Ухвала суду № 31754851, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/657/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Черкаської митниці та ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.13р. у справі №823/657/13-а за позовом ОСОБА_2 до Черкаської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа - Державна митна служба України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Черкаської митниці на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 9 429,56 грн., середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 98 507,25 грн., грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в розмірі 7 652,83 грн., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7 312,72 грн., а також моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні з посади головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці у розмірі 10 000 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог від 29.03.13р., а/с 199 - 207).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.13р. адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Черкаської митниці на користь позивача 8 241,80 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 30.08.10р. по 05.11.10р.; стягнуто з Черкаської митниці на користь позивача 85 413,21 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді з 06.11.10р. по 04.02.13р.; стягнуто з Черкаської митниці на користь позивача 7 747,74 грн. грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки з 31.08.10р. по 05.02.13р.; стягнуто з Черкаської митниці на користь позивача 2 752, 80 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог у задоволенні яких відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно при визначенні розміру середньоденної заробітної плати не враховано премію до дня митної служби; не враховано, що у випадку затримки працівнику розрахунку при звільненні, роботодавець зобов'язаний виплатити такому працівнику кошти за весь час такої затримки, а також судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки дії відповідачів спричинили позивачу моральні страждання.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач -1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем не було звернуто до виконання постанови суду у примусовому порядку; постановою про поновлення позивача на займаній посаді не було вирішено питання про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а відтак позивач не має права на звернення з окремим позовом про стягнення таких коштів; позовну заяву подано поза межами строків встановлених ст. 99 КАС України.

У судовому засіданні представники апелянтів підтримали доводи апеляційних скарг.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги Черкаської митниці.

Представники відповідача - 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги позивача та відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи адміністративний позов в частині стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки та витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у разі незаконного звільнення працівника з займаної ним посади, обов'язком роботодавця є виплата такому працівнику заробітної плати за час його вимушеного прогулу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за затримку розрахунку настає лише у випадку відсутності спору щодо суми яка підлягає стягненню, а також з того, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.10р. у справі № 2а-13902/10/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.11р. та Вищого адміністративного суду України від 18.09.12р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1631-к від 30.08.10р. в частині звільнення позивача із займаної посади; визнано протиправним та скасовано наказ Черкаської митниці № 258-к від 30.08.10р. в частині звільнення позивача із займаної посади, поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці з 30.08.10р. та постанову в частині поновлення позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці з 30.08.10р. звернено до негайного виконання.

Наказом Державної митної служби України № 275-к від 04.02.13р. на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.10р., скасовано п. 1 наказу Державної митної служби України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 1631-к від 30.08.10р. в частині звільнення 30.08.10р. із займаної посади ОСОБА_2, головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці; поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці з 30.08.10р.

Наказом Черкаської митниці № 46-к від 05.02.13р. оголошено наказ Державної митної служби України «По особовому складу митних органів» № 275-к від 04.02.13р. про скасування п. 1 наказу Державної митної служби України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 1631-к від 30.08.10р. в частині звільнення 30.08.10р. із займаної посади позивача, головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці та поновлення позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці з 30 серпня 2010 року.

Наказом Черкаської митниці № 49-к від 05.02.13р. позивача звільнено з посади головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці за згодою сторін, відповідно до п. 1 статті 36 КЗпП України.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (ст. 236 КЗпП України).

Отже, безперечним є обов'язок роботодавця сплатити незаконно звільненому працівнику як середній заробіток за час вимушеного прогулу, так і середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідний обов'язок виникає у роботодавця з моменту винесення рішення про поновлення на роботі, і не залежить від наявності чи відсутності рішення в частині стягнення вищезазначених сум.

Як встановлено вище, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.10р. фактично виконано лише 04.02.13р., що підтверджується наказом Державної митної служби України № 275-к від 04.02.13р.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При цьому при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (п. 3 Порядку).

Не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (п. 4 Порядку).

Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацем 1 цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

З врахуванням викладеного, середньоденна заробітна плата позивача вираховується за останні два місяці роботи червень-липень 2010 року

Як вбачається у наведеному у постанові суду першої інстанції розрахунку, з яким повністю погоджується суд апеляційної інстанції, середньоденна заробітна плата позивача за вказаний період становить: 168,20 грн. (5 550, 57 грн.: 33 відпрацьовані дні).

При цьому, у вимушеному прогулі позивач перебував з 30.08.10р. по 05.11.10р. Загальна кількість робочих днів даного періоду становить 49 днів (серпень - 1 день, вересень - 22 дні, жовтень - 22 дні, листопад - 4 дні), у зв'язку з чим належний до виплати позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 168,20 грн. х 49 робочі дні = 8 241,80 грн.

Час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, в свою чергу, припадає з 06.11.10р. по 04.02.13р. Загальна кількість робочих днів даного періоду становить 564 дні (2010 рік - 40 днів, 2011 рік - 250 днів, 2012 рік - 251 день, січень 2013 року - 21 день, лютий 2013 року - 2 дні). Таким чином, належний до виплати позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді складає: 168, 20 грн. х 564 робочі дні = 94 864,80 грн.

Враховуючи, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи, який працівник мав в цей час; працевлаштування позивача в період з 01.06.12р. по 04.02.13р. на ТОВ «Черкаський завод автохімії» та в період з 01.11.2012р. по 31.01.2013р. на ТОВ «ВАМП» (за сумісництвом), середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді складає: 94 864,80 грн. - 8 601,84 грн. (дохід, отриманий позивачем на ТОВ «Черкаський завод автохімії») - 849,75 грн. (дохід, отриманий позивачем на ТОВ «ВАМП») = 85 413,21 грн.

Окрім того, відповідно до статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, як зазначалося вище, вираховується, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

При цьому нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Період, за який позивачу має бути проведено нарахування грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки, становить з 31.08.10р. по 31.08.11р. (30 днів невикористаної відпустки), з 31.08.11р. по 31.08.12р. (30 днів невикористаної відпустки) та з 31.08.12р. по 05.02.13р. (13 днів невикористаної відпустки).

Як вбачається з розрахункового листа на оплату компенсації позивачу (а.с. 144) сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців становить 40 824,66 грн. Враховуючи кількість робочих днів даного періоду - 355 днів, середньоденна заробітна плата для розрахунку грошової компенсації за невикористані відпустки складає 40 824,66 грн.: 355 = 115 грн.

Таким чином, належна до виплати позивачу грошова компенсація за невикористані відпустки складає: 115 грн. х 73 дні = 8 395 грн.

В той же час, оскільки в період працевлаштування на ТОВ «Черкаський завод автохімії» та на ТОВ «ВАМП» (за сумісництвом) позивач отримував оплату відпустки та компенсацію за невикористані відпустки, грошова компенсація за невикористані відпустки позивача становить: 8 395 грн. - 148,96 грн. (грошова компенсація за невикористані відпустки, отримана на ТОВ «Черкаський завод автохімії») - 442 грн. 92 коп. (оплата відпустки, отримана на ТОВ «Черкаський завод автохімії») - 55 грн. 38 коп. (грошова компенсація за невикористані відпустки, отримана на ТОВ «ВАМП») = 7 747,74 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Черкаської митниці 8 241,80 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 30.08.10р. по 05.11.10р.; 85 413,21 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді з 06.11.10р. по 04.02.13р.; 7 747,74 грн. грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки з 31.08.10р. по 05.02.13р.

Покликання відповідача -1 на пропущення позивачем строку звернення до суду встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України не заслуговують на увагу, оскільки спеціальним законом який врегульовує спірні правовідносини є КЗпП України, а отже у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Черкаської митниці.

Так, відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає лише за умови відсутності спору про розмір належних виплат, тоді як Черкаська митниця заперечує свій обов'язок щодо виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки рішення про поновлення та грошової компенсації за не використані відпустки, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Зокрема при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди підлягає з'ясуванню факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивачем не було доведено та надано суду відповідні докази завдання йому моральної шкоди та не наведено, з яких міркувань позивач виходив при визначені розміру шкоди, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, покликання апелянта - позивача на безпідставне неврахування судом першої інстанції при розрахунку середньої заробітної плати виплаченої позивачу премії до дня митної служби у розмірі 800 грн. не заслуговують на увагу, з огляду на те, що згідно п. 4 Порядку, такі виплати не враховуються при розрахунку заробітної плати.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційні скарги Черкаської митниці та ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.13р. у справі №823/657/13-а - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.13р. у справі №823/657/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали підписаний: 07.06.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.