Рішення № 31756824, 06.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2013 р. Справа №917/616/13

за позовом Прокуратури Ленінського району міста Полтави, вул. Пролетарська, 43, м. Полтава, 36022 в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, вул. Жовтнева, 45, м. Полтава, 36014 в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30,Полтава, Полтавська область,36030

про стягнення грошових коштів в сумі 63 485,65 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін присутні в судовому засіданні:

від позивача: Данілова Н.Н., дов. № 19-14/990 від 10.04.2013 року

від відповідача: Писаренко О.О., дор. №70-04/10-03 від 05.06.2013 року

від прокуратури: Черновська О.О., посвідчення №013321 від 27.11.2012 року

В судовому засіданні 06.06.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення 54 641,86 гривень основного боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №2028 від 01.02.2011 року, 613,06 гривень 3% річних, 230,73 гривень інфляційних ( в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від13.05.2013 року, прийнятої судом до розгляду ухвалою від 16.05.2013 року

Представники позивача та прокуратури в судових засіданнях підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Також прокуратурою надано пояснення стосовно органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким є Полтавська обласна рада, якій відповідач підзвітний та підконтрольний ( арк. справи 51).

Представник відповідача усно проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що прокуратурою не вказано орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відповідно до ч.5 статті 2 ГПК України.

До суду відповідачем направлено заперечення на позовну заяву ( арк. справи 52-53), який при цьому не підписаний уповноваженою особою.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін та представника прокуратури, розглянувши матеріали справи суд встановив:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Як зазначено в Статуті Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", дане підприємство засноване на майні комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і передане в оперативне управління Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада, а власником - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.

Прокурор району звернувся з даною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади області в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", оскільки внаслідок безоплатного споживання теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не отримує кошти необхідні для розрахунків з енергопостачальними і газопостачальними підприємствами, що порушує права та інтереси територіальної громади області та може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, що потягне за собою виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є правомірним.

Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством "Тепловозоремонтний завод" (відповідач, споживач) було укладено договір № 2028 від 01.02.2011 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (арк. справи 13-14).

Відповідно до п. 1 даного договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень відповідача (споживача) до межі розподілу будівлі по провулку Соколова,9 - гуртожиток.

Згідно з п. 26 договору він укладений на період:

а) для опалення з 01.02.2011р. по 31.12.2016р.

б) для гарячого водопостачання з 01.02.2011р. по 31.12.2016р.

в) в частині розрахунків до їх повного завершення.

Розпорядженням міського голови Полтавської міської ради від 10.10.2012р. "Про початок опалювального періоду 2012-2013р.р." визначено, що опалювальний сезон 2012/2013р. для будинків та інших об'єктів обладнаних системами централізованого теплопостачання розпочинається з 11.10.2012р. (арк. справи 19).

На виконання умов договору за період з 01.06.2012р. - по 10.03.2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 75641,86 грн.

Позивачем надані акти прийняття-передачі теплової енергії, які свідчать про відпуск теплової енергії споживачу та її вартість, рахунки а також реєстри, що підтверджують факт вручення відповідачу актів та рахунків згідно вимог договору (арк. справи 25-47).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання виконав неналежним чином, отриману теплову енергію оплатив частково на суму 21 000 грн., залишок заборгованості становить 54641,86 грн., що не спростовано відповідачем.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 230,73 грн. інфляційних витрат , а також 613,06 грн. - 3% річних від простроченої суми.

При перевірці вказаних сум судом виявлено, що період їх нарахування та розмір є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України, тому, приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % відсотків річних задовольняються в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 54641,86 гривень основного боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №2028 від 01.02.2011 року, 613,06 гривень 3% річних, 230,73 гривень інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

В п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (36030, м. Полтава, вул. Гайового,30, код ЄДРПОУ 13962568) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008, р/р №260022013 в АБ "Полтава-Банк" в м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) 54641,86 гривень основного боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №2028 від 01.02.2011 року, 613,06 гривень 3% річних, 230,73 гривень інфляційних.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (36030, м. Полтава, вул. Гайового,30, код ЄДРПОУ 13962568) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2013 року

СУДДЯ Тимощенко О.М.