Рішення № 31741701, 16.05.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

16.05.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/518/2013р. Головуючий у першій інстанції Кукурекін К.В. Категорія 27 Головуючий у апеляційній інстанції Лівінський С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Лівінського С.В.,

суддів - Володіної Л.В., Козуб О.В.,

при секретарі - Пасічник Г.В.,

за участю - представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 листопада 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.

Вимоги мотивовані невиконанням відповідачем ОСОБА_4 своїх зобов'язань з повного та своєчасного погашення кредиту за договорами кредиту № 196/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року, № 1179697000 від 6 липня 2007 року, та № 11257049000 від 23 листопада 2007 року, та відповідачем ОСОБА_5 своїх зобов'язань за договором поруки № 196/НД/05 від 20 липня 2005 року, через що заборгованість відповідачів перед позивачем складає 258535,03 грн.. Вказана заборгованість відповідачами не погашена.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України, Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як визначено п. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то, на підставі вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право достроково стягувати з боржника весь розмір заборгованості по кредитному договору у випадку порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 564 ЦК України встановлює види забезпечення виконання зобов'язання та зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_4 не виконував зобов`язання за кредитними договорами № 196/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року, також за кредитним договором № 11179697000 від 06 липня 2007 року та кредитним договором №11257049000 від 23 листопада 2007 року, укладених між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4

Так само судом першої інстанції стягнуто солідарно суму заборгованості за кредитним договором № 196/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року, та судовий збір з поручителя ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_4

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись неможна.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2005 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 196/НД/05(10901139000), відповідно якого Банк надав відповідачу ОСОБА_4 у користування кредитні кошти у розмірі 60000 доларів США, строком користування по 20 липня 2026 року включно на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 11,5 відсотків річних.

Відповідач ОСОБА_4 був зобов`язаний щомісячно погашати кредит та відсотки за користування кредитом у встановлені терміни.

Положеннями п.7.1. кредитного договору закріплено обов`язок відповідача за порушення грошових зобов`язань, передбачених договором, сплатити Банку додатково пеню.

У якості забезпечення виконання обов`язків по вказаному кредитному договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 був укладений Договір поруки № 196/НД/05, згідно з умов якого остання зобов`язалася перед позивачем солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання ОСОБА_7 зобов`язань за кредитним договором № 196/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року.

Крім того, 7 листопада 2005 року був укладений Договір про внесення змін до Кредитного договору № 196/НД/05 (а.с.31) в якому між ОСОБА_4 та АТ "УкрСиббанк" виникла домовленість про збільшення обсягу кредитування у зв`язку з чим Банк у термін до 7 листопада 2005 року додатково надав ОСОБА_4 кредит у сумі 26000 доларів США, не повідомивши належним чином поручителя ОСОБА_5

6 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №11179697000 (а.с. 37) через що заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед ПАТ „УкрСиббанк" складає у сумі 59 233,61 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 473 335,77 грн.

Також, 23 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №11257049000, згідно умов якого банк надав ОСОБА_4 у користування кредитні кошти у розмірі 202400 грн., строком користування кредитом по 23 листопада 2014 року включно, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 13,9 відсотків річних.

Оскільки, відповідач умови кредитного договору належно не виконував, у зв'язку з цим утворилася заборгованість перед банком, основний висновок місцевого суду про те, що позов у цій частині підлягає задоволенню являється правильним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всупереч твердженням апелянта, повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, та правильно визначив в наведеній частині юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Судова колегія вважає, що посилання ОСОБА_4 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

Що стосується, посилання апелянта на часткове погашення ним заборгованості, то це має бути враховано при виконанні даного рішення.

Разом з тим, відповідно до полжень статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку із наведеним солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

Оскільки, згідно договору про внесення змін від 7.11.2005 року в кредитний договір №196/НД/05 от 20 липня 2005 року зобов`язання боржника ОСОБА_4 змінилися без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, зобов'язання ОСОБА_5 за договором поруки №196/НД/05 от 20 липня 2005 року припинилися.

Наведене районним судом залишено поза увагою, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в цій частині, на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, через неправильне застосування норм матеріального права підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Через це, в частині розподілу судових витрат рішення також підлягає скасуванню, а судовий збір у розмірі 3282 грн підлягає стягненню зі ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

В іншій частині рішення належить залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303 - 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, ст. ст. 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 листопада 2012 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 195/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року в сумі 59956,41 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 479111,69 грн. та розподілу судових витрат скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 195/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року в сумі 59956,41 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 479111,69 грн., задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, р/с № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором № 195/НД/05(10901139000) від 20 липня 2005 року в сумі 59956,41 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 479111,69 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 53209,13 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 425194,16 грн.; заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 6738,60 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 53848,15 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 8,68 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день складання розрахунку 69,38 грн.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму судового збору у розмірі 3282 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський

Судді: /підпис/ Л.В. Володіна

/підпис/ О.В. Козуб

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський