Ухвала суду № 31753736, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4657/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Борисюк Л.П., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАП - Буд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАП-Буд» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 року № 0000072202, за яким позивачеві нараховане грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 900173, 00 грн. (за основним платежем - 900172, 00 грн. та за штрафними санкціями - 1, 00 грн.).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 26.04.2012 року по 04.05.2012 року посадовими особами Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «Криворожбуд» та ТОВ «Компанія «Мегафіш» за період з 01.01.2011 року по 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 14.05.2012 № 273/222/30356126, який містить висновки про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні позивачем суми податкового кредиту у розмірі 900172, 00 грн.

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «Криворожбуд» і ТОВ «Компанія «Мегафіш» є нікчемними і в силу статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача та його контрагентів матеріалах податкової звітності та інформації з наявних у податковій інспекції баз (АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), а також інформації податкових органів щодо діяльності ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «Криворожбуд» та ТОВ «Компанія «Мегафіш».

Відповідно до яких зафіксовано відсутність товариств за юридичною адресою та, як наслідок, зроблено висновок про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, що свідчить про відсутність фактів здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності.

Крім того встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Група Компаній Еко» анульовано 04.10.2011 року.

За таких підстав відповідач дійшов висновку, про відсутність об'єктів оподаткування у позивача по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників - ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «Криворожбуд» та ТОВ «Компанія «Мегафіш».

На підставі акту відповідачем прийнято оскаржуване прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 року № 0000072202, за яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 900173, 00 грн. (за основним платежем - 900172, 00 грн. та за штрафними санкціями - 1, 00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з боку позивача відсутні порушення вимог законодавства про оподаткування.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Група Компаній Еко» у травні 2011 року було укладено ряд догорів підряду, а саме: від 05.05.2011 р. № 05/05/11, від 10.05.2011 р. № 10/05/11, від 11.05.2011 р. № 11/05/11, від 12.05.2011 р. № 12/05/11, від 17.05.2011 р. № 17/05/11, від 20.05.2011 р. № 20/05/11, від 23.05.2011 р. № 23/05/11, від 24.05.2011 р. № 24/05/11, від 25.05.2011 р. № 25/05/11, від 26.05.2011 р. №26/05/11, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з влаштування внутрішньої та зовнішньої системи електропостачання, з влаштування тимчасових мереж електропостачання та комплекс робіт з виготовлення металокаркасу та монтажу шинних мостів із встановленням ізоляторів РЩНН згідно креслень.

Також, між позивачем та ТОВ «Криворожбуд» протягом грудня 2010 року та січня, лютого, квітня 2011 року було укладено ряд догорів підряду, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з електрозабезпечення.

Доказами здійснення зазначених господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, відповідні податкові накладні.

Оплату за придбані послуги здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Податок на додану вартість сплачений у складі ціни придбаних робіт, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за відповідні періоди.

Крім того, 29.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Мегафіш» укладено договір купівлі-продажу товарів № 29/04/11. Предметом даного договору є купівля електротехнічних виробів та кабельно-провідникової продукції.

Доказами здійснення зазначених господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові та видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт.

Оплату за придбані послуги здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками .

Податок на додану вартість сплачений у складі ціни придбаних товарів, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за відповідний період.

Позивачем надано докази використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності, а саме використане ним під час здійснення будівельних робіт за договорами підряду, що не заперечується відповідачем.

Також, позивачем на підтвердження факту реальності вказаних господарських операцій та безпосереднього зв'язку проведених будівельних робіт з господарською діяльністю, надано сертифікати ДАБК про засвідчення відповідності закінченого будівництва, акти готовності об'єктів до експлуатації та акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва щодо об'єктів будівництва.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, контрагенти останнього були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Група Компаній Еко» платником податку на додану вартість анульовано лише 04.10.2011 року.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення контрагентами податкової дисципліни, зафіксовані в актах перевірки останніх, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагенти діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

З матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договорів між позивачем та вказаними вище контрагентами, а також наявність в діях відповідача вини у формі умислу.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Група Компаній Еко», ТОВ «Криворожбуд» і ТОВ «Компанія «Мегафіш» не підтверджуються об'єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагентів є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя Л.П.Борисюк

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2013р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Борисюк Л.П.

Парінов А.Б.