Ухвала суду № 31763430, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/484/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Красносільське-Молоко» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року дочірнє підприємство «Красносільське-Молоко» (далі - Позивач, ДП «Красносільське-Молоко») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Бахмацька МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року №0000552210.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 960 396,00 грн. суми податку на додану вартість, а тому твердження Відповідача про безпідставність формування ДП «Красносільське-Молоко» розміру від'ємного значення суми ПДВ, а також відсутності в останнього права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, є необґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів наявності обставин, що свідчать про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої.

Повноважний представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2012 року працівниками Бахмацької МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Красносільське-Молоко» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року. У ході перевірки податковим органом було встановлено, що відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України, п. 146.4 ст. 146 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 року №205, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України Позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2012 року в сумі 960 396 грн., у зв'язку з чим ДП «Красносільське-Молоко» завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 23.1 декларації за серпень 2012 року в сумі 960 396,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 29.11.2012 року №459/22/36375427. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 12.12.2012 року №0000552210, яким Позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в сумі 960 396,00 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що основним видом діяльності ДП «Красносільське-Молоко» є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафтів, надання послуг у тваринництві, розведення великої рогатої худоби, розведення овець, кіз, коней, розведення свиней та розведення інших тварин. При цьому, як вірно встановив суд, Позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Надаючи оцінку правомірності формування Позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року, суд першої інстанції встановив, що між ДП «Красносільське-Молоко» (Замовник) та ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс» (Генпідрядник) укладено договір генерального підряду в капітальному будівництві №1-КМ від 10.04.2012 року (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 вказаного Договору, Генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи з будівництва молочнотоварної ферми з багатофункціональним комплексом, що знаходиться за межами населеного пункту Красносільске Бортнянського району Чернігівської області та здати їх Замовнику, який зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи у порядку і на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що роботи, які зобов'язується виконати Генпідрядник, конкретний склад та обсяги цих робіт визначаються додатковою угодою (додатковими угодами) до цього Договору, яка (які) укладаються Сторонами на окремі етапи (частини) робіт, що є невід'ємними частинами цього Договору.

На виконання Договору в подальшому між контрагентами були укладені, зокрема, додаткові угоди №6 від 09.07.2012 року, №7 від 10.07.2012 року, №8 від 11.07.2012 року, №9 від 16.07.2012 року.

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, реальність виконання Договору підтверджується наявними у матеріалах справи кошторисами договірної ціни за роботи, витрати і матеріали (а.с. 83, 85-56, 87-89, 92), актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (а.с. 81, 93-110) та податковими накладними (а.с. 111-117).

Крім того, між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Продіз» (Виконавець) укладено Договір №5-КМ від 23.04.2012 року на здійснення авторського нагляду за будівництвом, предметом якого є виконання робіт по здійсненню авторського нагляду за будівництвом першого пускового комплексу товарної ферми з багатофункціональним комплексом ДП «Красносільське-Молоко», що знаходиться за межами населеного пункту Красносільське Бортнянського району Чернігівської області відповідно до проектної документації (п. 1.1 Договору №5-КМ).

Вартість робіт за Договором №5-КМ складає 40 896,00 грн. (у тому числі ПДВ - 6 816,00 грн.). При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, сторонами було погоджено договірну ціну, розроблено календарний плат робіт та кошторис на виконання робіт по авторському нагляду, а факт виконання зазначеного договору підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 126) та податковими накладними за липень 2012 року (а.с. 127-128).

Також між ДП «Красносільське-Молоко» (Замовник) та ПП «Енергострім» (Підрядник) укладено договір підряду №6-КМ від 01.06.2012 року, за умовами якого Підрядник зобов'язується за плату та за завданням Замовника виконати роботи з електропостачання молочно-товарної ферми, що знаходиться за межами населеного пункту Красносільське Бортнянського району Чернігівської області, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Як вірно зазначив суд, додатками до Договору №6-КМ було погоджено договірну ціну, а виконання робіт підтверджується податковою накладною (а.с. 146).

Крім іншого, Позивачем (Замовник) з ТОВ «Сіті-Стейт» (Виконавець) було укладено договір №7-КМ від 23.04.2012 року про здійснення технічного нагляду, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець надає послуги з технічного нагляду за будівництвом молочно-товарної ферми з багатофункціональним комплексом, що знаходиться за межами населеного пункту Красносільське Бортнянського району Чернігівської області.

Між зазначеними сторонами у січні 2012 року було укладено Договір №5 від 16.01.2012 року, згідно якого Позивач доручає, а ТОВ «Сіті-Стейт» в поряду та на умовах, визначених договором, зобов'язується за плату, від імені та за рахунок ДП «Красносільське-Молоко» надати останньому послуги з організації, управління та забезпечення виконання всіх дій, необхідних для реалізації проекту будівництва молочно-товарної ферми з багатофункціональним комплексом за межами населеного пункту м. Красносільське Бортнянського району Чернігівської області.

Виконання вказаного договору підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за липень 2012 року (а.с. 155-159) та податковою накладною (а.с. 160).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП «Красносільське-Молоко» належним чином проведені розрахунки за вищеперерахованими договірними зобов'язаннями, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 161-173).

При цьому Чернігівський окружний адміністративний суд окремо наголосив на тому, що реальність господарських операцій Відповідачем не заперечувалася.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність у Позивача права на бюджетне відшкодування, з яким колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписи п. 200.1 ст. 200 ПК України визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Водночас, згідно п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Враховуючи, що Відповідачем не подано доказів існування у Позивача обставин, визначених п. 200.5 ст. 200 ПК України, колегія суддів повністю погоджується з твердженням суду першої інстанції про наявність у ДП «Красносільське-молоко» права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, заявленої у декларації з ПДВ за липень 2012 року.

Посилання Апелянта на неврахування судом першої інстанції факту невикористання ДП «Красносільське-молоко» об'єкта будівництва - молочно-товарної ферми як на підставу для відмові у проведенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року колегією суддів оцінюється критично, оскільки положення ПК України не ставлять у залежність право на отримання бюджетного відшкодування від зарахування на баланс збудованого об'єкта по дебету рахунку 10 «Основні засоби».

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Красносільське-Молоко» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.