Ухвала суду № 31765853, 07.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 р. Справа № 46786/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 8 червня 2010 року про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 196425 грн. за лютий 2010 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

21.06.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 8 червня 2010 року про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 196425 грн. за лютий 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки №215/23-00375059 від 26.05.2010 року. На підставі даного Акту 08.06.2010 року відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 відповідно до якого позивачем зменшено суму бюджетного відшкодування у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 196425 грн. за лютий 2010 року. Вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не наведено жодних доказів, які б свідчили про недійсність укладених договорів, та дії на які посилається не суперечать інтересам держави та не спрямовані на ухилення від сплати податків і зборів, визначених законом. Просить визнати незаконним та скасувати дане податкове повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідачем при проведенні перевірки не наведено жодних доказів, які б свідчили про недійсність укладених договорів, такі операції не суперечать інтересам держави та не спрямовані на ухилення від сплати податків і зборів, визначених законом. Крім того викладені в Акті перевірки висновки про недійсність укладених договорів та нікчемність правочинів та, як наслідок, застосування наслідків недійсності правочинів до встановлення цих фактів, є грубим порушенням встановленої законом компетенції податкового органу, оскільки застосовувати наслідки нікчемності правочину в Україні може тільки суд.

У ході апеляційного розгляду представники апелянта Колодовський О.В. та Чорний М.О. надали пояснення та просять задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача Гладиш А.С. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих Позивачу податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платниками, які фактично не можуть виступати продавцями товарів (ТзОВ «Житлоукрбуд-5» та СФГ «ОСОБА_4.»), зазначених в податкових накладних, практично не могли здійснювати їх поставку та відвантаження, та відповідно, не формували податкових зобов'язань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що з 12 до 18 травня 2010 року Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією (Монастирським відділенням) відповідно до направлення № 122-23 від 11 травня 2010 року на ДП «Ковалівський спиртзавод» проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2010 року.

За результатами перевірки було складено Акт № 215/23- 00375059 від 26 травня 2010 року (далі по тексту- Акт перевірки). Згідно висновків викладених в акті перевірки підприємством завищено на 196 425 грн. суми бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого ним у декларації за лютий 2010 року.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки ДП «Ковалівський спиртзавод» 31 травня 2010 року подало до податкового органу письмові заперечення.

Розглянувши заперечення контролюючий орган надав підприємству письмову відповідь №3199 від 3 червня 2010 року, відповідно до якої підтвердив правильність своєї позиції та відхилив доводи платника податків, щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

На підставі Акту перевірки 08.06.2010 року Бучацька МАПІ (Монастирське відділення) прийняло податкове повідомлення-рішення №0000142301/0, яким зменшило ДП «Ковалівський спиртзавод» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 196 425 грн. за лютий 2010 року.

Між ДП «Ковалівський спиртзавод», як Покупцем та ТзОВ «Житлоукрбуд-5» та із СГ ОСОБА_4, як Продавцями, відповідно, було укладено договори на постачання ними заводу меляси бурякової з метою здійснення підприємством своєї безпосередньої господарської діяльності, передбаченої його статутом.

Так, 02.10.09 р., 05.01.10 р. та 20.01.10 р. між ДП «Ковалівський спиртзавод» і ТзОВ «Жиглоукрбуд-5» укладено додаткові угоди №7, №2 та №4 до договору № 1 про поставку меляси бурякової в загальній кількості 4900 т на загальну суму 3 780 500 грн., в тому числі:

- згідно додаткової угоди від 02.10.09 № 7 - 4000 т меляси за ціною 750 грн. за 1 т на суму 3 000 000 грн.;

- згідно додаткової угоди від 05.01.10 № 2 - 800 т меляси за ціною 860 грн. за 1 т на суму 588 000 грн.;

-згідно додаткової угоди від 20.01.10 № 4 - 100 т меляси за ціною 925 грн. за 1 т на суму 92 500 грн.

Умови в зазначених додаткових угодах є ідентичним. Згідно з їх умовами передбачено зокрема наступне. П.3.2 додаткової угоди від 02.10,09 № 7 та додаткової угоди від 20.01.10 № 4 передбачено, що Поставка товару здійснюється транспортом Продавця - ТОВ «Житлоукрбуд-5».

На виконання даних додаткових угод ДІІ «Ковалівський спиртзавод» у січні 2010 року отримано 1275,76 т мелг: загальну суму 1 050 503,45 грн., в т.ч. ПДВ - 175 083, 91 грн. На вказану фінансово-господарську операцію ТзОВ «Житлоукрбуд-5» виписано 3 податкові накладні:

- від 16.01.10 № 1 на суму 385486 грн., в т.ч. 64247,67 грн. ІІДВ;

- від 26.01.10 № 2 на суму 571869,15 грн., в т.ч. 95311,52 грн. ПДВ;

- від 31.01.10 № 3 на суму 93148,30 грн., в т.ч. 16524,72 грн. ПДВ.

Оплата за поставлений товар проведена ДП «Ковалівський спиртзавод» у безготівковій формі у січні 2010 р. в частині 781 300 грн. в т.ч. 130 216,67 грн. - ПДВ:

15.01.10 р. згідно платіжного доручення № 31 оплачено 48500 грн.: 15.01.10 р. згідно платіжного доручення № 23 оплачено 359200 грн.; 13.01.10 згідно платіжного доручення №21 оплачено 10000 грн.; 19.01.10 р. згідно платіжного доручення № 34 оплачено 240000 грн.: 15.01.10 згідно платіжного доручення № 29 оплачено 23600 грн.; 15.01.10 згідно платіжного доручення № 32 оплачено 100000 грн.

ПДВ в загальній сумі 175084 грн. згідно вказаних податкових накладних включений ДП «Ковалівський спиртзавод» у податковий кредит з ПДВ за січень 2010 року; у лютому 2010 року до складу бюджетного відшкодування віднесено ГІДВ у сплаченій частині в сумі 130216, 67 грн.

При дослідженні взаємовідносин ДП «Ковалівський спиртзавод» з СФГ «ОСОБА_4.". колегією суддів встановлено, що суб'єктами господарювання було укладено додаткові угоди від 29.12.2009 р. № 22 та від 04.01.10 № 1 до договору про поставку меляси бурякової в загальній кількості 1200 т на загальну суму 1020000 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п.1 кожної із зазначених додаткових угод «Продавець» зобов'язується поставити окремими партіями з українських цукрових заводів мелясу бурякову, а «Покупець» - прийняти і оплатити її.

Пункт 3.2 кожної із цих додаткових угод передбачає, що Поставка товару здійснюється транспортом Покупця.

На виконання даних додаткових угод ДП «Ковалівський спиртзавод» у січні 2010 року отримано 679,06 т меляси на загальну суму 577 201,00 грн, в т.ч. 96200,18 грн. ПДВ. На вказану фінансово-господарську операцію СФГ "ОСОБА_4 виписано 15 податкових накладних: від 02.01.10 р. № 1 на суму 51603,50 грн., в т.ч. 8600.59 грн. ПДВ; від 03.01.10 р. № 2 на суму 68416,50 грн., в т.ч. 11402,75 грн. ПДВ; від 04.01.10 р. № 3 на суму 16566,50 грн., в т.ч. 2761,09 грн. ПДВ; від 05.01.10 р. № 4 на суму 36040,00 грн., в т.ч. 6006,67 грн. ПДВ; від 06.01.2010 р. № 5 на суму 12903,00 грн., в т.ч. 2150,50 грн. ПДВ; від 14.01.10 р. № 6 на суму 72887,50 грн., від 23.01.10 р. № 7 на суму 25874,00 грн., від 24.01.10 р. № 8 на суму 68178,50 грн.. від 25.01.10 р. № 9 на суму 34110,50 гри., від 26.01.10 р. № 10 на суму 25228,00 грн., в т.ч. 4204,67 грн. ПДВ: від 27.01.10 р. № 11 на суму 34008,50 грн., в т.ч. 5668,08 грн. ПДВ; від 28.01.10 р. № 12 на суму 42024,00 грн.; від 28.01.10 р. № 13 на суму 27769,50 грн.; від 29.01.10 р. № 14 на суму 33320,00 грн., від 29.01.10 р. № 15 на суму 28271,00 грн..

Оплата за поставлений товар проведена ДП «Ковалівський спиртзавод» у безготівковій формі у січні 2010 р. в частині 397 250 грн. в т.ч. 66 208,33 грн. ПДВ. Зокрема, 21.01.10 р. згідно платіжного доручення № 59 оплачено 170000 грн.; 13.01.10 р. згідно платіжного доручення оплачено 72250 грн.; 27.01.10 р. згідно платіжного доручення № 66 оплачено 70000 грн.; 25.01.10 р. згідно платіжного доручення № 63 оплачено 85000 грн..

ПДВ в загальній сумі 96 200,18 грн. згідно вказаних податкових накладних включений ДП «Ковалівський спиртзавод» у податковий кредит з ПДВ за січень 2010 року, а у лютому 2010 року до складу бюджетного відшкодування віднесено ПДВ у сплаченій частині в сумі 66 208, 33 грн.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки з'ясовуючи реальність настання правових наслідків від вищенаведених угод, що були укладені між позивачем та СФГ «ОСОБА_4.», а також ТОВ «Житлоукрбуд-5», встановлює обгрунтованість податкової вигоди, яку бажає отримати позивач.

Прийшовши до висновку про нікчемність правочинів щодо поставки меляси бурякової укладених між ДП Ковалівський спиртзавод з однієї сторони та СФГ «ОСОБА_4.» і ТОВ «Житлоукрбуд-5» з іншої, слід вказати слідуюче.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, також недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, яка визначає правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 20.04.1998 р. №488/346 «Пре затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» затверджено типові форми первинного обліку: подорожний лист вантажного автомобіля за формою №2, товарно-транспортна накладна а формою №1-ТН, які зобов'язані застосовувати всі суб'єкти господарської діяльності, незалежно від форм власності. У товарно-транспортній накладні повинні вказуватись: назва підприємства-перевізника, назва вантажовідправника та вантажоодержувача, пункти навантаження та розвантаження, посада та підписи осіб відповідальних за підправлень, транспортування та одержання товару.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що станом на даний час обов'язковість оформлення товарно-транспортних накладних надалі об'єктивно існує та передбачена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованими в Мін'юсті України 20.02.1998 р. за № 128/2568 і дані Постанова втратили чинність лише в частині визначення форми товарно-транспортної накладної як документа суворої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.І ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що товарно-транспортна накладна є первинним документом, наявність якого є обов'язковою для підтвердження факту поставки товару, а тому вважає, що отримання товарно-матеріальних цінностей (в даному випадку меляси бурякової) при використанні автоперевезень повинно підтверджуватися відповідними накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними та товарно-транспортними накладними. У випадку відсутності таких документів достатні законодавчі підстави для включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ відсутні.

Відповідно до абз.4 пп.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Згідно із абз.1 п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а згідно пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично неналежним чином здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі №2а-2244/10/1970- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

Р.М.Шавель