Ухвала суду № 31767691, 07.06.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 789/723/13Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/723/13 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1; представника ВАТ комерційного банку "Надра" Прийдуна П.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" - Брика Р.Є. на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" (пров.Галицький, 3 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 22601881) в користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського РУ (вул.Замкова, 6 М.Тернополя, р/р 29091800002042, МФО 338705, код ЄДРПОУ 25748024, одержувач Філія ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ) заборгованість за кредитним договором № 33/2008-МК від 07.02.2008 року в розмірі 44501 (сорок чотири тисячі п'ятсот один) євро 37 євроцентів, що еквівалентно 461118 (чотириста шістдесят одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 75 коп.

Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" в користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського РУ 1700 (одну тисячу сімсот) грн. судового збору.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського РУ 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з ТОВ "ММ ЛТД" заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що рішення суду не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обгрунтування вимог зазначає, що суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин положень ч.4 ст.559 ЦК України, згідно з якими порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, оскільки умови спірного договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251 ЦК України.

Також апелянт вказує, що позовна заява подана позивачем через його представника із недотриманням положень п.8 ч.1 ст.119 ЦПК України; судом першої інстанції належним чином не перевірено розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором та не враховано сплату коштів за квитанціями №6 від 29 вересня 2010 року на суму 3195,47 грн, №23 від 27 серпня 2010 року на суму 5007,39 грн, №10 від 22 грудня 2010 року на суму 3666,59 грн; в порушення вимог ч.3 ст.551 ЦК України, ст.ст.212-214 ЦПК України суд стягнув з відповідачів максимальний розмір пені та штрафу; суд не закрив провадження по справі в порушення вимог п.1.ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник банку апеляційної скарги не визнав, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 07.02.2008 року між ВАТ КБ "Надра" в особі начальника Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ Швець Н.І. з однієї сторони та ОСОБА_4 (позичальник) з другої сторони укладено кредитний договір № 33/2008-МК. Відповідно до умов вказаного договору банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 30500 євро на споживчі потреби. Пунктом 1.3 вказаного договору передбачено, що кредит надається Позичальнику строком по 05.02.2013 року включно зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,9 % річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році.

Також 07.02.2008 року між ВАТ КБ "Надра" (заставодержатель) в особі начальника Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ Швець Н.І. з однієї сторони та ТзОВ "ММ" ЛТД (поручитель) в особі директора Брика Р.Є. з іншої сторони укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 (позичальник) взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 33/2008-МК від 07.02.2008 року.

В п. 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій його частині), як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

В п 4.1.4 спірного кредитного договору сторони погодились про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави, банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно. Про дострокове витребування кредиту банк письмово сповіщає позичальника.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.9.2 кредитного договору, у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.9.3 за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

07.02.2008 року філія ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ перерахувала на рахунок ОСОБА_4 30500 євро, що еквівалентно 225199, 95 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № NL-28 із особистим підписом ОСОБА_4 про отримання вказаних коштів.

Встановлено, що ОСОБА_4 не виконувала належним чином взятих на себе згідно кредитного договору зобов'язань ні в частині повернення кредиту, ні в частині сплати відсотків, що стверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_4 станом на 11.08.2010 року, згідно якого: 28458,96 євро - основна сума кредиту; 13299,69 євро -заборгованість по відсотках; 360,07 євро - пеня за порушення строку сплати процентів; 1516,39 євро - пеня за несвоєчасно погашений кредит; 866,26 євро - штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків, а разом 44501,37 євро.

13.08.2010 року філією ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ направлялися на адресу відповідачів претензії із вимогою погасити заборгованість згідно кредитного договору № 33/2008-МК від 07.02.2008 року (а.с.11-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про виплату коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу(залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Задовольняючи позов банку, суд виходив з тих обставин, що в даному випадку мають місце порушення відповідачами майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення із ОСОБА_4 та ТзОВ "ММ ЛТД" на користь позивача заборгованості по кредитному договору в межах позовних вимог у сумі 44501,37 євро, що еквівалентно 461118,75 грн.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апелянта, що банком не дотримано строку пред'явлення вимог до поручителя, колегія суддів до уваги не може прийняти. Строком виконання основного зобов'язання є 05 лютого 2013 року (п.1.3 кредитного договору № 33/2008-МК 07 лютого 2008 року), то при пред'явленні банком вимоги до поручителя 13.08.2010 року та пред'явленні банком 26.08.2010 року позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржниці та поручителя ТОВ "ММ ЛТД" доводи представника позивача про недотримання банком строку, передбаченого для пред'явлення вимог до поручителя є необгрунтованими.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, що позовна заява подана позивачем через його представника із недотриманням положень п.8 ч.1 ст.119 ЦПК України, як такі, що спростовані у судовому засіданні апеляційного суду, де представником банку було представлено оригінал довіреності 1-11-11366 від 10.06.2010 року на ОСОБА_6 на представництво інтересів банку, у тому числі з правом подання та підпису позовних заяв.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи в апеляційній скарзі директора товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" - Брика Р.Є., що судом першої інстанції належним чином не перевірено розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором та не враховано сплату коштів за квитанціями №6 від 29 вересня 2010 року на суму 3195,47 грн, №23 від 27 серпня 2010 року на суму 5007,39 грн, №10 від 22 грудня 2010 року на суму 3666,59 грн. Зазначені суми, що внесені відповідно до вказаних квитанцій були враховані банком при розрахунку заборгованості, що підтверджено звіркою розрахунків у судовому засіданні апеляційного суду та визнано представником апелянта ОСОБА_1, а також стверджується поданими представником банку оригіналами самих заяв на переказ готівки (копії яких долучені до матеріалів справи).

Посилання апелянта, що в порушення вимог ч.3 ст.551 ЦК України, ст.ст.212-214 ЦПК України суд стягнув з відповідачів максимальний розмір пені та штрафу, колегія суддів вважає необгрунтованими. Згідно з вимогами п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Оскільки заяви відповідача про зменшення розміру неустойки суду першої інстанції не було подано, що вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, суд підставно не зменшив такого розміру.

Не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів твердження апелянта, що суд не закрив провадження по справі, в порушення вимог п.1.ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Положеннями п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст.15-16, частини другої ст.118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що що такі справи підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Що й убачається з матеріалів даної справи.

Підстав до скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" - Брика Р.Є. відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун