Рішення № 31725686, 05.06.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/2164/2013-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступник закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», надалі - Банк) 26 квітня 2013 року звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитно-заставним договором № DN81AR17520113 від 22 січня 2008 року в сумі 73 583,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача Комащенко М.В. у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, надіславши відповідну заяву до суду. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Не заперечував проти винесення заочного рішення.

Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідача ОСОБА_1 відповідно до вимог частини п'ятої статті 74 ЦПК України про дату, час і місце судового засідання було повідомлено за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

У разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № DN81AR17520113 від 22 січня 2008 року (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 59 977,00 грн. на строк до 21 січня 2015 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строк і порядок, встановлені кредитним договором.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами Договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, процентів, комісії, а також інших витрат відповідно до умов кредитного договору.

За користування кредитом позичальник щомісяця в період сплати сплачує проценти в розмірі 0,8 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (9,60 % на рік).

У разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, він сплачує Банку проценти за користування кредитом у подвійному розмірі від суми непогашеної в строк заборгованості.

Банк свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, а також комісії та інших передбачених Договором платежів, чим порушив умови кредитного договору та вимоги закону.

Згідно з положеннями частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 06 листопада 2012 року утворилась заборгованість за Договором у сумі 73 583,83 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом у сумі 30 460,52 грн., процентам за користування кредитом у сумі 15 700,05 грн., комісії за користування кредитом у сумі 8 396,92 грн., пені в сумі 15 284,25 грн., штрафу в сумі 3 742,09 грн. (250,00 грн. - фіксована частина, 3 492,09 грн. - процентна складова) (а.с.8-11).

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах, заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач із заявою про зменшення розміру неустойки до суду не звертався та жодних доказів наявності обставин для зменшення неустойки суду не надав.

Також, матеріали справи не містять даних про істотні обставини, якими в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 у порушення норм закону та умов Договору зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно зі статтею 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами вищезазначеного кредитно-заставного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню та штрафи за порушення зобов'язання, але за різних підстав порушення умов договору.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості в сумі 73 583,83 грн., яка утворилась станом на 06 листопада 2012 року.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 735,84 грн.

Керуючись статтями 14, 509, 525, 526, 549, 551, 599, 611, 625, 627, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 29092829003111 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитно-заставним договором № DN81AR17520113 від 22 січня 2008 року в сумі 73 583 грн. 83 коп. (Сімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят три гривні 83 копійки), яка утворилась станом на 06 листопада 2012 року та складається з заборгованості: за кредитом у сумі 30 460,52 грн., процентам за користування кредитом у сумі 15 700,05 грн., комісії за користування кредитом у сумі 8 396,92 грн., пені в сумі 15 284,25 грн., штрафу в сумі 3 742,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 судові витрати в розмірі 735 грн. 84 коп. (Сімсот тридцять п'ять гривень 84 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.М. Проскурня