Постанова № 31724650, 31.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

31 травня 2013 року Справа № 5004/927/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5 (пост. дов. ВТЕ №901366 від 27.05.2013р.)

відповідача - юр. Кравчук Л.О. (пост.дов. №7193/01 від 27.12.2012р.)

третьої особи - юр. Бобрика В.В.(пост.дов. №636/6 від 29.04.2013р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення господарського суду Волинської області від 13.03.13 р.

у справі № 5004/927/12 (суддя Якушева І.О. )

за позовом приватного підприємця ОСОБА_4

до відповідача: державного комунального підприємства "Луцьктепло"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."

про стягнення 57841,60 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2013 р. у справі № 5004/927/12 позов підприємця ОСОБА_4 до державного комунального підприємства "Луцьктепло" задоволено частково - в частині стягнення з державного комунального підприємства "Луцьктепло" 29827 грн. збитків, завданих затопленням, та відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 27229 грн. збитків, завданих затопленням, та 785,60 збитків, завданих внаслідок оплати експертного дослідження. Крім того, підлягає до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" 1141,40 грн. витрат на оплату судової будівельно-технічної експертизи та 830,02 грн. судового збору, і відмовлено у стягненні витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4499,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач підприємець ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2013 р. у справі № 5004/927/12 скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач підприємець ОСОБА_4 зазначає, що при розгляді справи і винесенні судом рішення були порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема, господарський суд Волинської області не взяв до уваги той факт, що виконавцем послуг з утримання будинку є ТОВ "М.Ж.К.", та не залучив ТОВ "М.Ж.К." в якості належного співвідповідача, а відповідне клопотання позивача було необґрунтовано відхилене судом першої інстанції.

Також скаржник/позивач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що сума, заявлена до стягнення, стосується не відновлювального ремонту (який мав би відбутись колись у майбутньому), а вже реально понесених витрат, якими було лише відновлено затоплені приміщення до стану, що існував до моменту залиття. Доводить, що проведення відновлювального ремонту за об'ємами та цінами вказаними в експертному висновку лише б частково відновило пошкоджене приміщення до первісного стану.

Скаржник/позивач звертає увагу, що судом не було взято до уваги те, що оплата експертизи передує її проведенню, тому ще не відомі номер та дата експертного дослідження, відповідно - зазначення цих реквізитів у платіжній квитанції не є можливим. Тому скаржник вважає необґрунтованим рішення суду в цій частині.

Крім того, на думку скаржника/позивача судом при оцінці доказів не надано уваги тій обставині, що факт отримання адвокатом суми, заявленої до стягнення, не заперечується ні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, ні адвокатом, і письмова розписка про фактичне отримання коштів адвокатом не була надана суду при досліджені доказів, оскільки дане питання не піднімалося судом, а докази про фактичне отримання адвокатом коштів судом не витребовувались. Таким чином, відмова суду у стягненні цієї суми з відповідача є необґрунтованою.

Відповідач державне комунальне підприємство "Луцьктепло" також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2013 р. у справі № 5004/927/12 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник/відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було призначено судову експертизу, на проведенні якої наполягав відповідач. Вважає, що питання, які відповідач пропонував поставити на вирішення експертом, мають важливе значення для правильного вирішення спору. Таким чином, на думку скаржника/відповідача, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи. Просить у зв'язку з цим призначити додаткову судову експертизу, на вирішення якої поставити такі питання : - які технічні причини прориву, який стався 09.02.2012 р. на трубопроводі мережі централізованого опалення; - чи може бути причиною прориву фізична зношеність матеріалу (металу) трубопроводу централізованого опалення; - чи можливо було запобігти проникненню теплоносія (гарячої води) у належні ОСОБА_4 приміщення в разі, якщо б системи водовідведення та гідроізоляції на той момент знаходились в належному технічному стані.

Посилаючись на норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги", скаржник/відповідач зазначає, що виконавцем послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкової системи централізованого опалення перед позивачем є ТОВ "М.Ж.К.", а не ДКП "Луцьктепло", як помилково визначив суд першої інстанції. Клопотання ДКП "Луцьктепло" про залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ "М.Ж.К." залишено місцевим судом без задоволення, що призвело до уникнення відповідальності особою, винною у заподіянні шкоди.

Також скаржник/відповідач зазначає, що посилання на договір про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, укладений ДКП "Луцьктепло" та ТОВ "М.Ж.К." 30.07.2010 р., є безпідставним, оскільки позивач не є стороною договору, і ДКП "Луцьктепло" не має жодних договірних зобов'язань перед позивачем, тому вимоги до виробника, пов'язані із неналежним виконанням договору, може мати лише сам замовник.

На думку скаржника/відповідача причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та винними діями ДКП "Луцьктепло" відсутній, протиправна поведінка відповідача не доведена. Пояснює, що ДКП "Луцьктепло" свої зобов'язання перед ТОВ "М.Ж.К." виконало повністю. Житловий будинок по АДРЕСА_1 до опалювального сезону був готовий, що підтверджується актом про готовність до опалювального сезону від 30.06.2011 р., трубопроводи внутрішньо будинкових систем ЦО та ГВП випробувані та зафіксовано готовність до експлуатації в опалювальний період, що підтверджується актом гідравлічного випробовування внутрішньо будинкових систем ЦО та ГВП після проведення ремонтних робіт від 26.08.2011 р. Таким чином, висновок суду про наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача не відповідає обставинам справи, а тому відсутні правові підстави для стягнення з ДКП "Луцьктепло" 29827,00 грн. збитків, завданих затопленням.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач ДКП "Луцьктепло" заперечує проти її доводів та пояснює, що вичерпний перелік робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем загального користування передбачений сторонами в додатку № 2 до договору, укладеного ДКП "Луцьктепло" та ТОВ "М.Ж.К.". Якість наданих послуг виробником (ДКП "Луцьктепло") перед замовником (ТОВ "М.Ж.К.") не є предметом розгляду в даній справі, позивач не є стороною договору, а вимоги до виробника, пов'язані з неналежним виконанням договору, може ставити лише сам замовник. ДКП "Луцьктепло" не має жодних договірних зобов'язань перед позивачем, а тому посилання на договір, укладений з ТОВ "М.Ж.К.", при обґрунтуванні своїх вимог вважає неправомірним.

Разом з тим, відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до п.3.1.5 договору замовник ТОВ "М.Ж.К." зобов'язується після закінчення термінів експлуатації елементів внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, у випадку встановлення факту неможливості їх експлуатації, визначеної згідно з актами обстежень, ставити питання про їх заміну перед Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради.

Житловий будинок АДРЕСА_1 експлуатується з 1990 року. У Додатку 5 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76, зареєстрованих в Мінюсті України 25.08.2005 р. за № 927/11207, визначена орієнтовна тривалість ефективної експлуатації елементів жилих будинків до капремонту. Зокрема, термін експлуатації трубопроводів (будинкових магістралей) у закритих схемах становить 20 років. Станом на лютий 2012 року металевий трубопровід системи центрального опалення в житловому будинку АДРЕСА_1 знаходився в експлуатації 22 роки, тобто - з перевищенням встановленого терміну його експлуатації.

За умовами договору, укладеного ТОВ "М.Ж.К." та ДКП "Луцьктепло", останнє взяло на себе обов'язок на проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем загального користування, перелік яких передбачений сторонами в Додатку № 2 до договору. Обов'язок по проведенню капітального ремонту внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання лежить на ТОВ "М.Ж.К." як на балансоутримувачу житлового будинку.

Причино-наслідковий зв'язок між шкодою та винними діями ДКП "Луцьктепло" відсутній, протиправна поведінка відповідача не доведена, тому підприємцем ОСОБА_4 пред'явлено позов до неналежного відповідача. Вважає, що саме ТОВ "М.Ж.К." має нести відповідальність за шкоду, заподіяну залиттям приміщення.

Суд першої інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин, сторонами в яких є ТОВ "М.Ж.К." як балансоутримувач житлового будинку і виконавець послуг з його утримання та підприємець ОСОБА_4 як споживач цих послуг.

Твердження позивача, що 01.04.2012 р. нею були проведенні ремонтні роботи на суму 57056,00 грн. спростовані висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7965-7967 від 28.01.2013 р., яким встановлено, що вартість робіт, необхідних для відновлення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 після його затоплення 09.02.2012 р. становить 29827,00 грн.

Експертне дослідження, за результатами якого був 24.05.2012 р. складений висновок № 7262 було проведено до судового розгляду і позивачем не доведено його необхідності.

Правові підстави для відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката відсутні, оскільки в матеріалах справи (на день прийняття рішення - 13.03.2013 р.) не було доказів, які б підтверджували фактичне перерахування адвокату ОСОБА_5 коштів в сумі 4499,00 грн.

Таким чином, на думку відповідача, господарським судом Волинської області правомірно відмовлено позивачу у стягненні 27229,00 збитків, завданих затопленням, 785,60 грн. збитків, завданих оплатою експертного дослідження та 4499,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_4 заперечує проти її доводів та зазначає, що ДКП "Луцьктепло" є єдиним постачальником гарячої води і труби, по яких транспортується гаряча вода, також належать цьому підприємству, а відтак відповідальність за прорив труби та залиття приміщень гарячою водою має нести відповідач.

Проте, позивач у відзиві погодився із доводами ДКП "Луцьктепло" щодо того, що житловий будинок АДРЕСА_1, в якому знаходиться нежитлове приміщення, перебуває на балансі ТОВ "М.Ж.К.", яке здійснює управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію. А тому останній зобов'язаний утримувати в належному стані гідроізоляцію технічного поверху (який знаходиться над затопленими приміщеннями), яка б мала зберегти дані приміщення від можливих протікань.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." відзиву на апеляційні скарги не подала. В своїх поясненнях в судовому засіданні представник ТОВ "М.Ж.К." заперечив відповідальність товариства в даному спорі, пославшись на умови договору на надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, укладеного 30.07.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." і ДКП "Луцьктепло". Вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2012 р. відбулось затоплення приміщення магазину по АДРЕСА_1 у м.Луцьку, яке належить на праві власності підприємцю ОСОБА_4 згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.12.2004 р.

Колегією суддів оглянутий журнал чергування ЦДП теплового району № 3, розпочатий 28.10.2011 р. і закінчений 11.02.2012 р. /виписка на арк. у т.2/, де міститься запис за 09.02.2012 р. о 15 год.27 хв. про заявку такого змісту 'Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» тече труба опалення ..'. У графі 'виконання заявки' зазначено про проведення зварювальних робіт та подачу опалення.

21.03.2012 р. комісія у складі представників ДКП "Луцьктепло" та ТзОВ "М.Ж.К." склала акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання /а.с.12 у т.1/. За змістом акту комісія зафіксувала, що 09.02.2012 р. стався прорив на трубопроводі мережі централізованого опалення, яка розміщена на технічному поверсі; причиною залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення комісія визначила невиконання системою водовідведення та наявною гідроізоляцією технічного поверху свого призначення, а саме захисту від можливих протікань; трап дренажної системи на технічному поверсі чистий, стояк дренажної системи, що є конструктивним елементом нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", призначений для відводу води з технічного поверху виявився забитий, в результаті чого вода не мала вільного витоку.

У акті зазначено, що комісія дійшла висновку про те, що власник магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за період з 2003 року по 2005 pоку неякісно виконала гідроізоляцію технічного поверху, з порушенням ДБНД 24-8-2000.; на технічному поверсі виявлено, що власником магазину вибитий отвір в бетонному перекритті для відведення вентиляційної труби з приміщення магазину, в результаті таких дій порушено цілісність гідроізоляційного покриття; власнику магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" рекомендовано відновити гідроізоляційний покрив технічного поверху згідно вимог ДБНД 24-8-2000 та прочистити стояк дренажної системи, що знаходиться в приміщенні магазину.

24.05.2012 р. Волинським відділенням Львівського НДІ судових експертиз за заявою підприємця ОСОБА_4 було проведено будівельно-технічне дослідження (ст.експерт Посікан Л.І.), згідно з яким при огляді експертом нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 в м.Луцьку встановлено, що мав місце факт затоплення внаслідок аварії на технічному поверсі над приміщеннями магазину.

За результатом огляду встановлено, що від залиття водою пошкоджені стелі та стіни в коридорі № 11, в приміщенні № 13, в складі № 14, кабінетів №№ 15, 16, торгового залу № 17.

Згідно з висновком експертного дослідження № 7262 від 24.05.2012 р. вартість відновлювального ремонту нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 згідно із зведеним кошторисним розрахунком при виконанні робіт підрядним способом становить 29362 грн. /а.с.33-40 у т.1/.

В процесі розгляду справи була проведена судова будівельно-технічна експертиза /а.с.115-119 у т.1/.

Згідно з висновком Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз № 7965-7967 від 28.02.2013 р. вартість відновлювального ремонту нежитлового приміщення - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 внаслідок його затоплення 09.02.2012 р. становить 29827 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача до ДКП "Луцьктепло" частково, в сумі 29827 грн., враховуючи такі обставини.

Технічним паспортом на частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 /а.с.25-31 у т.1/ підтверджено, що вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, в якому знаходиться належний підприємцю ОСОБА_4 магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", складається з двох поверхів: підвалу та першого поверху. Над першим поверхом нежитлового приміщення розміщений технічний поверх. На технічному поверсі, який знаходиться над торговими, складськими та офісними приміщеннями магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розміщена розводка внутрішньобудинкових систем загального користування, а саме: труби холодного і гарячого водопостачання, каналізації та водовідведення.

Одним із складових будинку та відповідно до архітектурно-будівельних креслень підлога технічного поверху слугує покрівлею магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1". В підлозі технічного поверху, що одночасно є покрівлею магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", міститься гідроізоляція та місця відведення води у випадку аварійної ситуації на технічному поверсі, тобто захисту від пошкодження внутрішнього оздоблення вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення внаслідок пошкодження інженерних комунікацій житлового будинку, які розташовані на технічному поверсі та в каналах будинку.

Будинок, в якому розташоване вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", належить до комунальної власності, і відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.12.2006 р. № 695-1 та від 24.05.2012 р. № 317-1 було визначено виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, в тому числі, й ТзОВ "М.Ж.К.".

Рішеннями виконкому міської ради від 17.05.2008 р. № 309-1 «Про затвердження угоди про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», від 06.10.2011 р. № 679-1 «Про виконання товариством з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." угоди про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженої рішенням виконавчого комітету від 17.05.2008 № 309-1» затверджено угоду, укладену виконкомом Луцької міської ради як замовником та ТзОВ "М.Ж.К." як виконавцем про надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності м.Луцька.

На позабалансовому рахунку ТзОВ "М.Ж.К." обліковується тільки житлова частина багатоквартирного будинку АДРЕСА_1

Утримання будинків і прибудинкових територій згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій (надалі - Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 927/11207, - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Підпунктом 3.1.1 підпункту 3.1 пункту 3 вказаних Правил передбачено, що утримання допоміжних приміщень включає технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання).

У Правилах надано визначення терміну "внутрішньобудинкові системи" - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту.

30.07.2010 р. ТзОВ "М.Ж.К." як замовником і державним комунальним підприємством «Луцьктепло» як виконавцем укладений договір на надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків.

Згідно з п.1.1. договору його предметом є надання виконавцем послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання загального користування житлових будинків, що обслуговуються замовником, перелік яких та вартість послуг наведені в додатку 1 до договору.

Пунктом 2.1. договору визначено обов'язки виконавця: здійснювати контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усувати порушення у встановлені терміни на внутрішньобудинкових системах та зовнішньої стіни будинку до внутрішньої сторони стіни, а також ліквідовувати аварії на внутрішньо квартирних мережах - від зовнішньої сторони стіни квартири до санітарно-технічного обладнання.

Сторонами погоджений і підписаний додаток № 1 до цього договору - "Розрахунок вартості послуги з обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків по товариству "М.Ж.К.", де в переліку зазначено про будинок АДРЕСА_1

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Отже, судом встановлено, що на підставі договору, укладеного 30.07.2010 р., зобов'язання здійснювати контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання загального користування житлового будинку АДРЕСА_1 у м.Луцьку виникли у ДКП «Луцьктепло».

На технічному поверсі, який розміщений над торговими, складськими та офісними приміщеннями магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", де і стався прорив трубопроводу, прокладені інженерні мережі, в тому числі й внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Технічний поверх над приміщеннями магазину, де прокладені інженерні мережі водопостачання, опалення та водовідведення, призначений для забезпечення опалення приміщень та водовідведення, а також належної експлуатації прокладених систем, їх технічного обслуговування та ремонтів.

Згідно з додатком Б "терміни та визначення понять" до ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" технічний поверх - це поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку.

Враховуючи наведені обставини, умови договору від 30.07.2010 р. та норми законодавства в сукупності дозволяють дійти висновку про те, що відповідальним за здійснення контролю за технічним станом внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, утримання в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт мереж внутрішньобудинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання, які проходять через технічний поверх будинку АДРЕСА_1 у м.Луцьку, є ДКП «Луцьктепло».

Доводи відповідача про те, що системи центрального опалення в житловому будинку АДРЕСА_1 знаходяться в експлуатації з перевищенням встановленого терміну для їх експлуатації, і тому замовник ТОВ "М.Ж.К." зобов'язаний був ставити питання про їх заміну перед Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради, не можуть оцінюватись як обставна, що звільняє ДКП «Луцьктепло» від відповідальності з урахуванням такого.

За умовами п.3.1.5 договору, укладеного відповідачем і третьою особою 30.07.2010 р., замовник ТОВ "М.Ж.К." зобов'язується після закінчення термінів експлуатації елементів внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, у випадку встановлення факту неможливості їх експлуатації, визначеної згідно з актами обстежень, ставити питання про їх заміну перед Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Разом з тим, як зазначено вище, саме ДКП «Луцьктепло» є відповідальним за здійснення контролю за технічним станом внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, утримання в належному технічному стані.

Отже, відповідач, виконуючи на умовах договору контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, утримання їх в належному технічному стані та здійснюючи технічне обслуговування мереж внутрішньобудинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання, не встановив факту неможливості їх експлуатації, необхідність заміни тощо. Суду не надані відповідно до ст.ст.33-34 ГПК України докази про те, що згідно з актами обстежень встановлювались факти неможливості експлуатації елементів внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання будинку АДРЕСА_1

При цьому матеріалами справи підтверджено, що аварії, внаслідок якої сталось затоплення приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», передували обстеження, які виконувались ДКП «Луцьктепло».

Так, 30.05.2011 р. - 02.06.2011 р. виконаний загальний огляд внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового будинку АДРЕСА_1, про що складений акт, у якому відсутні будь-які зауваження щодо неможливості експлуатації елементів внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання. Тобто - не було встановлено факту неможливості їх експлуатації, що не давало підстав ТОВ "М.Ж.К." ставити питання про їх заміну перед Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради, як це передбачено умовами договору, на який посилається відповідач.

В подальшому, 26.08.2011 р., працівниками ДКП «Луцьктепло» також виконувались роботи з промивання внутрішньобудинкових систем ЦО та ГВП, і акт про такі роботи також не містить будь-яких застережень щодо неможливості експлуатації елементів внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки (бездіяльність) особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між поведінкою та шкодою.

В даному випадку неправомірність поведінки (бездіяльність) особи полягає в тому, що відповідач не забезпечив належного технічного стану внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, яка проходить через технічний поверх будинку АДРЕСА_1

Відповідно до ч.2 п.1 ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем були проведені відновлювальні ремонти затопленого нежитлового приміщення, що підтверджується договором на виконання робіт № 277-25 від 01.04.2012 р., додатком №1 до договору на виконання робіт № 277-25 від 01.04.2012 р., актом про прийняття-передачу виконаних робіт від 20.07.2012 р., розпискою про отримання підрядником коштів за виконання робіт на підставі договору № 277-25, висновком №7965-7967 від 28.01.2013 р. судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7965-7967 від 28.01.2013 р. /а.с.115-119 у т.1/ вартість робіт, необхідних для відновлення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 після його затоплення 09.02.2012 р., становить 29827 грн.

Оскільки реальна вартість виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, підтверджена належними та допустимими доказами у цій справі, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення інших сум і, відповідно, для задоволення апеляційної скарги позивача в цій частині.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою полягає в тому, що відповідач не забезпечив належного технічного стану внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, яка проходить через технічний поверх, тоді як зобов'язаний це робити згідно з договором від 30.7.2010 р., - внаслідок чого стався прорив на трубопроводі мережі централізованого опалення та затоплення приміщень.

Доводи відповідача про те, що затоплення перебуває у причинному зв'язку із неналежним станом гідроізоляції технічного поверху (який знаходиться над затопленими приміщеннями), колегія суддів вважає безпідставними і звертає увагу на такі обставини. Обгрунтовуючи такі доводи, відповідач посилається на акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, в якому зафіксовано, що стояк дренажної системи забитий і цілісність гідроізоляційного покриття порушена, і який складений комісією 21.03.2012 р., тоді як затоплення відбулось 09.02.2012 р. - за 40 днів до складання цього акту. В судовому засіданні представники сторін (ДКП «Луцьктепло» і ТОВ "М.Ж.К.") не змогли пояснити, чому акт не був складений безпосередньо після аварії 09.02.2012 р.

За наведених обставин суд не оцінює акт від 21.03.2012 р. як доказ достовірності існування зазначених у ньому обставин на час аварії 09.02.2012 р., тому не приймає до уваги доводи відповідача про те, що затоплення перебуває у причинному зв'язку із неналежним станом гідроізоляції технічного поверху. В кожному випадку безпосередній причинний зв'язок між аварією та зазначеними обставинами відсутній - тоді як затоплення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» і завдані ним збитки стались безпосередньо внаслідок прориву на трубопроводі мережі централізованого опалення, гарячого водопостачання.

Колегією суддів відхилено клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи, враховуючи наведені вище обставини, а також слідуюче.

Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право

господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. Відповідно до п.15.1 постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В судовому засіданні 31.05.2013 р. експерт Посікан Л.І. пояснила апеляційному господарському суду, що вперше на місці аварії вона була у квітні 2012 року, коли виконувала дослідження об'єкта за заявою ОСОБА_4, і на той момент причина аварії була ліквідована. В подальшому виконувала експертизу і оглядала об'єкт у жовтні-листопаді 2012 року, за результатом чого складений висновок № 7965-7967 від 28.01.2013 р.

Експерт також пояснила, що причина прориву труби не може бути встановлена в межах будівельно-технічної експертизи.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що експертом за наведених обставин неповно досліджений об'єкт чи неясно викладені висновки, тому не вбачається необхідність розширення експертного дослідження.

Крім того, запропоноване відповідачем питання про причини прориву, на думку колегії суддів, не має значення у даному спорі, оскільки відсутні підстави для висновку про втручання третіх осіб чи зловмисне пошкодження труби гарячого водопостачання, тоді як інші причини мали бути виявлені відповідачем, про що зазначено вище.

За змістом ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. В даному випадку позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, а навпаки - відповідач повинен довести те, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди позивачу.

Відповідач належними доказами відсутності своєї вини у заподіянні збитків позивачу не довів, факт заподіяння збитків та їх розмір підтверджуються матеріалами справи, а тому позов підлягає до задоволення частково, на суму 29827 грн. - в розмірі вартості ремонту, необхідного для відновлення нежитлового приміщення, визначеного судовою експертизою.

Докази у даній справі в їх сукупності дозволяють колегії суддів погодитись із висновками суду першої інстанції. Доводи скаржників не спростовують висновків суду, тому апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Зокрема, доводи позивача в апеляційній скарзі про відшкодування збитків в сумі 785 грн., які позивач затратив на оплату експертного дослідження № 7262 від 24.05.2012 р. суд першої інстанції правомірно відхилив з огляду на недоведеність необхідності проведення експертного дослідження № 7262 від 24.05.2012 р., оскільки позовні вимоги ґрунтуються на доводах про фактично понесені позивачем витрати на ремонт нежитлового приміщення після затоплення, а не на висновку експерта про вартість робіт, необхідних для відновлення нежитлового приміщення.

Також суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні 4499 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки зазначені видатки не були підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст.33-34 ГПК України.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого господарського Суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 ст.49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного документа або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих процесуальних дій.

Оскільки позивачем не подано доказів, які б свідчили про фактичне перерахування адвокату ОСОБА_5 4499 грн., судом правомірно відмовлено у відшкодуванні зазначеної суми.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст договору про надання правової допомоги № 25 від 23.07.2012 р. /а.с.44 у т.1/ має загальний характер, і відсутні інші докази того, що сума 4499 грн. є видатками саме на оплату правової допомоги у даній конкретній справі.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2013 р. у справі № 5004/927/12 грунтується на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, і відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, передбачені ст.104 ГПК України.

Судовий збір за подання апеляційних скарг у зв'язку із відмовою у їх задоволенні згідно зі ст.49 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги державного комунального підприємства "Луцьктепло" і підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2013р. у справі №5004/927/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.