Ухвала суду № 31730754, 30.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р. Справа № 152361/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року по справі № 2а-2277/12/0370 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень від 16 червня 2007 року №0000792301/0, №0000802301/0, від 20 серпня 2007 року №0000792301/1, №0000802301/1 та від 18 вересня 2007 року №0000792301/2, №0000802301/2.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що сплачені товариством кошти Луцька ОДПІ неправомірно зараховувала в рахунок погашення сум, нарахування яких згідно з рішеннями судів визнано неправомірним. Крім того, податковим органом не було враховано, що суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток були розстрочені відповідно до договорів від 03 травня 2006 року № 28 та № 29. Позивач також посилається на те, що в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях як підстава нарахування штрафів значиться акт №121/02262/2301/00131512 від 16 червня 2007 року, який товариство не отримувало, а перевірка в червні 2007 року взагалі не проводилась. Скарга товариства, подана до ДПА у Волинській області, рішенням від 18 вересня 2007 року залишена без розгляду. Позивач також посилається на те, що акт перевірки від 29 травня 2007 року складений з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а тому, не є належним доказом по даній справі. Крім того, зазначає позивач, що податковий орган при нарахуванні штрафних санкцій не дотримався строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16 червня 2007 року №0000792301/0, від 20 серпня 2007 року № 0000792301/1 та від 18 вересня 2007 року №0000792301/2. Крім того, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16 червня 2007 року №0000802301/0, від 20 серпня 2007 року №0000802301/1 та від 18 вересня 2007 року №0000802301/2.

Не погодившись із вказаною постановою суду, її оскаржив відповідач Луцька ОДПІ, яка зазначаючи те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити

В обґрунтування апеляційної скарги покликаються на те, що актом перевірки від 29 травня 2007 року встановлено, що позивач не забезпечив своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань в сумі 1798881,78 грн. з податку на прибуток та 1364721,50 грн. з податку на додану вартість, які набули статусу узгодженого податкового зобов'язання 12 квітня 2006 року - з моменту прийняття Львівським апеляційним господарським судом ухвали по справі №2/82-2А, якою було залишено в силі рішення господарського суду Волинської області. Луцька ОДПІ вважає, що рішення судів та рішення ОДПІ про розстрочку податкових зобов'язань, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, не мають жодного відношення до предмету оскарження, тому безпідставно були взяті до уваги судом першої інстанції при розгляді справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що 29 травня 2007 року Луцькою ОДПІ було проведено невиїзну перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ВАТ "Волиньобленерго", за результатами якої складено акт №02262, яким зафіксовані порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме несвоєчасну сплату ВАТ "Волиньобленерго" податку на прибуток в сумі 1798881,78 грн. та податку на додану вартість на суму 1364721,50 грн.

Відповідно до змісту акту від 29.05.2007 року ВАТ "Волиньобленерго" не забезпечено своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 1798881,78 грн. з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення - рішення (форма"Р") від 26 травня 2005 року № 0001732301 та своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 1364721,50 грн. з податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням - рішенням (форма "Р") від 26 травня 2005 року № 0001722301, прийнятих на підставі акта комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 24.05.2005 року №00710/150/231/00131512 та рішення суду від 19.04.2006 року №2/82-2А.

16.06.2007 року Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000792301/0, яким нараховане податкове зобов'язання зі сплати штрафу в сумі 682360,75 грн. за платежем податок на додану вартість та № 0000802301/0, яким нараховане податкове зобов'язання зі сплати штрафу в сумі 899440,89 грн. за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Зазначені податкові повідомлення - рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, проте рішеннями Луцької ОДПІ від 20 серпня 2007 року №18419/10/25-06 та Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі - ДПА у Волинській області) від 18 вересня 2007 року №15618/25-006 первинну скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін та повторну скаргу залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вірно встановив те, що нарахування Луцькою ОДПІ позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 2866472,00 грн. згідно з податковим повідомлення - рішення від 20 квітня 2004 року № 0001462301/0 та з податку на додану вартість в сумі 1910980,00 грн., згідно з податковим повідомленням - рішенням від 20 квітня 2004 року № 0001472301/0, є незаконним, а дії відповідача, пов'язані включенням в податковий борг штрафу в сумі 4099181,00 грн., є протиправними, а також те, що ДПА у Волинській області визнано безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій за платежем з податку на прибуток в сумі 83310,08 грн. згідно з податковим повідомленням - рішенням від 27 жовтня 2006 року №0006182301/0, тому і дії Луцької ОДПІ щодо розподілу отриманих грошових коштів в погашення вказаних податкових зобов'язань є протиправними.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено те, що в порушення підпункту 6.4.1 пункту 6.4. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Луцька ОДПІ не здійснила перерозподіл, раніше віднесених на погашення незаконно нарахованих податкових зобов'язань сум, в рахунок узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, з врахуванням договорів № 28 та № 29, в тому числі: в рахунок оплати податку на прибуток в сумі 1798881,78 грн., згідно з податковим повідомленням - рішенням від 26 травня 2005 року та податку на додану вартість в сумі 1364721,50 грн., згідно з податковим повідомленням - рішенням від 26 травня 2005 року № 0001722301, які прийняті на підставі акта перевірки від 24 травня 2005 року та рішення суду від 19 квітня 2006 року №2/82-2А.

Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Луцькою ОДПІ безпідставно зроблено висновок про незабезпечення позивачем своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 1798881,78 грн. з податку на прибуток, згідно з податковим повідомленням - рішенням від 26 травня 2005 року № 0001732301 та в сумі 1364721,80 грн. з податку на додану вартість, згідно з податковим повідомленням - рішенням від 26 травня 2005 року та безпідставно винесені податкові повідомлення - рішення від 16 червня 2007 року № 0000792301/0, щодо сплати штрафу в сумі 682360,75 грн. за платежем податок на додану вартість, та № 0000802301/0, щодо сплати штрафу в сумі 899440,89 грн. за платежем податок на прибуток підприємств.

Одночасно, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги акт перевірки від 29 травня 2007 року №02262, як підставу нарахування позивачу податкових зобов'язань, оскільки даний акт складений не вірно та стосується нарахування податкових зобов'язань, встановив те, що платежі за договорами розстрочки узгоджених зобов'язань від 03 травня 2012 року № 28 та № 29, які укладені між позивачем та Луцькою ОДПІ, сплачені повністю та в строки, що визначені у цих договорах, а також те, що згідно з актом взаємозвірки від 31 грудня 2006 року, у позивача відсутні несплачені податкові зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції підставно вважав оскаржувані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 16 червня 2007 року № 0000792301/0, від 20 серпня 2007 року № 0000792301/1, від 18 вересня 2007 року № 0000792301/2, від 16 червня 2007 року № 0000802301/0, від 20 серпня 2007 року № 0000802301/1 та від 18 вересня 2007 року № 0000802301/2 винесені із порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скакргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року по справі № 2а-2277/12/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б . Хобор

суддя В.П. Сапіга

суддя І.О. Яворський