Рішення № 31725683, 06.06.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/1815/2013-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.

секретаря - Грабовенко К.А.

за участю представника позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу та трьох процентів річних від простроченої суми,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, представляючи інтереси ОСОБА_2, 10 квітня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення авансу в сумі 12 150,00 грн., та 2 916,00 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

Вимоги мотивовані передачею ОСОБА_3 у грудні 2004 року в якості авансу за квартиру, яку мала намір придбати за договором купівлі-продажу позивачка, 1 500,00 доларів США. Квартиру придбано не було, однак відповідачка не повернула отриману суму грошей.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та доводи в їх обґрунтування, викладені в позовній заяві. Представник позивачки зазначив, що ОСОБА_2 мала намір придбати у відповідачки квартиру, розташовану в АДРЕСА_1. У грудні 2004 року ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в якості авансу за квартиру 1 500,00 доларів США. Решту суми ОСОБА_2 повинна була передати відповідачці під час укладання договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі. ОСОБА_3 на підтвердження домовленості, що відбулася, та факту отримання від позивачки зазначеної суми грошей надала розписку, в якій вказала, що отримала від ОСОБА_2 аванс в сумі 1 500,00 доларів США. Проте договір купівлі-продажу зазначеної квартири укладено так і не було, а відповідачка не повернула отримані в якості авансу кошти. Просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка від 13 травня 2013 року про отримання повістки представником відповідачки, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки до суду не повідомляли, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Згідно з частиною п'ятою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до статті 169 ЦПК України неявка в судове засідання відповідача та його представника, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, без поважних причин, або неповідомлення про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи та її вирішенню на підставі наявних у ній доказів.

У разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що у 2004 році за 3 000,00 доларів США ОСОБА_2 мала намір придбати квартиру, розташовану в АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною четвертою статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до положень статті 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З урахуванням частини третьої статті 640 ЦК України, саме з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу квартири, такий договір є укладеним, до цього моменту договір не є таким.

Неукладений правочин не породжує для сторін права та обов'язки.

Згідно із статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.

У грудні 2004 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 в рахунок оплати за квартиру 1 500,00 доларів США, що підтверджено відповідною письмовою розпискою.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами не укладено, слід вважати грошові кошти передані ОСОБА_2 відповідачці авансом, який підлягає поверненню позивачці у цьому ж розмірі.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За повідомленням територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/0117 філії КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» офіційний курс американського долара по Національному банку України складає за 100 доларів - 799.3000 грн.

Таким чином, на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 підлягає стягненню аванс в сумі 11 989 грн. 50 коп., що є еквівалентною 1 500,00 доларів США за офіційним курсом НБУ долара США до гривні на день ухвалення рішення (1500,00 дол. США х 7,993 грн.).

Позовні вимоги про стягнення на користь позивачки трьох процентів річних від простроченої суми задоволенню не підлягають як необґрунтовані, оскільки між сторонами не виникли грошові зобов'язання, а тому стаття 625 ЦК України до вказаних правовідносин не застосовується.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок представлених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивачки 11 989 грн. 50 коп., сплачених в якості авансу, а також 229 грн. 40 коп. понесених судових витрат, всього 12 218 грн. 90 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись статтями 203, 210, 509, 524-526, 533, 570, 640, 655, 657, 1212 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 61, 76, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_2) 11 989 грн. 50 коп. (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 50 коп.), сплачених в якості авансу, а також 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) понесених судових витрат, всього 12 218 грн. 90 коп. (дванадцять тисяч двісті вісімнадцять грн. 90 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.М. Проскурня