Ухвала суду № 31748745, 06.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 9104/38274/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Імідж" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Імідж" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 р. № 0005941550.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що ТзОВ «Гал-Імідж" мало податкову заборгованість в розмірі 40054,53 грн. Для погашення цієї заборгованості між ТзОВ «Гал-Імідж" та ДПІ у Пустомитівському районі 24.02.2009 р. було укладено договір № 2 про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб в розмірі 72689 грн. в рахунок стягнення податкового боргу. Переплата становить 32634,47 грн. Вважає, що переплата позивачем боргу повинна враховуватись при його наступних платежах по сплаті податку. Податковий орган цього не зробив, а натомість застосував штраф за порушення строків сплати податкових зобов'язань. Таким чином, на думку позивача, податковим органом неправомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку. В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити з цих підстав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі від 27 вересня 2011 р. № 0005941550 та зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Імідж" судові витрати у розмірі 3,40 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема, апелянт посилається на те, що дебіторська заборгованість є додатковим джерелом погашення податкового боргу і може бути використана лише після застосування заходів продажу активів боржника та документального підтвердження проведення таких заходів, що не звільняє платника від обов'язку своєчасно сплачувати податки. Вважає, що платник безпідставно посилається на укладений між ним та ДПІ договір, оскільки цивільне законодавство не поширюється на податкові правовідносини.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

24.02.2009 р. між ТзОВ «Гал-Імідж" (продавець) та ДПІ у Пустомитівському районі (покупець) було укладено договір № 2 про переведення права на отримання заборгованості інших осіб в рахунок стягнення податкового боргу (а.с. 7). Згідно з п. 3 договору за передані права вимоги до дебітора за основним договором покупець (новий кредитор) сплачує на відповідний рахунок бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу платника податків 72 689,00 грн. З п. 1.2. Договору видно, що таким основним договором є договір від 26.09.2008 р. між ТзОВ «Гал-Імідж" та Сокільницькою сільською радою.

На підставі рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2010 р. стягнуто на користь ТзОВ «Гал-Імідж" з Сокільницької сільської ради заборгованість, що виникла з договору від 26.09.2008 р. в сумі 64390 грн. При цьому суму в розмірі 72689 гривень не стягнуто, оскільки ці вимоги були переведені на ДПІ у Пустомитівському районі (а.с. 47).

27.09.2011 р. ДПІ у Пустомитівському районі провела перевірку щодо своєчасності сплати ТзОВ «Гал-Імідж" самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, про що складено акт № 906/150/35025448. Перевіркою встановлено несвоєчасну протягом встановлених строків сплату сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, а саме: 19.08.2009 р. - 43,36 грн.; 19.11.2009 р. - 2827,00 грн.; 19.02.2010 р. - 2 344,00 грн.; 20.05.2010 р. - 1047,00 грн.; 19.08.2011 р. - 5364,00 грн., що призвело до порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 6).

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 р. № 0005941550, яким нараховано 2325,07 грн. штрафу за затримку на 734 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 11625,36 грн. (а.с. 5)

ТзОВ «Гал-Імідж" не погодилось з нарахованим йому штрафом та оскаржило податкове повідомлення-рішення в суді. Зокрема, зазначає, що станом на момент укладення договору 24.02.2009 р. в нього була заборгованість перед бюджетом в розмірі 40 054,53 грн. (10784 грн. - податок на прибуток, 190,53 грн. - пеня, 21 491 грн. - ПДВ, 727 грн. - пеня, 6 862 грн. - штраф). Відповідно до договору в ТзОВ «Гал-Імідж" було вилучено активи на суму 72 689 грн., тому в нього є переплата боргу на суму 32 634,47 грн., яка повинна враховуватись в рахунок сплати майбутніх податкових платежів. Самостійно задекларовану суму боргу в розмірі 11 625,36 грн. платник сплатив 23.08.2011 р.

Таким чином, спір виник щодо правомірності нарахування податковим органом штрафу за несвоєчасну сплату у встановлені строки податкових зобов'язань та щодо неврахування ним стягнутих сум відповідно до договору № 2 від 24.02.2009 р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (надалі - ПК України). Правовідносини щодо сплати податкових зобов'язань між ТзОВ «Гал-імідж" та ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області на підставі договору № 2 від 24.02.2009 р. виникли до 2011 року, а сторони керувались положеннями Закону України від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон № 2181-ІІІ) та Порядком використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затверджений наказом ДПА, від 19.09.2003 р., № 439.

Порушення податкового законодавства, встановлене під час перевірки 27.09.2011 р. по несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань також виникло з 2009 р.

Закон України від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затверджений наказом ДПА, від 19.09.2003 р., № 439, на підставі яких податковий орган звернувся до суду, втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VІ.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Оскільки, спірні правовідносини виникли до 2011 року і тривають на даний час, то суд при вирішенні спору враховує положення, як чинного на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, так і Податкового кодексу України.

ДПІ у Пустомитівському районі встановила заборгованість платника податків - ТзОВ «Гал-Імідж" по сплаті задекларованих ним в 2009-2010 р. в декларації з податку на прибуток сум податкових зобов'язань, що є узгодженими.

Проте, п.7.4.1. ст. 7 Закону № 2181-III, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Відповідно до п. 7.4 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було розроблено Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, який визначає механізм погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу активів платника податків, попередньо переданих в тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів; продажу активів юридичної особи, на які може бути звернуте стягнення згідно із Законом у разі недостатності активів у її філій або відокремлених підрозділів; реалізації дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на податковий орган, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Відповідно до п.4.1 Порядку на податковий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме (але не виключно): дебіторська заборгованість від продажу готової продукції, товарів, робіт та послуг; дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством; інші види дебіторської заборгованості.

Пунктом 4.5 Порядку передбачено, що переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом. У договорі обов'язково зазначається, що платник податків уступає податковому органу своє право грошової вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, станом на час укладення між сторонами спору договору № 2 від 24.02.2009 р. про переведення права на отримання заборгованості інших осіб в рахунок стягнення податкового боргу, в позивача існував податковий борг в розмірі 40054,53 грн. (10784 грн. - податок на прибуток, 190,53 грн. - пеня, 21 491 грн. - ПДВ, 727 грн. - пеня, 6 862 грн. - штраф). Відповідно до договору в ТзОВ «Гал-Імідж" було вилучено активи на суму 72 689 грн. Зазначені обставини податковий орган не заперечує. Враховуючи те, що в рахунок погашення боргу стягнуто 72 689 грн. дебіторської заборгованості, в платника існувала переплата боргу на суму 32634,47 грн. (72 689 - 40 054,53).

Крім того, 23.08.2011 р. платник податків сплатив самостійно задекларовану в Деклараціях з податку на прибуток 19.08.2009 р., 19.11.2009 р., 19.02.2010 р., 20.05.2010 р., 19.08.2011 р. суму податку на прибуток в розмірі 11 625,36 грн.

Оскільки з моменту укладення договору № 2 від 24.02.2009р. платник податків втратив право на стягнення з Сокільницької сільської ради боргу, його стягнення повинна була здійснювати ДПІ у Пустомитівському районі. Відтак, час фактичного стягнення з боржника боргу новим кредитором (ДПІ) не має значення для визначення податкових зобов'язань попереднього кредитора (ТзОВ «Гал-імідж»). З огляду на це, суму переплати у розмірі 32634,47 грн. слід було зарахувати в рахунок сплати наступних платежів позивача, а саме в рахунок сплати: 19.08.2009 р. - 43,36 грн.; 19.11.2009 р. - 2827,00 грн.; 19.02.2010 р. - 2 344,00 грн.; 20.05.2010 р. - 1047,00 грн.; 19.08.2011 р. - 5364,00 грн. Відповідач цього не зробив, натомість нарахував штрафні санкції за порушення строків сплати податкового боргу.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Та обставина, що 23.08.2011 р. платник податків сплатив задекларовану в Деклараціях з податку на прибуток 19.08.2009 р., 19.11.2009 р., 19.02.2010 р., 20.05.2010 р., 19.08.2011 р. суму податку на прибуток в розмірі 11625,36 грн. грошима, не звільняє податковий орган від обов'язку зарахувати в рахунок сплати задекларованих зобов'язань суму переплати, оскільки подвійної сплати податкового боргу закон не передбачає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що з боку платника податків не було вчинено порушення, за яке його притягнуто до відповідальності оскаржуваним рішенням.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. по справі № 2а-12228/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: О.О. Большакова

В.Я. Макарик