Рішення № 31725693, 03.06.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/1736/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

за участю представника позивача - Нозріна Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступник закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", надалі - Банк) 30 березня 2013 року звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором № siXRRX12970028 від 30.01.2007 року в сумі 28 163,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача Нозріна Т.Ю. в судовому засіданні підтримала позов. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 отримала від Банку кредит у сумі 1951,51 грн. Станом на 14 березня 2013 року утворилась заборгованість у сумі 28 163,63 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 196,11 грн., також процентів та комісії за користування кредитом, неустойки (пені, штрафу). Просила позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_2 зазначила, що у січні 2007 року взяла у Банку кредит за проханням знайомої для придбання мобільного телефону. За судовим наказом Красногвардійського районного суду у 2007 році з неї було стягнуто суму заборгованості 3 224,58 грн., яку вона сплачувала із заробітної плати. Вважаючи, що повністю розрахувалася з Банком, не зверталась до кредитодавця за остаточним розрахунком. Нарахована сума за позовом є занадто великою, яку вона сплатити не зможе.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір № siXRRX12970028 від 30.01.2007 року (далі - Договір), який складається з Заяви позичальника та Умов надання кредиту фізичним особам "Розстрочка".

На підставі Договору ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 1 951,51 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами укладеного Договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати шляхом надання позичальником Банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, а також процентів, комісії та інших витрат згідно з умовами Договору.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачкою ОСОБА_2 порушено норми закону та умови Договору через неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 14 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 28 163,63 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом у сумі 196,11 грн., процентам за користування кредитом у сумі 7 887,47 грн., комісії за користування кредитом у сумі 421,56 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 17 841,17 грн. та штрафу в сумі 1 817,32 грн. (500 грн. + 1 317,32 грн.).

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

Не погоджуючись з позовом, відповідачка ОСОБА_2 із заявою про зменшення розміру неустойки до суду не зверталася, жодних доказів наявності обставин для зменшення неустойки суду не надала.

Також, матеріали справи не містять даних про істотні обставини, якими в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Судовим наказом Красногвардійського районного суду АР Крим від 29 листопада 2007 року з ОСОБА_2 на користь Банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором № siXRRX12970028 від 30.01.2007 року в розмірі 3 224,58 грн., яка утворилась станом на 01 листопада 2007 року.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились. За вимогами статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачка ОСОБА_2 у порушення норм закону та умов Договору зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами вищезазначеного кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню та штрафи за порушення зобов'язання, але за різних підстав порушення умов договору.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь Банку заборгованості в сумі 28 163,63 грн., яка утворилась станом на 14 березня 2013 року.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 281,64 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 549-551, 598, 599, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 29092829003111 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором № siXRRX12970028 від 30.01.2007 року в сумі 28 163 грн. 63 коп. (Двадцять вісім тисяч сто шістдесят три грн. 63 коп.), яка утворилась станом на 14 березня 2013 року, та складається з заборгованості: за кредитом в сумі 196,11 грн., процентам за користування кредитом в сумі 7 887,47 грн., комісії за користування кредитом в сумі 421,56 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 17 841,17 грн., а також штрафу в сумі 1 817,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 судові витрати в розмірі 281 грн. 64 коп. (Двісті вісімдесят одна грн. 64 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя С.М. Проскурня