Ухвала суду № 31725196, 31.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Справа № 183215/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Матковська З.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року у справі № 2а-7945/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп» звернулось до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002762321 від 27.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Оптик Україна» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження факту здійснення господарських операцій з поставки товарів та надання послуг під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року задоволено позов ТзОВ «Прем'єр Груп», та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечили, просять таку залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти нову постанову, про відмову у задоволені позову.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Прем'єр Груп». За результатами перевірки складено Акт від 10.08.2012 року № 1322/22-10/23273893 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Оптик Україна» за грудень 2011 року. На підставі Акта перевірки, в якому зафіксовані порушення ст. 198 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2012 року № 0002762321, яким ТзОВ «Прем'єр Груп» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 179843,00 грн., у тому числі основний платіж на 119895,00 грн., штрафні санкції - 59948,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Отже, коли на момент перевірки платника податку, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

На підтвердження дотримання вимог п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії: договору купівлі - продажу № 01-11 від 04.01.2011 року, укладеного між ТзОВ «Оптик Україна» (продавець) та ТзОВ «Прем'єр груп» (покупець) та Додаткового узгодження № 1 від 03.01.2012 року до договору № 01-11 від 04.01.2011 року; угоди № 003-11 від 04.01.2011 року, укладеної між ТзОВ «Оптик Україна»(виконавець) та ТзОВ «Прем'єр груп» (отримувач послуг) про надання послуг по різці поліграфічного паперу, картону та інших матеріалів; податкових накладних № 6 від 02.12.2011 року на суму 25698,98 грн., № 17 від 06.12.2011 року на суму 156761,89 грн., № 20 від 07.12.2011 року на суму 140619,84 грн., № 21 від 07.12.2011 року на суму 205320 грн., № 44 від 21.12.2011 року на суму 216669,44 грн., № 9 від 05.12.2011 року на суму 82,44 грн., № 63 від 29.12.2011 року на суму 42,48 грн.; видаткових накладних № РН-0000367 від 02.12.2011 року на суму 86484,96 грн., № РН-0000381 від 06.12.2011 року на суму 156761,89 грн., № РН-0000389 від 07.12.2011 року на суму 140619,84 грн., № РН-0000390 від 07.12.2011 року на суму 205320 грн., № РН-0000413 від 21.12.2011 року на суму 216669,44 грн.; актів приймання-здачі виконаних робіт № 145 від 05.12.2011 року на суму 82,44 грн., № 150 від 29.12.2011 року на суму 42,48 грн.; накладних № ОС-001565 від 07.12.2011 року на суму 171100 грн., № ОС-001542 від 07.12.2011 року на суму 117183,20 грн., № ОС-001541 від 06.12.2011 року на суму 130634,91 грн., № ОС-001579 від 21.12.2011 року на суму 180557,87 грн.; звітів по матеріалах за період, що перевірявся; акта взаєморозрахунків між ТзОВ «Прем'єр груп» та ТзОВ «Оптик Україна» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року; подорожніх листів вантажного автомобіля про перевезення товару відповідно до договору № 01-11 від 04.01.2011 року (а. с. 111-116); журнал-ордера і відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.12.2011 року - 31.12.2011 року; платіжних доручень № 2532 від 01.12.2011 року на суму 100000 грн., № 2556 від 06.12.2011 року на суму 100000 грн., № 2600 від 13.12.2011 року на суму 137464,63 грн., № 2635 від 19.12.2011 року на суму 109733,51 грн., № 2700 від 22.12.2011 року на суму 70991,22 грн., № 2724 від 26.12.2011 року на суму 156761,89 грн.; № 2732 від 26.12.2011 року на суму 216669,44 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані докази вказують на відсутність порушень позивачем п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України. Позивачем представлено всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які вказують на товарність господарських операцій.

Щодо посилання апелянта про недосягнення згоди сторонами в договорах купівлі-продажу від 04.01.2011 року № 01-11 та договору про надання послуг від 04.01.2011 року № 03-11 істотних умов договору (вид товару, кількість товару, ціна), суд апеляційної інстанції зазначає.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Апеляційний суд зазначає, що з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідачем не надано доказів наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання недійсними договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, або фактів, які б свідчили про їх нікчемність.

До матеріалів справи долучені копії податкових накладних, видаткових накладних, виписки по рахунках позивача у банках на перерахування контрагенту коштів за цими договорами, що підтверджують фактичну сплату коштів на адресу постачальника, що і стало підставою включення до податкового кредиту ПДВ у відповідності до реєстрів отриманих податкових накладних, виписаних ТзОВ «Оптик-Україна».

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а тому вони не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160, 193, 195, 196, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року у справі № 2а-7945/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Матковська З.М.

Запотічний І.І.