Ухвала суду № 31725826, 04.06.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 2-1857/12

Провадження № 22ц/782/1875/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Масенко Д.Є.,Коротких О.Г.

Секретаря : Борзило О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Свердловського міськсуду від 07.02.2013 року за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ПАТ КБ "Приватбанк» звернувся до суду з дійсним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № DN80AM00000186 від 14.09.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 14 140,24 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.09.2014 року. У порушення законодавства України та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 25.04.2012 року має заборгованість - 25 515,45 доларів США , яка складається з наступного: 12 076,82 доларів США - заборгованість за кредитом; 6290,39 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1378,65 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 5 769,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 14.09.2007 року уклали договір застави рухомого майна, згідно з яким відповідач надав в заставу нерухоме майно, а саме автомобіль ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 В порушення вимог законодавства України та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконанні боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги з основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю.

Позивач просить суд винести рішення, яким витребувати у позивача автомобіль ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на даний автомобіль. Звернути стягнення на предмет застави, укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь- яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ ПРИВАТБАНК всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 07 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80AM00000186 від 14.09.2007 року в сумі 25515,45 (долар США), що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.04.2012 року складає 203613,29 грн. витребувано у відповідача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), та передано в заклад ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ Т0ВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570):

- предмет застави - автомобіль ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий (сєдан), № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом {продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - і продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, та надано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всі повноваження, необхідні для здійснення продажу автомобіля ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий (сєдан), № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 2036 (дві тисячі тридцять шість) гривень 13 копійок.

У поданій апеляційній скарзі представник відповідача- Абузов Ш.А. просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони уклали кредитний договір № DN80AM00000186 від 14.09.2007 року, що відображено в п.п. 7.7. зазначеного договору, відповідно до якого Банк зобов'язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк з 14.09.2007 року по 13.09.2014 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії) у розмірі 18086,68 дол. (вісімнадцять тисяч вісімдесят шість дол. 68 центів) та відповідач отримав кредит у розмірі 18086,68 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,91 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.09.2014 року, про що відповідач в суді першої інстанції не заперечував.

Відповідач належним чином не виконав умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 25.04.2012 року у розмірі - 25 515,45 доларів США , яка складається з наступного : 12 076,82 доларів США - заборгованість за кредитом; 6290,39 доларів США- заборгованість процентам за користування кредитом; 1378,65 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 5 769,59 доларів США- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Належне виконання зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту забезпечені договором застави рухомого майна, а саме автомобілем ГАЗ, модель: 31105 501, рік випуску: 2007 тип ТЗ: легковий (сєдан), № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 Згідно договору застави позивач має право звернути стягнення і реалізацію предмету застави у разі не виконання договору кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстраіі обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувана; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач не належним чином виконував обов'язки за кредитним договором № DN80AM00000186 від 14.09.2007 року, оскільки не сплачував суму боргу за кредитним договором згідно графіку погашення заборгованості.

Задовольняючи позов ПАТ КБ „ПриватБанк", суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що внаслідок порушення ОСОБА_2 строків погашення кредиту за договором утворилась заборгованість, яка підлягає погашенню шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону. Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов»язання настають передбачені законом наслідки.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги Банку про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу є обґрунтованими.

Пунктами 17.10, 17.12 договору застави автотранспорту, передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При переході предмету застави в заклад, умови цього договору зберігають чинність для сторони, за винятком права користування предметом застави.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України щодо виконання умов договору, а саме, що умова договору про передачу в заклад заставленого нерухомого майна є самостійною умовою, яка не пов'язана з вирішенням питання про звернення стягнення на предмет застави. Зазначена позовна вимога є захистом порушеного права позивача щодо виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет застави. Предметом застави і закладу є один і той же автомобіль, позовна вимога заявлена з метою виконання кредитного договору а тому, відсутні підстави вважати цю позовну вимогу такою, що тягне подвійну відповідальність. Отже, посилання апелянта на наявність акту прийому-передачі автомобіля, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції у даному спорі.

Що стосується посилання апелянта на безпідставне стягнення з відповідача судових витрат у розмірі сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 036,13 грн., передбаченому для спорів майнового характеру, то, колегія суддів виходить з наступного. В силу положень абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вимоги заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовим збором як вимога майнового характеру.

Отже, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат обґрунтовано виходив з майнового характеру даного спору і підстав для зміни рішення суду в цій частині колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Свердловського міськсуду від 07.02.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: