секретарі Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства „КБ „Приватбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області, приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому зазначала, що 08.10.2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ „Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ „Приватбанк", було укладено договір про іпотечний кредит № ZPVAGI0000000547 та іпотечний договір № ZPVAGI0000000547.

Вважає іпотечний договір недійсним, оскільки останній не був погоджений у встановленому порядку з органом опіки та піклування, завданням якого є захист прав неповнолітніх та малолітніх дітей при вирішенні питання розпорядження майном, яким вони володіють чи користуються.

Крім того, іпотечний договір був посвідчений нотаріусом, незважаючи на той факт, що у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка є предметом цього договору, проживала та проживає неповнолітня дитина ОСОБА_4 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначала, що станом на день подачі позову, а також у майбутньому, існує реальна загроза позбавлення неповнолітньої ОСОБА_6 єдиного помешкання шляхом виселення при зверненні стягнення банком на предмет іпотеки, оскільки має місце рішення Василівського районного суду Запорізької області від 02.11.2011 року у справі №2-1599.

Згідно довідки №517/02-07 від 01.10.2012 року, Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області повідомила, що жодних дозволів на укладання спірного договору не надавала.

У відповідності до листа №05-11/1429 від 25.09.2012 року Василівська міська рада також повідомила, що жодних дозволів на укладання спірного договору не надавала.

Згідно довідки №993 від 01.01.2012 року КП „Добробут" Василівської міської ради Запорізької області, станом на 08.10.2007 року (на момент підписання спірного договору) за адресою: АДРЕСА_1, проживала та була прописана неповнолітня дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на зазначене, просила суд визнати іпотечний договір № ZPVAGI0000000547 від 08.10.2007року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ „Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ „Приватбанк" - недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ „Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ „Приватбанк", було укладено договір про іпотечний кредит № ZPVAGI0000000547, за яким ОСОБА_4 було надано грошові кошти в сумі 52 000 грн. (а.с.19-22).

В забезпечення виконання цього договору 08 жовтня 2007 року між тими ж особами був укладений іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира є власністю позивача на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 18.06.2003 року за №1-857, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КП „Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області 16 серпня 2007 року за № 15611759 (а.с.14-18).

На момент укладення іпотечного договору №ZPVAGI0000000547, згідно із довідкою від 20.09.2007 року, виданою КП „Василівське ВУЖКГ" та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 08 жовтня 2007 року, в квартирі не було зареєстрованих осіб, право користування вказаною квартирою у малолітніх, неповнолітніх дітей відсутнє (а.с.81, 82).

До того ж, у пункті 5.2 Іпотечного договору іпотекодавець ОСОБА_4 засвідчила та гарантувала, що права та охоронювані законом інтереси неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей не зменшуються та не обмежуються, у відповідності до Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" право користування цією квартирою у малолітніх, неповнолітніх дітей відсутнє (а.с.16).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що на момент укладання іпотечного договору №ZPVAGI0000000547 від 08 жовтня 2007 року в квартирі, яка є предметом іпотеки, неповнолітні особи не були зареєстровані, а тому згоди органу опіки та піклування на укладення оспорюваного договору іпотеки не вимагалось, а отже підстави, передбачені ст.. ст.. 203, 215 ЦК України для визнання договору недійсним, відсутні.

При цьому районний суд навів у рішенні відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення закону.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що довідка про відсутність реєстрації неповнолітньої дитини за спірною адресою на час укладення Іпотечного договору містить недостовірні дані.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення» - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено. стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з його недоведеності, а тому додаткове посилання районного суду у рішенні про застосування строку позовної давності як на підставу відмови у задоволенні позову, враховуючи вищенаведені норми закону, є помилковим.

З мотивів викладених вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виключення з мотивувальної частини судового рішення посилання на застосування строку позовної давності.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Виходячи з вимог змагальності сторін, обов'язків доказування і подання доказів, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року у цій справі - залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на застосування строку позовної давності.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: