Ухвала суду № 31755841, 16.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 106/10065/2012 Головуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В. № провадження: 22-ц/190/2255/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

"16" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Любобратцевої Н.І., Суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О., При секретарі:Гранковській О.В.

за участю позивача ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про розділ майна,

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про розподіл майна,

за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про повернення суми боргу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_8, неодноразово уточнивши свої позовні вимоги, просила суд провести розділ сумісно набутого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що з 30.09.2006 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_8 Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу в серпні 2010 року було придбано автомобіль «Subaru Forester», 1998 року випуску, за 63730,90 грн., зимові шини вартістю 5245 грн. Крім того у 2007 році за генеральним дорученням вони придбали автомобіль «Опель Кадетт», 1986 року випуску за 3000 доларів США. В 2008 році позивачка відкрила в ПАО КБ «Приватбанк» карту «Універсальну» № НОМЕР_2, з якої вона зняла на дрібно - побутові потреби та на кредитні зобов'язання чоловіка 11837,12 грн., та карту «Універсальна» № НОМЕР_3, з якої всі нараховані бонуси та подаровані її матір'ю гроші, вона витратила також на кредитні зобов'язання чоловіка. Просила суд, стягнути з ОСОБА_8 вартість ? частки автомобілю «Subaru Forester» - 31865,45 грн., автомобіль залишити відповідачу, 700 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи, вартість ? частки зимових шин в розмірі 2622, 22 грн.; ? частку вартості автомобілю «Опель Кадетт» - 12000 грн., ? й частку кредитних зобов'язань по картці № НОМЕР_2 в розмірі 5918,56 грн., та 9881 грн., якими вона погашала кредит чоловіка зі своєї картки «Універсальна» № НОМЕР_3, а також всі судові витрати.

06.11.2012 р. ОСОБА_8 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_6, в якому просив розділити в іншому порядку автомобіль «Subaru Forester», мотивуючи свої вимоги тим, що вони дійсно в період шлюбу придбали цей автомобіль за 8300 доларів США, але всі гроші йому позичив його батько ОСОБА_11, частину боргу в розмірі 3300 грн. він повернув за рахунок проданої автомобілю «ВАЗ 2107», яка належала йому до шлюбу, а решту боргу батько йому вибачив. Тому він згоден виплатити ОСОБА_6 половину від 5000 доларів США - 21980,75 грн. Згоден виплатити позивачці вартість двох шин, або передати їй їх.

ОСОБА_9 також звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.08.2010 р. її донька ОСОБА_6, разом з чоловіком ОСОБА_8 взяли в неї в борг гроші в розмірі 46000 грн. на придбання автомобілю «Subaru Forester», крім того 30.01.2011 р. та 26.08.2011 р. вона також давала гроші в сумі 5250 грн. та 420 грн. із зобов'язанням повернути їх в 2012 році, про що маються відповідні розписки, проте до теперішнього часу гроші не повернуті, зобов'язання не виконані. Просила суд стягнути з відповідачів 51656, 26 грн. та судові витрати.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про розділ майна, зустрічний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про розділ майна задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 34488 грн.05 коп. - вартість 1/2 частки автомобілю «Subaru Forester», державний номер НОМЕР_1, залишивши автомобіль у власності ОСОБА_8; 2622 грн.60 коп. - вартість 1/2 частки демісезонних шин; 1044 грн. 88 грн. судових витрат, а всього 35532 грн. 93 коп. В решті позову відмовлено. Скасовано заходи по забезпеченню позову. Знято арешт з автомобіля «Subaru Forester», державний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску, який належить ОСОБА_8, що накладено на підставі ухвали Євпаторійського міського суду від 09.10.2012 року.

В позові ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про повернення суми боргу в розмірі 51656 грн.57 коп. та судових витрат відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його частково скасувати, і стягнути з ОСОБА_8 ? частку її кредитних зобов'язань за договором від 16.07.2008 р. та кредитною карткою № НОМЕР_2. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не визначена суть позовних вимог, предмет позову і його підстави, невірно застосовані вимоги матеріального права, не визначено необхідного способу захисту порушених прав, не враховані надані докази витрачення нею кредитних коштів на нужди сім'ї. Крім того, знятий судом арешт з автомобілю зробить неможливим отримання нею компенсації вартості автомобілю у зв'язку з наміром відповідача його продати.

ОСОБА_9 також звернулась з апеляційною скаргою на рішення суду в якій просила його скасувати, проте зазначена апеляційна скарга, ухвалою судді від 26 березня 2013 року визнана неподаною та повернута апелянтові у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судове рішення оскаржено ОСОБА_6 лише в частині відмови у задоволенні її позову про поділ її кредитних зобов'язань в сумі 5918,56 грн. по кредитній карті № НОМЕР_2; відмови у стягненні 9881 грн., внесених нею на погашення заборгованості по карті «Універсальна» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 та в частині скасування заходів забезпечення позову, а саме зняття арешту з автомобілю «Subaru Forester». В іншій частині рішення суду не оскаржено, а тому його законність та обґрунтованість в іншій частині колегія суддів не перевіряє та не аналізує.

Відмовляючи у задоволенні вимог про поділ кредитних зобов'язань в сумі 5918,56 грн. по кредитній карті № НОМЕР_2 та у стягненні 9881 грн., внесених нею на погашення заборгованості по карті «Універсальна» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені накопичення та витрати були проведені в період шлюбу та витрачені на сімейні потреби, а думка ОСОБА_6, що бонуси, які було нараховані на її особисту картку за сумлінний труд та якісні показники в роботі, є помилковими.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а також вимогам чинного законодавства.

Так, з уточненої позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що нею під час шлюбу було оформлено карту «Універсальна» № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», що по своєї суті є дрібно-побутовим договором і припускає витрати на аптеку, продукти харчування, АЗС, одяг для членів сім'ї, оплату комунальних послуг тощо. В період шлюбу з кредитної карти саме на сімейні потреби було витрачено 11837 грн.12 коп. Також саме під час шлюбу на кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 були внесені 9881 грн. (т.2 а.с.214-216).

Відповідно до вимог ст.ст. 60,65 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності належно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Частиною 2 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

Так звані бонуси, отримані ОСОБА_6 під час роботи в ПАТ КБ «Приватбанк», як преміальні, відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» є складовою заробітної плати, відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, яка нею внесена до сімейного бюджету і витрачена на потреби сім'ї, а тому не можуть бути визнані її особистою власністю.

Колегія суддів не може взяти до уваги довід апеляційної скарги, що витрачені позивачкою ОСОБА_6 під час шлюбу грошові суми на утримання сім'ї підлягають розділу, оскільки по своєї суті це не є розділом сумісного набутого майна.

Щодо скасування заходів забезпечення позову і зняття арешту з автомобілю «Subaru Forester», колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і в цій частині, оскільки відповідно до вимог ч.6 ст. 154 ЦПК України суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. Це не перешкоджає накладенню арешту на майно відповідача ОСОБА_8, в тому числі й на спірний автомобіль, під час виконання судового рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити. Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Харченко І.О.