Ухвала суду № 31765842, 06.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 26610/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року у справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» про стягнення заборгованості в сумі 19685, 89 грн., -

в с т а н о в и в:

26 лютого 2010 року прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Сервіс-Авто», в якому просив суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова 19685,89 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вимог ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за повний базовий період, не пізніше 20-ти календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з вимогами ч.5 ст.106 вказаного Закону, в разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. За період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року заборгованість за внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становила 19685,89 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що апелянт перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, відповідно до Свідоцтва №1306986777 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою від 05 грудня 2008 року, виданого ДПА у Личаківському районі м.Львова, та сплачував єдиний податок за ставкою 10%. Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова повинен був отримувати частину внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за посередництвом органів Державного казначейства України із суми єдиного податку, сплаченого відповідачем за цей період. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стверджується, що ТзОВ «Сервіс-Авто» зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 07 серпня 2006 року (ідентифікаційний код 19170578).

Судом встановлено, що ТзОВ «Сервіс-Авто» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до розрахунку суми боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з 03 листопада 2009 року по 27 січня 2010 року заборгованість відповідача становила 19685,89 грн., в тому числі: за жовтень 2009 року - 8159, 24 грн., за листопад 2009 року - 5632,86 грн., грудень 2009 року - 5893,79 грн. та не була погашена в добровільному порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано передбачений чинним законодавством порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, отже, вимога про стягнення заборгованості є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст.12 цього Закону.

Ч.1 ст.14 вказаного Закону України визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Крім того, ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

У вищезазначеному Законі не передбачено такої пільги як звільнення від сплати відповідних страхових внесків для суб'єктів підприємницької діяльності (фізичних осіб-підприємців), які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності -платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Покликання апелянта на те, що управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова повинно було отримувати частину внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із суми єдиного податку, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» є безпідставним та необґрунтованим, оскільки суб'єкт підприємницької діяльності має обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від перебування на спрощеній системі оподаткування.

Аналіз вищенаведених законодавчих приписів та фактичних обставин справи дає можливість колегії суддів прийти до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, перевірено доводи сторін, надано їм належну правову оцінку, у відповідності до вимог матеріального і процесуального права вирішено спір. Висновки суду першої інстанції про обґрунтованість та підставність вимог є правильними, підтверджуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно з'ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року у справі № 2а-1890/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.С. Затолочний

В.Я. Качмар