Головуючий суду 1 інстанції - Заботін В.В.
Доповідач - Медведєва Л.П.
Справа № 1215/250/2012
Провадження № 22ц/782/904/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.
При секретарі - Друпповій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Приватного акціонерного товариства „Народно-фінансова страхова компанія „Добробут" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись до суду з позовом в межах кримінальної справи,у викладенні обставин, якими вона обгрунтовувала свої позовні вимоги, позивач зазначила, що 08 травня 2011 року, приблизно о 7-00 годині, в місті Лутугино Луганської області на перехресті вулиць Дружби та Крупської, водій ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1, на підставі довіреності, виданої володільцем автомобіля ОСОБА_5, скоїв наїзд на її неповнолітнього сина - ОСОБА_6, який двигався на велосипеді. В результаті наїзду син отримав тілесні ушкодження, від яких помер у Лутугинській центральній районній лікарні. Просила стягнути з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 27 441 гривень та моральну шкоду у розмірі 500 00 гривень.
У процесі розгляду цивільної справи позивачем збільшено позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди до 36 671 гривень у зв'язку із встановленням надгробного пам'ятника, що відноситься до витрат на поховання.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 17 січня 2013 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства „Народно-фінансова страхова компанія „Добробут" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 19433,28 гривень, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 250000 гривень, солідарно з ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства „Народно-фінансова страхова компанія „Добробут" на користь держави судовий збір щодо вимог матеріальної шкоди в сумі 194,33 гривень, з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір щодо вимог моральної шкоди в сумі 2500 гривень у решті позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.
Відповідач ОСОБА_4 відбуває покарання у виправній колонії, про час та місце судового засідання його повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Відповідачі ОСОБА_5 та представник Приватного акціонерного товариства „Народно-фінансова страхова компанія „Добробут" в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,суддів встановила наступне.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що 23.09.2009 року відповідач ОСОБА_5 за довіреністю на право керування та розпорядження передав належний йому автомобіль ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зв'язку з чим вказаний автомобіль вибув з його володіння. Відповідно до довіреності від 29.07.2010 року ОСОБА_8, діючий від імені ОСОБА_5, довірив ОСОБА_4 здійснювати експлуатацію та користування вказаним вище автомобілем. Відповідно до полісу №ВЕ 5538818 від 22.09.2010 року відповідач ОСОБА_5 застрахував цивільно-правову відповідальність за шкоду,заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2107,державний номер НОМЕР_1, будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, страховиком - відповідачем - ПАТ»Народно-фінансова страхова компанія «Добробут».Вироком Лутугинского районного суду Луганської області від 27.09.2011 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Відповідно до вироку, 08 травня 2011 року, приблизно о 7-00 годині в м.Лутугине Луганської області на перехресті вулиць Дружби та Крупської, відповідач ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спьянення, керуючи на підставі виданої йому довіреності автомобілем ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1,власником якого є ОСОБА_5, перевищив допустимий швидкісний режим, скоїв наїзд на неповнолітнього сина позивачки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віділенні анестезіології та інтенсивної терапії Лутугинської ЦРЛ. В судовому засіданні по кримінальній справі відповідач ОСОБА_4 визнав свою вину у скоєнні злочину. В судовому засіданні по кримінальній справі потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов, який вироком суду було залишено без розгляду. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13.12.2011 року вирок Лутугинського районного суду Луганської області від 27.09.2011 року в частині залишення цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та НФСК „Добробут" без розгляду із направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Спір судом вирішено на підставі ст.ст.16,22,23,1166-1168,1187,1190,1201 ЦК України, Закону України « Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, при ухваленні рішення суд керувався постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», ст.ст.3,10,11,60,88,209,212-215,294 ЦПК України.
Задовольняючи частково позов,суд виходив з тих обставин, що відповідач ОСОБА_4 на час ДТП на законних підставах здійснював володіння та експлуатацію транспортного засобу та був володільцем джерела підвищеної небезпеки, він повинен самостійно без відповідача ОСОБА_5 нести відповідальність за матеріальну шкоду,заподіяну позивачу та , як особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, нести ї її. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ»Народно-фінансова страхова компанія «Добробут»моральної шкоди , суд виходив з тих обставин, що відповідач ПАТ»Народно-фінансова страхова компанія «Добробут» відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов страхування / страхового полісу/ не повинен нести відповідальність за завдану моральну шкоду. В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 15 000 гривень за надання юридичної допомоги в кримінальній справі, суд виходив з того,що договір №230511/11 від 23052011 року про надання юридичних послуг укладався для захисту інтересів потерпілої ОСОБА_2 в кримінальній справі і вказані вимоги відповідно до ст.93 КПК України /1960р./ необхідно було заявляти при розгляді по суті кримінальної справи, що позивачкою та її представником своєчасно зроблено не було.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, однак помилково застосував норми матеріального права.
Колегія суддів вважає за необхідне виключити із розміру матеріальної шкоди витрати позивачки на придбання алкогольних напоїв в сумі 594 гривень
Із розміру матеріальної шкоди відповідача - ПАТ»Народно-фінансова страхова компанія «Добробут» виключити витрати на придбання овочів в сумі 200,00 гривень та хлібобулочних виробів в сумі 375,00 гривень та стягнути вказану суму з відповідача ОСОБА_4.
Згідно з ст. 9 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі.
Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону № 1961-IV, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. на одного потерпілого.
Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону № 1961-IV обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих,становить 51 000 грн. на одного потерпілого.
Шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, при настанні страхового випадку відшкодовується страховиком на підставі ст. 22 Закону № 1961-IV.
Відповідно до ст. 22.3 Закону № 1961-IV потерпілому відшкодовується також моральна шкода. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалюючи рішення про стягнення коштів на користь потерпілої суд, правильно пославшись на наведені вимоги Закону № 1961-IV , при цьому зробив невірний висновок, що на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода солідарно з відповідача ОСОБА_4 та відповідача - страхової компанії.
Відшкодування моральної шкоди третій особі страховик здійснює в розмірі, що не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, тобто 5 відсотків ліміту від 51000 грн., а різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
З врахуванням встановлених обставин та норм матеріального права, колегія суддів вважає , що стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягає матеріальна шкода у розмірі 5386,28 гривень , моральна шкода у розмірі 247450,00 гривень, на користь держави судовий збір у розмірі 2528,00 гривень.
З Приватного акціонерного товариства «Народно-0фінансова страховая компінія «Добробут» на користь ОСОБА_2 має бути стягнута матеріальна шкода у розмірі 14047,00, моральна шкода у розмірі 2550,00 гривень, на користь держави судовий збір у розмірі 165,97 гривень.
При викладених обставинах, апеляційна скарга підлягаю задоволенню частково.
Довід апеляційної скарги про те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення витрат на правову допомогу є незаконним, колегія суддів не може прийняти до уваги по наступним підставам.
Відповідно до ст.28 КПК України,особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду має бути змінено.
Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 січня 2013 року - змінити.
Абзаци другий та третій резолютивної частини викласти в наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 5386 / п'ять тисяч триста вісімдесят шість / гривень 28 копійок, моральну шкоду у розмірі 247450 / двісті сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят/ гривень 00 копійок, на користь держави судовий збір у розмірі 2528 /дві тисячі п'ятсот двадцять вісім/ гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народно--фінансова страхова компанія «Добробут» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 14047 / чотирнадцять тисяч сорок сім / гривень 00 копійок, моральну шкоду у розмірі 2550 / дві тисячі п'ятсот п'ятдесят / гривень 00 копійок, на користь держави судовий збір у розмірі 165 / сто шістдесят п'ять / гривень 97 копійок.
У решті рішення - залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 31704938, Апеляційний суд Луганської області було прийнято 04.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1215/250/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: