Ухвала суду № 31756074, 28.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 травня 2013 року Справа № 5015/2299/12

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Шевчук С.Р.суддів:Владимиренко С.В. Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А.

розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 14.01.2013у справі№5015/2299/12за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГородоцької районної державної адміністраціїтреті особи:1) Добрянська сільська рада Городоцького району Львівської області, 2) Фізична особа - підприємець ОСОБА_2провизнання недійсним розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2012 у справі №5015/2299/12 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Городоцької районної державної адміністрації (треті особи - Добрянська сільська рада Городоцького району Львівської області та Фізична особа - підприємець ОСОБА_2) про визнання недійсним розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 12.08.2003 №516 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 у справі №5015/2299/12 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2012, прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2013 у справі №5015/2299/12 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 скасовано, рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2012 залишено без змін.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2013 у справі №5015/2299/12, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, прийняти нове рішення про залишення в силі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.05.2012 у справі №5015/5977/11, від 01.08.2012 у справі №13/132-11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень Закону України "Про оренду державного майна" та Закону України "Про місцеве самоврядування", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа №5015/2299/12 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 14.01.2013 у справі №5015/2299/12, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 01.08.2012 у справі №13/132-11, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

В постанові від 14.01.2013 у справі №5015/2299/12, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 12.08.2003 №516 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_2 (третій особі-2) для ведення товарного рибного господарства". Вказаного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що спірна земельна ділянка, надана у користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (третій особі-2) раніше ніж позивачу і без вилучення її у третьої особи-2, у зв'язку з чим на день прийняття оскаржуваного розпорядження не було порушеного права позивача, що відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, статей 116,152 Земельного кодексу України є обов'язковою умовою для визнання недійсним розпорядчого документа про надання в оренду земельної ділянки. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи містяться докази погодження Добрянською сільською радою, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка, відведення спірної земельної ділянки для передачі в оренду третій особі-2, а позивачем не доведено, що оспорюване розпорядження прийнято з порушенням законодавства, яке діяло на час його прийняття.

Водночас, з постанови від 01.08.2012 у справі №13/132-11 вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновком апеляційного господарського суду щодо задоволення позову про скасування розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області (відповідач-1) "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду фізичній особі-підприємцю (відповідач-2) земельної ділянки водного фонду на території села Брилівка; визнання недійсним договору оренди, укладеного відповідачами на зазначені водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду; повернення відповідачем-2 у володіння Брилівської сільської ради Ставищенського району (позивач) спірної земельної ділянки водного фонду. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до яких оспорюваним розпорядженням Ставищенської РДА відповідачу-2 було передано спірну земельну ділянку, право розпорядження якою надано Брилівській сільській раді (позивачу), тобто відповідач-1 вчинив вказані дії з перевищенням своїх повноважень при укладанні договору оренди; оскільки позивачем питання про передачу відповідачу-2 в тимчасове користування спірної земельної ділянки не вирішувалось, розпорядження відповідача-1 не може бути підставою для укладення договору оренди, відтак такий договір підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 21.05.2012 у справі №5015/5977/11, на яку також посилається заявник, не може бути прийнята як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у допуску справи №5015/2299/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.ШевчукСуддіС.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко