Ухвала суду № 31728413, 29.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2013 р. м. Київ К-28174/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Хомініч С.В.

представників позивача: Трубіцина Р.М.

відповідача: Чернової О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010 по справі №2а-729/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, за участю Прокуратури Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, за участю Прокуратури Луганської області задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод». Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2007 року в сумі 1029373,00грн. та 1703,40грн. судового збору.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивач виконав передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України №168/97-ВР) вимоги спрямовані на отримання бюджетного відшкодування за податковою декларацією за липень 2007 року та має всі підстави для отримання невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 1029373,00грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську 20.07.2010 та Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області 27.08.2010 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своїми ухвалами від 27.08.2010 та від 28.10.2010 прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем була подана до податкового органу декларація з податку на додану вартість за липень 2007 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 12839073,00грн.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року в розмірі 7279754,00грн. підтверджена довідкою відповідача від 15.11.2007 №1020/23-00210890 складною за результатами позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року. Заявлена сума бюджетного відшкодування за липень 2007 року у розмірі 5559319,00грн. не підтверджена у зв'язку з неможливістю дослідження ланцюга поставки до виробника (імпортера) товарів, які були придбані у основних постачальників, що пов'язано з відсутністю відповідей за зустрічними перевірками контрагентів позивача.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України №168/97-ВР, відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

За встановлених обставин, та враховуючи, що факт сплати сум податку на додану вартість своїм постачальникам встановлено податковим органом, про що зазначено в актах перевірок, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, слід зазначити, що Закон України №168/97-ВР не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування фактичної відсутності надмірної сплати податку на додану вартість та ненадходження до Державного бюджету України сум податку на додану вартість покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій, а наведені податковою інспекцією у касаційних скаргах доводи є такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв